Ухвала суду № 136221194, 14.04.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 753/26382/25

Категорія 38

У Х В А Л А

14 квітня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши клопотання відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (надалі за текстом - позивач) звернулося до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач) заборгованості за кредитним договором.

30.03.2026 до Подільського районного суду міста Києва з Дарницького районного суду м. Києва надійшли матеріали цивільної справи №753/26382/26.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 січня 2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 02.04.2026 у вищевказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому містилося клопотання відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, враховуючи потребу у дослідженні правомірності переходу права вимоги (факторинг); необхідність встановити факт укладення кредитного договору; необхідно перевірити правомірність нарахування процентів, комісій та неустойки; необхідно витребувати та дослідити значний обсяг доказів.

Ознайомившись з клопотанням відповідача та матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначною справою є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, можна зробити висновок, що законодавець розрізняє малозначні справи, які є такими за ціною позову та справи незначної складності, визнані судом малозначними, за умови, що ціна позову не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у 2026 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн. Відповідно, станом на 2026 рік вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 266 240 грн.

Дослідивши зміст позовної заяви, судом встановлено, що заявлені позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 150 737 грн. Отже, справа може бути визнана судом малозначною через свою незначну складність та ціну позову.

Статтею 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищесказане, суд не вбачає підстав для переходу до розгляду справи в загальному позовному провадженні, з огляду на незначну складність справи, ціну позову, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі та відсутність необхідності у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.

Відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.

Крім того, розгляд справи в порядку спрощеного провадження не перешкоджає вирішенню питання про витребування доказів, та відрізняється від загального позовного провадження лише відсутністю стадії - підготовче судове засідання.

Таким чином, враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, відсутність у клопотанні відповідача обгрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.19, 274, 277, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання відповдіача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення;

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк