Рішення № 136221347, 04.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5643/26

пр. № 2-о/759/265/26

04 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого- судді Петренко Н.О.

за участі секретаря судових засідань Чумак В.А.

представника заявника Ніколенка І.В.

представника заінтересованої особи Віноградової А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Заявниця, в інтересах якої діє адвокат Ніколенко І. В., звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 10.08.1978 року. Заява обґрунтована тим, що у вказаній трудовій книжці ім`я заявниці вказано як « ОСОБА_2 », тоді як згідно з паспортом громадянина України її ім`я « ОСОБА_2 ». Вказана розбіжність стала перешкодою для повного врахування трудового стажу при призначенні пенсії за віком, оскільки ГУ ПФУ в Донецькій області листом від 21.07.2025 року повідомило про неможливість зарахування окремих періодів роботи через некоректне написання імені. Просить заяву задовольнити.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року відкрито провадження у порядку окремого позовного провадження та призначено судовий розгляд.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву та просив задовольнити.

Заінтересована особа ГУ ПФУ в Донецькій області подала пояснення, у яких зазначила, що ОСОБА_1 з 23.12.2022 року перебуває на обліку та отримує пенсію за віком. При обчисленні стажу не було враховано періоди з 1978 по 1998 роки саме через розбіжність між паспортними даними та записом на титульній сторінці трудової книжки. Також зауважила, що заповнення трудової книжки та внесення змін до неї є обов`язком роботодавця.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 26.04.2000 року, заявницею є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з наданої копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , розпочатої 10 серпня 1978 року, на її титульній сторінці внесено запис про прізвище, ім`я та по батькові власника « ОСОБА_3 ». Таким чином, у вказаному документі ім`я заявниці записано як « ОСОБА_2 », що не збігається з паспортними даними заявниці « ОСОБА_2 ».

З матеріалів електронної пенсійної справи та письмових пояснень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2022 року.

При призначенні пенсії страховий стаж заявниці був обчислений у розмірі 30 років 11 місяців 17 днів. При цьому, періоди роботи з 10.07.1978 по 31.08.1978, з 18.02.1981 по 13.07.1981, з 01.04.1983 по 30.11.1983 та з 15.12.1983 по 31.12.1998 не були зараховані до загального стажу саме через розбіжність у написанні імені заявниці (« ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 ») у трудовій книжці та паспорті.

У відповіді на звернення заявниці від 22.06.2025 року №ВЕБ-05001-Ф-С-25-118034 Головне управління ПФУ зазначило, що для підтвердження вказаних періодів роботи ОСОБА_1 необхідно надати додаткові довідки або історичні довідки (у разі перейменування підприємств).Також заявниці було офіційно роз`яснено право на оскарження дій органу Пенсійного фонду у судовому порядку в разі незгоди з наданою відповіддю.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст.ст.1,62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.п.2 п.2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (з наступними змінами), до заяви про призначання пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Відповідно до пунктів 3, 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637 - за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходить з того, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа в порядку окремого провадження здійснюється лише за умови, якщо цей факт не пов`язується з наступним вирішенням спору про право та якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення. Як встановлено судом, ОСОБА_1 вже призначено пенсію за віком з 23.12.2022 року, а отже, орган Пенсійного фонду вже ідентифікував її як власника наданої трудової книжки та прийняв цей документ до розгляду, частково зарахувавши стаж за ним.

Суд зазначає, що заінтересована особа ГУ ПФУ в Донецькій області не оспорює належність трудової книжки серії НОМЕР_1 саме заявниці, проте відмовляє у зарахуванні конкретних періодів роботи (з 1978 по 1998 роки) через лінгвістичну розбіжність у написанні імені « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 ». Таким чином, встановлення факту належності документа, який і так перебуває в матеріалах пенсійної справи та фактично визнаний державним органом, не призведе до відновлення порушеного права заявниці, оскільки не усуває розбіжностей у змісті самих трудових записів, які ПФУ вважає некоректними.

Суд вважає обраний заявницею спосіб захисту неналежним. Оскільки проблема полягає у різній транслітерації імені в паспорті та трудовому документі, що впливає на розмір пенсійних виплат вже чинному пенсіонеру, належним способом захисту в даному випадку є встановлення факту що « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 » є однією особою. Встановлення ж судом лише факту належності документа в порядку окремого провадження не створить для органу ПФУ обов`язку автоматично перерахувати стаж без вирішення питання про тотожність особи або правомірність записів.

За таких обставин, враховуючи, що належність самої трудової книжки заявниці не заперечується заінтересованою особою, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в порядку окремого провадження.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 р., ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 259,263-265, 293, 294,315,319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко