Рішення № 136222851, 04.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3688/26

Категорія 38

2/295/2942/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту, що укладений між сторонами 24.05.2025 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями з підписанням у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно вказаного договору, позивач як кредитодавець надав, а відповідач як позичальник отримала грошові кошти в сумі 22 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, під фіксовані відсотки шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

За твердженням позивача, позичальник ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та станом на 13.02.2026 розмір заборгованості становить 35 837,84 грн., з яких: 16 203,60 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9074,24 грн. заборгованість по відсотках, 10 560,00 грн. заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на відповідні обставини, позивач просить стягнути суму заборгованості, відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 04.03.2026 по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників та витребувано докази за клопотанням позивача від АТ КБ «Приватбанк».

На виконання вимог ухвали суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформацію, у якій підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Також, надано виписку про рух коштів по банківській картці за період з 24.05.2025 по 13.09.2025 з грошовими операціями, зокрема із зарахуванням 24.05.2025 коштів у сумі 22 000,00 грн.

Через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Антонович О.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вказала, що згідно з умовами кредитного договору від 24.05.2025, відповідачу було надано кредит у розмірі 22 000,00 грн. строком на 16 тижнів, а загальна вартість кредиту згідно з паспортом споживчого кредиту становить 44 805,87 грн.

Також, представник відповідача зазначає, що відповідачем було фактично сплачено 22 720,00 грн, проте позивач неправомірно здійснив розподіл цих коштів, зарахувавши частину на погашення комісії та нарахувань за ст. 625 ЦК України.

Крім того, сторона наголошує на нікчемності положень договору щодо нарахування комісії у розмірі 4400,00 грн., оскільки вона не є платою за фактично надані послуги.

До того ж, представник відповідача вважає незаконним нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України у сумі 10 560,00 грн., посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який звільняє позичальника від такої відповідальності у період дії воєнного стану.

За розрахунком представника відповідача, правомірними є нарахування лише в межах строку дії договору, що з урахуванням здійснених платежів та виключенням комісії становить 17 685,87 грн.

У зв`язку з цим, представник відповідача просить суд задовольнити позов частково.

Позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідач не спростовує факти укладення кредитного договору, отримання коштів та наявності заборгованості.

Позивач зазначає, що нарахування відсотків здійснювалося відповідно до статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та умов договору, з якими відповідач погодився під час його підписання електронним ідентифікатором.

Щодо розміру заборгованості позивач пояснив, що подорожчання загальної вартості кредиту порівняно з орієнтовним графіком сталося внаслідок порушення відповідачем платіжної дисципліни, оскільки відсоткинараховуються щоденно на фактичний залишок тіла кредиту.

Позивач окремо наголосив, що ним не заявлялися до стягнення неустойка (штраф, пеня) чи проценти поза межами строку кредитування, а тому посилання відповідача на звільнення від відповідальності у період воєнного стану та обмеження стягнень за статтею 625 ЦК України є безпідставними, оскільки заявлені до стягнення кошти є правомірною платою за користування кредитом, а не мірою відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

24.05.2025 між сторонами укладено договір кредиту, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 позичальник отримала грошові кошти в розмірі 22 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності та платності.

Пунктом 2.3 договору, сторони визначили, що строк користування кредитом складає 16 тижнів (дата повернення кредиту 13.09.2025 п. 2.14 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору, нарахування відсотків за користування кредитом проводиться за стандартною відсоткової ставкою на рівні 1 % в день.

Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. договору (1%), починаючи з першого дня користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати відсотків за зниженою відсотковою ставкою, протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі відсотків, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та додатку №1 до договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, подальше нарахування відсотків здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором. (п. 4.2. договору)

Комісія за видачу кредиту одноразова та становить 4400,00 грн. відповідно до п. 2.5. договору.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором слідує, що позичальник користувалась кредитними коштами та частково погашала заборгованість. Станом на 13.02.2026 заборгованість за наданим кредитним договором становить 35 837,84 грн., з яких: 16 203,60 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9074,24 грн. заборгованість по відсотках, 10 560,00 грн. заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Зміст договору кредиту містить відомості про застосування позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-7733.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (далі - Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 Закону визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З досліжених судом матеріалів: графіку платежів за договором, розрахунку заборгованості слідує, що позичальником допущене неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості.

При цьому, суд не може в повній мірі погодитись з обгрунтованістю виконаних нарахувань.

Так, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На час розгляду справи воєнний стан є триваючим.

У пункті 18 ЦК України Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки в Україні введено та триває воєнний стан, вимоги в частині стягнення 10 560,00 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім того, судом встановлено, що позичальником у період дії договору сплачено 440,00 грн., які позивач самостійно зарахував як відсотки за ст. 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги, що нараховані у відповідний період платежі за прострочення виконання зобов`язання підлягають списанню кредитодавцем, суд виключає 440,00 грн. з заявленої позивачем заборгованості за тілом кредиту.

З приводу заперечень сторони відповідача щодо правомірності утримання зі здійснених платежів на погашення заборгованості комісійних нарахувань суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що при підписанні договору позичальник була ознайомлена з його умовами, зокрема з п. 2.5 договору, яким чітко встановлено розмір та порядок сплати одноразової комісії за видачу кредиту.

Оскільки вказана комісія є складовою частиною загальних витрат за споживчим кредитом, погодженою сторонами при укладенні договору, суд погоджується з правомірністю її нарахування.

Отже, вважаючи іншу частину складу заборгованості математично коректною і такою, що відповідає умовам договору та кореспондуючому із ними нормативному врегулюванню суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача заборгованості за договором кредиту в сумі 24 837,84 грн., з яких: 15 763,60 грн. - за тілом кредиту, 9074,24 грн. - за відсотками.

Вирішаючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

За положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1845,20 грн., який є пропорційним розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, заборгованість за договором кредиту від 24.05.2025, що утворилась станом на 13.02.2026, в сумі 24 837,84 грн., з яких: 15 763,60 грн. - за тілом кредиту, 9074,24 грн. - за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 1845,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М. Лєдньов