Ухвала суду № 136221580, 04.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/6229/26

В справі 760/24063/24

У Х В А Л А

І. Вступна частина

04 травня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянув у судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у справі №760/24063/24 (кримінальне провадження за №12024105090000760 від 27.07.2024).

ІІ. Мотивувальна частина

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа №760/24063/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 (кримінальне провадження №12024105090000760, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2024), яку розглядає по суті головуюча суддя ОСОБА_5

29 квітня 2026 року під час чергового судового засідання захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_3 - заявив відвід головуючому судді ОСОБА_5 .

Зазначену заяву у встановленому порядку передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Свою позицію захисник у судовому засіданні, призначеному для розгляду його заяви про відвід, мотивував тим, що в нього виник сумнів у неупередженості головуючої судді, який унеможливлює подальший розгляд нею справи. Як на обставини, що, на думку захисника, свідчать про упередженість суду, адвокат послався на сукупність наступних фактів.

По-перше, головуюча суддя систематично, на думку захисту, відмовляє у задоволенні клопотань сторони захисту без належного обґрунтування - зокрема, у задоволенні клопотань про витребування доказів, про закриття кримінального провадження у зв`язку з порушенням строків дізнання та незаконністю постанови про їх продовження, про допит свідків, які можуть підтвердити обставини отримання та джерела походження ключових доказів обвинувачення (відеозапису), про витребування інформації з лікарні щодо обставин видачі довідки про тілесні ушкодження.

По-друге, ухвали за результатами розгляду клопотань захисту, за твердженням адвоката, постановлювалися без виходу до нарадчої кімнати.

По-третє, головуюча суддя залишила без розгляду клопотання захисту про закриття кримінального провадження з мотивів незаконності повідомлення про підозру (підписаного, як стверджує захисник, особою, яка перебувала у відпустці), що, на думку захисту, фактично позбавило сторону захисту можливості реалізувати процесуальні засоби захисту та порушує засаду презумпції невинуватості.

По-четверте, як стверджує захисник, головуюча допитала свідків, чиї показання не стосуються обставин, що підлягають доказуванню, а у клопотаннях про допит свідків, безпосередньо обізнаних з обставинами справи, відмовляла.

По-п`яте, на думку захисника, суд вибірково підійшов до оцінки наданих стороною захисту матеріалів, демонстративно вилучив частину додатків до клопотання та повернув їх захисникові, не надавши їм оцінки в ухвалі.

Сукупність зазначених обставин, як вважає захисник, свідчить про порушення засад рівності сторін, змагальності, презумпції невинуватості та права на захист, що дає підстави для сумнівів у неупередженості головуючої судді в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала заявлений її захисником відвід, просила суд його задовольнити.

Суддя, уповноважений на розгляд заяви про відвід, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи сторін, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. На тих самих підставах їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Кримінального процесуального кодексу України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

Сторона захисту обґрунтовує заявлений відвід підставою, передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України, - наявністю інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості головуючої судді.

Розглядаючи заявлений відвід, суд виходить із того, що поняття безсторонності (неупередженості) суду має дві складові - суб`єктивну та об`єктивну. Суб`єктивний критерій передбачає, що жоден член суду не повинен мати будь-якого особистого упередження або упередженого ставлення до сторін; особиста безсторонність судді презюмується, поки не буде доведено протилежне. Об`єктивний критерій полягає у з`ясуванні того, чи забезпечив суд, окрім особистої поведінки судді, достатні гарантії, які виключають будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Така позиція щодо змісту вимоги безсторонності суду послідовно висловлювалася Європейським судом з прав людини, юрисдикція якого визнається Україною (зокрема, у рішеннях у справах «П`єрсак проти Бельгії», «Кастільо Альгар проти Іспанії», «Білуха проти України» тощо). При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що суб`єктивна безсторонність судді презюмується, доки не доведено зворотного, а сама лише незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, в тому числі з відмовою у задоволенні клопотань, не може розглядатися як достатня підстава для висновку про упередженість суду.

Аналогічні правові позиції викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, про те, що незгода учасника кримінального провадження з процесуальними діями та рішеннями судді, прийнятими ним у межах своїх повноважень, не може бути самостійною та достатньою підставою для відводу. Процесуальним механізмом захисту прав учасника провадження від помилкових процесуальних рішень судді є їх оскарження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, а не заявлення відводу.

Аналізуючи доводи заяви захисника ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про те, що захисник фактично висловлює свою незгоду з процесуальними діями та рішеннями головуючої судді, прийнятими нею у межах своїх повноважень при здійсненні судового провадження.

Зокрема, доводи захисника про відмову у задоволенні клопотань про витребування доказів, про допит свідків, про витребування інформації з лікарні, а також про залишення без розгляду клопотання про закриття кримінального провадження стосуються змісту процесуальних рішень головуючої судді з конкретних процесуальних питань. Такі рішення приймаються головуючим у межах дискреційних повноважень, наданих йому ст. ст. 22, 26, 321, 350 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням принципу змагальності та з огляду на оцінку належності, допустимості та достовірності доказів. Право суду відмовити у задоволенні клопотання учасника судового провадження прямо передбачено законом і саме по собі не свідчить про упередженість судді.

Доводи захисника про порушення головуючою порядку постановлення ухвал (без виходу до нарадчої кімнати) стосуються процедури ухвалення проміжних рішень. Згідно з ч. 2 ст. 371 Кримінального процесуального кодексу України ухвали, постановлені у судовому засіданні, ухвалюються судом без виходу до нарадчої кімнати, про що зазначається у журналі судового засідання, крім випадків, передбачених ч. 1 цієї статті. Питання про те, чи дотримано головуючою цієї процедури в кожному конкретному випадку, є предметом перевірки правильності застосування процесуального закону при перегляді відповідної ухвали в апеляційному порядку, а не предметом оцінки безсторонності суду.

Доводи захисника про вибірковий підхід суду до оцінки наданих ним матеріалів стосуються здійснення головуючим керівництва судовим засіданням (ст. 321 Кримінального процесуального кодексу України) та оцінки доказів. Згідно зі ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, який оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Така оцінка здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Незгода сторони з оцінкою судом певних доказів та матеріалів не може бути ототожнена з упередженим ставленням судді до цієї сторони.

Доводи захисника щодо допиту свідків, чиї показання, на його думку, не стосуються обставин справи, також зводяться до незгоди із судовою оцінкою належності доказів. Питання про те, чи мають значення ті чи інші показання для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України), вирішується судом при ухваленні судового рішення по суті справи, з урахуванням сукупності всіх досліджених доказів.

Слід окремо наголосити, що Кримінальний процесуальний кодекс України містить самостійні процесуальні механізми для захисту прав сторони у разі незгоди з процесуальними рішеннями головуючого: можливість оскарження вироку та ухвал суду в апеляційному та касаційному порядку, право подавати заперечення проти дій головуючого, які заносяться до журналу судового засідання (ч. 3 ст. 321 Кримінального процесуального кодексу України). Реалізація цих механізмів є належним способом захисту порушених, на думку сторони, прав, тоді як інститут відводу має іншу мету та не може використовуватися для перегляду по суті процесуальних рішень судді, що розглядає справу.

Будь-яких конкретних фактичних обставин, які б об`єктивно свідчили про особисте упереджене ставлення головуючої судді ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника або до сторони обвинувачення - таких як висловлювання судді щодо особи обвинуваченої поза межами судового засідання, наявність позасудових зв`язків з учасниками провадження, заінтересованість у певному результаті справи, попередня участь у цьому ж провадженні в іншій процесуальній якості тощо - заявником у заяві про відвід не наведено та судом при розгляді заяви не встановлено.

Презумпція особистої безсторонності судді у даному випадку заявником не спростована.

Не встановлено судом і об`єктивних обставин, які б ззовні створювали обґрунтоване уявлення про небезсторонність головуючої судді, оскільки наведені захисником обставини стосуються виключно змісту процесуальних рішень судді, прийнятих у межах її повноважень при здійсненні правосуддя.

За таких обставин, оцінивши доводи заяви про відвід у сукупності з матеріалами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України підстав для відводу головуючої судді ОСОБА_5 не встановлено, а заявлений відвід задоволенню не підлягає.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 75, 81 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя ухвалив:

1. У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у справі №760/24063/24 відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: