Рішення № 136221755, 20.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46326/25

Провадження № 2-о/761/150/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Левицької Т.В., при секретарі Поповій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Дмитра Миколайовича, заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Семашко Дмитро Миколайович звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, відповідно до якої просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дідом заявника ОСОБА_1 .

Окрім свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки від 20 травня 2025 року, довідки про смерть № А-13157, виданої Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки від 22 серпня 2025 року, свідоцтвом про поховання Серія НОМЕР_2 від 21.05.2025 року, медичне свідоцтво про смерть Серія 21 № 201101856 від 20.05.2025 року, фотозображення могили ОСОБА_2 , інших документів на підтвердження факту смерті свого діда заявник не має, внаслідок чого не може здійснити державну реєстрацію смерті діда та отримати свідоцтво про смерть. З огляду на зазначене, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Левицьку Т.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 14 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату та місце розгляду повідомлені в установленому законом порядку, до суду направили клопотання про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Д.М., а саме: копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки від 20 травня 2025 року, довідки про смерть № А-13157, виданої Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки від 22 серпня 2025 року, свідоцтва про поховання Серія НОМЕР_2 від 21.05.2025 року, медичного свідоцтва про смерть Серія 21 № 201101856 від 20.05.2025 року, фотозображення могили ОСОБА_2 , свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_3 Серія НОМЕР_3 від 11.06.1966 року, паспорта на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Серія НОМЕР_4 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_3 , свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_5 від 30.08.1986 року, свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_1 Серія НОМЕР_6 від 25.06.1987 року, паспорта на ім`я ОСОБА_1 Серія НОМЕР_7 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_1 , довідки про взяття на облік внутрішньопереміщеної особи, виданої ОСОБА_1 від 04.09.2025 року № 3010-7002300138, лист про відмову у проведенні державної реєстрації смерті, виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві від 21.10.2025 № 3172/33.10-87, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_6 від 25.06.1987 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку.

Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується копіями свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки від 20 травня 2025 року, довідки про смерть № А-13157, виданої Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Донецької Народної Республіки від 22 серпня 2025 року, свідоцтва про поховання Серія НОМЕР_2 від 21.05.2025 року, медичного свідоцтва про смерть Серія 21 № 201101856 від 20.05.2025 року, фотозображенням могили ОСОБА_2 та іншими зазначеними вище документами.

Відтак, заявник позбавлений можливості інакше, ніж через рішення суду підтвердити факт смерті свого діда.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року /з відповідними змінами/.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

У свою чергу, відповідно до положень ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року /з відповідними змінами/, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Перелік таких об`єктів визначається Кабінетом Міністрів України. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, а саме того, що встановлення зазначеного у заяві факту має для заявника юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, надасть можливість здійснити державну реєстрацію смерті матері заявника та отримати відповідне свідоцтво про смерть. При цьому, встановлення вказаного факту в позасудовому порядку за вищевказаних обставин неможливе.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 317 ЦПК України).

Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року /з відповідними змінами/, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року /з відповідними змінами/, ст. 3, 4, 10, 17, 18, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Дмитра Миколайовича, заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Олександрівка, Мар`їнського району Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду невідкладно направити до Органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті померлої особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: