Постанова № 136222615, 23.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2422/24

Провадження № 3/163/345/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представниці Волинської митниці Кунєвої З.Ю.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0332/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «АВТОАУДІ»; (код ЄДРПОУ 43156996), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «АВТОАУДІ» під час митного оформлення товарів-транспортних засобів за митними деклараціями 23UA205140003673U0, 23UA205140006173U4, 23UA205140006352U0, 23UA205140012901U0, 23UA205140015153U3, 23UA205140014460U9, 23UA205140016259U9, 23UA205140016260U1, 23UA205140016730U4, 23UA205140018436U4, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 393744,65 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару PL/MF/AR 0596110 від 12.01.2023, PL/MF/AR 0596110 від 24.01.2023, PL/MF/AR 0596146 від 26.01.2023, PL/MF/AR 0596207 від 10.02.2023, PL/MF/AR 0596207 від 16.02.2023, PL/MF/AR 0596315 від 21.02.2023, PL/MF/AR 0596318 від 24.02.2023, PL/MF/AR 0596319 від 24.02.2023, PL/MF/AR 0596343 від 01.03.2023, PL/MF/AR 0596358 від 04.03.2023, які згідно листа уповноваженого органу Республіки Польща не були видані та легалізовані і стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявлених у цих митних деклараціях, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, проте належним чином був повідомлений про розгляд справи, зокрема направлялися повідомлення про розгляд справи за адресою місця проживання та на електронну адресу, а також шляхом розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Також інформація про призначені до розгляду судові справи розміщена у вільному доступі на офіційному сайті «Судова влада».

Надіслане за місцем проживання ОСОБА_1 судові повідомлення повернулись до суду без вручення адресату.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Крім цього, про час і місце розгляду справи, ОСОБА_1 повідомлявся шляхом розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В свою чергу, суддя використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов`язків своєчасно з`являтися до суду за викликом, безпідставно затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконує процесуальних обов`язків своєчасно з`явитися до суду за викликом, не повідомив про причини неявки, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, на підставі ст.268 КУпАП справа розглянута без його участі.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України, стягнути судовий збір.

Дослідження доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України товару «транспортні засоби…..» від компанії «AUTOKEILA OU» (Естонія) в адресу ТОВ «АВТОАУДІ» і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№23UA205140003673U0, 23UA205140006173U4, 23UA205140006352U0, 23UA205140012901U0, 23UA205140015153U3, 23UA205140014460U9, 23UA205140016259U9, 23UA205140016260U1, 23UA205140016730U4, 23UA205140018436U4.

Декларантом в цих митних деклараціях зазначений ОСОБА_1 , який одночасно у період подання цих декларацій був керівником отримувача товару ТОВ «АВТОАУДІ».

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товарів за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікату з перевезення товару EUR.1 PL/MF/AR 0596110 від 12.01.2023, PL/MF/AR 0596110 від 24.01.2023, PL/MF/AR 0596146 від 26.01.2023, PL/MF/AR 0596207 від 10.02.2023, PL/MF/AR 0596207 від 16.02.2023, PL/MF/AR 0596315 від 21.02.2023, PL/MF/AR 0596318 від 24.02.2023, PL/MF/AR 0596319 від 24.02.2023, PL/MF/AR 0596343 від 01.03.2023, PL/MF/AR 0596358 від 04.03.2023.

У відповіді уповноваженого органу Республіки Польща від 18.04.2024 № 2401-IOA.4331.92.2023KK повідомлено, що 122 сертифікати з перевезення EUR.1 (зазначені в Додатку 1) не були видані та легалізовані Польською податковою адміністрацією Митно-податковим управлінням у м. Катовіце (Митниця у відділенні Славкув), в тому числі PL/MF/AR 0596110 від 12.01.2023, PL/MF/AR 0596110 від 24.01.2023, PL/MF/AR 0596146 від 26.01.2023, PL/MF/AR 0596207 від 10.02.2023, PL/MF/AR 0596207 від 16.02.2023, PL/MF/AR 0596315 від 21.02.2023, PL/MF/AR 0596318 від 24.02.2023, PL/MF/AR 0596319 від 24.02.2023, PL/MF/AR 0596343 від 01.03.2023, PL/MF/AR 0596358 від 04.03.2023

У зв`язку із цим, товари/продукція, на які поширюється дія вищезазначених сертифікатів з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим, відповідно до положень (правил) Додатку І «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в Рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Відповідь митних органів Респубілки Польща, отримана у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, складеним і виданим службовою особою від імені органу державної влади іноземної держави, який посвідчує обставини, що мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст. 495 МК України. Зазначений доказ є очевидним та не спростований.

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Республіки Польща, у справі не здобуто.

У зв`язку із цим, товари/продукція, на які поширюється дія вищезазначеного сертифікату з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим, відповідно до положень (правил) Додатку І «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в Рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

З огляду на таку інформацію, доповідною запискою начальника УК та АМП Волинської митниці від 13.06.2024 №15/15-03/5956 визначено, що товар зазначений у сертифікатах з перевезення товару не має преференційного походження, а різниця митних платежів, які мали б бути сплачені під час митного оформлення за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ становить 393 744,65 гривень, з яких мито: 328 120,54 грн; ПДВ: 65 624,11 грн.

Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Так із відповіді митних органів Республіки Польща вбачається, що сертифікати з перевезення EUR.1, серед яких сертифікати, які є предметом дослідження в цій справі, не були видані та легалізовані Польською Податковою Адміністрацією - Митно-податковою інспекцією в Катовіце (митне відділення Славкув).

Досліджені в справі докази жодним чином не спростовані, тому є належними і допустимими у підтвердженні фактів і обставин, які підлягають доведенню у цій справі.

Досліджені у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що саме отримувач товару - ТОВ "АВТОАУДІ" - був заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із застосуванням тарифної преференції на підставі сертифікатів перевезення товару EUR.1, оскільки використання таких сертифікатів безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару.

Згідно з встановленим Порядком заповнення преференційних документів, графа 11 сертифіката EUR.1 є обов`язковим реквізитом, який підтверджує факт державного контролю. Наявність у цій графі лише відтиску загальної печатки без обов`язкового проставлення особистої номерної печатки посадової особи митниці є грубим порушенням стандартів оформлення. Для професійного імпортера, який регулярно користується тарифними преференціями, відсутність ідентифікатора службової особи та візуальна ідентичність підписів на сертифікатах за різні дати є очевидними ознаками технічного виготовлення документів поза межами встановленої процедури.

Оскільки саме імпортер є безпосереднім вигодонабувачем від застосування тарифної преференції, на нього покладається підвищений обов`язок перевірки легітимності підстав для такої пільги. Добросовісний імпортер, виявивши дефекти у формі документа (графа 11), мав би утриматися від його подання до митних органів до моменту з`ясування автентичності. Подання завідомо дефектних документів свідчить про свідоме прийняття ризику використання недійсних сертифікатів задля отримання неправомірної економічної вигоди.

Суд оцінює поведінку ТОВ «АВТОАУДІ» після складання протоколу про порушення митних правил як таку, що підтверджує усвідомленість дій. Протягом тривалого часу імпортер не вчинив жодної дії, притаманної добросовісній особі, чиї права були порушені контрагентом (продавцем): не ініційовано претензійну роботу щодо постачання товару з фіктивними документами; не надіслано запитів до продавця або митних органів Польщі для підтвердження видачі сертифікату; керівник ОСОБА_1 ігнорував виклики митного органу для надання пояснень, а також не з`являвся на розгляд справи в суді.

Сукупність факторів - від прийняття документів з очевидними дефектами до повної відсутності реакції на виявлену фіктивність доводить, що дії ТОВ «АВТОАУДІ» не носили характеру випадкової помилки внаслідок недобросовісності контрагента. Навпаки, така поведінка є системною та спрямованою на умисне приховування дійсних обставин походження товару з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.

Сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов`язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірного сертифікату походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Актом документальної невиїзної перевірки від 07.07.2025 № 90/25/19-02 встановлено порушення ТОВ «АВТОАУДІ» під час декларування товару «Автомобіль вантажний...» за аналізованими у цій справі митними деклараціями вимог: частини першої статті 15 Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження та частини восьмої статті 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, в результаті чого занижено податкове зобов?язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 393 744,65 гривень.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

В силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 , будучи на момент подання аналізованої по справі митної декларації типу ІМ40ДЕ керівником ТОВ «АВТОАУДІ», є належним суб`єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил.

Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, тому він підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.

Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 393 744 (триста дев`яносто три тисячі сімсот сорок чотири) гривні 65 копійок.

Штраф у розмірі 393 744 (триста дев`яносто три тисячі сімсот сорок чотири) гривні 65 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета