Ухвала суду № 136221603, 17.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/6852/26

В справі 760/32139/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

І. Вступна частина

17 березня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

10 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначене на 17 березня 2026 року.

У судове засідання 17 березня 2026 року сторони не з`явилися, від Позивача заяв чи клопотань не надходило.

При підготовці справи до розгляду по суті судом установлено, що позовна заява та додані до неї документи містять істотні внутрішні суперечності, які унеможливлюють розгляд справи без їх усунення Позивачем.

ІІІ. Мотивувальна частина

Згідно зі статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін, їх місце проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності), а також зміст позовних вимог із зазначенням ціни позову, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Зазначені вимоги застосовуються і у випадку, якщо такі недоліки виявляються вже після відкриття провадження у справі, оскільки інакше робиться неможливим повне та всебічне дослідження обставин справи у відповідності до статті 263 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні істотні недоліки, що потребують усунення.

По-перше, у позовній заяві наявні непереборні внутрішні суперечності щодо особи Відповідача (позичальника).

В описовій частині позовної заяви Позивач у численних пунктах зазначає, що кредитний договір укладено саме з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої вказано як: АДРЕСА_1 . Відповідні відомості наведені у пунктах щодо отримання Позичальником кредитних коштів, ідентифікації Позичальника через систему BankID, акцептування умов договору одноразовим ідентифікатором, а також у прохальній частині позову (пункти 1, 2 прохальної частини), де Позивач просить стягнути заборгованість саме з ОСОБА_2 .

Водночас у вступній частині позовної заяви як Відповідач зазначений ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

До позовної заяви додано Кредитний договір (кредитну лінію) № 29.04.2025-100000992 від 29.04.2025, а також Довідку-розрахунок та інші документи, які стосуються виключно ОСОБА_1 .

Таким чином, у одній і тій же позовній заяві Позивачем одночасно зазначено двох різних фізичних осіб як позичальника / Відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , - які мають різні прізвища, імена, по батькові, дати народження, реєстраційні номери облікових карток платників податків та різні адреси місця проживання. Подібна суперечність створює невизначеність щодо особи Відповідача, проти якого спрямовані позовні вимоги, і виключає можливість постановлення законного та обґрунтованого судового рішення.

По-друге, у позовній заяві наявні непереборні внутрішні суперечності щодо реквізитів кредитного договору, який є предметом спору.

В описовій частині позовної заяви Позивач посилається на укладення Кредитного договору № 27.04.2025-100001888 від 27.04.2025 на суму 8.000,00 грн, строком на 140 днів (з датою повернення 13.09.2025), із фіксованою процентною ставкою 1% за один день користування кредитом, комісією у розмірі 1.600,00 грн (20% від суми кредиту) та неустойкою у розмірі 80,00 грн за кожен день невиконання зобов`язання.

Водночас до позовної заяви додано Кредитний договір № 29.04.2025-100000992 від 29.04.2025, відповідно до умов якого Позичальнику ОСОБА_1 надається кредит у розмірі 13.000,00 грн (тип - кредитна лінія) строком на 98 днів (з датою повернення 04.08.2025), із фіксованою процентною ставкою 0,99% за один день користування кредитом, без встановлення комісії за надання кредиту та з неустойкою у розмірі 195,00 грн за кожен день невиконання зобов`язання.

Отже, описова частина позовної заяви описує умови іншого кредитного договору, ніж той, що фактично доданий до позову. Реквізити договору (номер, дата), сума кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки, наявність та розмір комісії, розмір неустойки - усі ці істотні умови у тексті позовної заяви та у доданому договорі суттєво відрізняються.

По-третє, наявні непереборні суперечності у розрахунку заявленої до стягнення заборгованості.

У позовній заяві Позивач зазначає, що станом на дату подання позову заборгованість становить 24.800,00 грн, яка складається з: тіла кредиту - 8.000,00 грн; процентів - 11.200,00 грн; комісії - 1.600,00 грн; неустойки - 4.000,00 грн.

Натомість у доданій до позову Довідці-розрахунку від ТОВ «Споживчий центр», підписаній уповноваженим співробітником Іриною ЛАТІНОЮ, заборгованість за кредитним договором № 29.04.2025-100000992 від 29.04.2025 зазначена у розмірі 32.112,60 грн та складається з: основного боргу - 13.000,00 грн; процентів - 12.612,60 грн; неустойки - 6.500,00 грн (без зазначення комісії).

При цьому у вступній частині позовної заяви та в ухвалі про відкриття провадження ціна позову вказана як 32.112,60 грн, що відповідає Довідці-розрахунку, але не відповідає сумі заборгованості, обґрунтованій у тексті позовної заяви (24.800,00 грн).

Окремо суд звертає увагу, що у позовній заяві відсутній арифметичний розрахунок заявлених до стягнення сум: ані періоди нарахування процентів, ані кількість днів прострочення для нарахування неустойки, ані механізм обчислення цих складових частин заборгованості Позивачем не наведені.

По-четверте, щодо стандарту доказування у справах про стягнення заборгованості за електронним кредитним договором.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 (провадження № 61-4523св25) сформулював правовий висновок щодо стандарту доказування у справах про стягнення заборгованості за електронними кредитними договорами, укладеними з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд зазначив, що питання достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронного кредитного договору є ключовим у такій категорії справ, оскільки від нього залежить, чи може цей договір уважатися укладеним у письмовій формі. Якщо сторона, яка посилається як на підставу своїх вимог на певний електронний договір або окремі його положення, не може довести цілісність і незмінюваність цих положень після укладення договору, відповідні положення договору не можуть бути застосовані.

За правовим висновком Верховного Суду, якщо до суду не надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) чи удосконаленого електронного підпису (УЕП), а договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться, та з`ясувати: чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у відповідній інформаційно-комунікаційній системі; в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди.

Крім того, Верховний Суд наголосив, що для встановлення факту укладення кредитного договору в електронній формі та фактичної видачі коштів кредитодавець повинен надати належні докази того, що: одноразовий ідентифікатор було надіслано саме на номер телефону, який належить позичальнику; ідентифікація позичальника здійснена в установленому законом порядку; кредитні кошти фактично перераховані саме позичальнику на належні йому реквізити.

З урахуванням наведеного правового висновку Верховного Суду, при існуючих у позовній заяві суперечностях щодо особи позичальника та реквізитів кредитного договору, належних доказів на підтвердження факту укладення договору саме з Відповідачем - ОСОБА_1 - та на підтвердження цілісності й незмінюваності змісту електронного документа, до позовної заяви не додано, що не дозволяє судові встановити обставини справи на підставі допустимих доказів.

Виявлені недоліки є істотними та такими, що унеможливлюють подальший розгляд справи без їх усунення Позивачем.

Зазначені суперечності стосуються підстав позову та особи, до якої спрямовані позовні вимоги, а тому без їх усунення суд позбавлений можливості: визначити особу Відповідача за позовом; встановити, який саме кредитний договір є предметом спору; перевірити правильність розрахунку заборгованості; постановити законне та обґрунтоване рішення у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Беручи до уваги те, що провадження у справі вже відкрите, а виявлені недоліки за своєю сутністю можуть бути усунені шляхом подання відповідних уточнень та доказів, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати Позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи характер та обсяг недоліків, що підлягають усуненню, суд визначає такий строк тривалістю 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд ухвалив:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 (десять) днів з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали, протягом якого Позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву з урахуванням змісту даної ухвали.

3. Роз`яснити Позивачу, що у разі неусунення виявлених недоліків позовної заяви у строк, встановлений цією ухвалою, позовна заява вважається неподаною і повертається Позивачеві у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 185 ЦПК України.

4. Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: