Ухвала суду № 136218906, 30.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5538/26

Провадження № 2-о/638/199/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявників адвоката Панченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Департамент реєстрації Харківської міської ради, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Адвокат Панченко Анна Сергіївна звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова в інтересах ОСОБА_1 із заявою, в якій просить встановити факт того, що належна ОСОБА_1 на праві особистої власності квартира АДРЕСА_1 згідно Довідки від 28.06.1992, виданої Житлово-будівельним кооперативом №6, зареєстрована Куп`янським бюро технічної інвентаризації, про що 12.11.1992 року зроблено запис у реєстрову книгу №56 за реєстровим №7940.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 належить на праві особистої власності квартира АДРЕСА_1 на підставі Довідки від 28.06.1992 року, виданої Житлово-будівельним кооперативом №6. Право власності на квартиру зареєстровано Куп`янським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності, про що зроблено запис у реєстрову книгу №56 за реєстровим №7940 від 12.11.1992. Згідно технічного паспорту від 12.1.1992 року квартира АДРЕСА_1 , має загальну площу 60.8 кв. м. та житлову площу 37,6 кв. м.

Загальновідомим є той факт, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, селище Ківшарівка Куп`янського району Харківської області було окуповано, а після звільнення від окупації восени 2022 року місто постійно потерпає від артилерійського та авіаційного обстрілу з боку військ рф, житловий фонд міста постійно знищується.

21 квітня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №381, якою затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення». Вказаний Порядок визначає механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення». Підтвердження права власності на пошкоджене або знищене житло - є обов`язковою умовою для подання заяви та отримання компенсації в межах електронної публічної послуги «єВідновлення». Таке підтвердження відбувається саме за наявною інформацією про право власності на пошкоджене/знищене житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

22.01.2026 року заявник звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області із заявою №71131520 щодо внесення інформації про право власності на квартиру АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141. Рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області від 27.01.2026 р. №83015316 у здійсненні реєстрації права власності заявнику було відмовлено на підставі п.п. 4,5 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де зазначено, що державним реєстратором було встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації з Державного реєстру речових прав та реєстру до 2013 року, стосовно реєстрації речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна. В результаті цього встановлено, що інформація про реєстрацію у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - відсутня Держаним реєстратором було направлено запит до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 22.01.2026 №690/0/276-26. Департаментом реєстрації Харківської міської ради отримано відповідь Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області №3.7/369 від 23.01.2026, відповідно до якого було зазначено, що зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської громади, було визначено КП «Куп`янське БТІ». Вказане підприємство здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 01.01.2013 року. На даний час адміністративне приміщення комунального підприємства «Куп`янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожеж знищено повністю, службова документація, комп`ютерна техніка та бази даних також знищені. Працівники на вказаному підприємстві відсутні». Таким чином, реєстрація речового права заявника на нерухоме майно в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливлена об`єктивною неможливістю державного реєстратора отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права на квартиру заявників до 01 січня 2013 року, тобто підтвердити факт такої реєстрації. Також зазначаю, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 463357741 від 09 лютого 2026 року, відомості про Заявників (власників) квартири АДРЕСА_1 , - відсутні.

Також зазначає, що ОСОБА_1 на законних підставах набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , проте зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на даний час не вбачається можливим. Вважає, що єдиним можливим способом у заявника за вищевказаних обставин є звернення до суду для встановлення факту, що належне ОСОБА_1 нерухоме майно зареєстроване Куп`янським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову книгу №56 за реєстровим №7940 12.11.1992.

Представником Департаменту реєстрації Харківської міської ради подано до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що 22.01.2026 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради за реєстраційним номером 71131520 надійшла заява щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 на підставі довідки про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі б/н, від 28.06.1992 видана житлово-будівельним кооперативом № 6. Повноваження державного реєстратора при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначені ст. 10 Закону. Так, відповідно до вимог ч.3 ст.10 Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Під час розгляду вказаної заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, стосовно реєстрації речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна, в результаті якого встановлено, що зазначена інформація у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня. Керуючись вимогами ст. 10 Закону, державним реєстратором було направлено запит до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області № 690/0/276-26 від 22.01.2026 та одночасно прийнято рішення про залишення заяви без руху. Пунктом 14 Порядку № 1127 передбачено, що у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви. Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення щодо зупинення розгляду заяви виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, а також у разі коли державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення на запит отримано документи та/або інформацію, необхідні для державної реєстрації прав, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора щодо відновлення розгляду заяви. Листом від 23.01.2026 за № 3.7/369 Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області повідомила, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала пряму збройну агресію проти України. Місто Куп`янськ Харківської області знаходилось під окупацією з 24 лютого по 09 вересня 2022 року. За цей час окупаційна «влада» вкрай деструктивно поводилась з комунальним майном. технікою, інженерними системами, що забезпечують життедіяльність громади. Роботу органів місцевого самоврядування Куп`янської громади під час окупації було унеможливлено. Зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської міської громади, було визначено комунальне підприємство «Куп`янське БТІ» (пл. Центральна, 23, м. Куп`янськ Харківської області, код ЄДРПОУ 03355005). Вказане підприємство здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року. На даний час адміністративне приміщення комунального підприємства «Куп`янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожежі повністю знищено, інвентаризаційні справи, службова документація, комп`ютерна техніка та бази даних також знищені, працівники на вказаному підприємстві відсутні. Підприємство на даний час господарську діяльність не здійснює. Розглянувши заяву від 22.01.2026 №71131520 та документи, додані до заяви, враховуючи отриману інформацію та відомості реєстрів, державним реєстратором було встановлено наявність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що подані документи не дали змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

Керуючись пунктами 4, 5, ч. 1 ст. 24 Закону, пунктами 18 та 23 Порядку № 1127 державним реєстратором 27.01.2026 було прийнято рішення № 83015316 про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою від 22.01.2026 № 71131520 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Вказує, що рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій від 27.01.2026 № 83015316 є законним та обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України. Також вважає, що рішення суду про встановлення факту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що було здійснено бюро технічної інвентаризації, може бути підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог Закону.

В судовому засіданні заявник та його представник подану заяву підтримали з підстав, зазначених у ній. Просили задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про розгляд повідомлялись, представники заінтересованих осіб просили заяву розглянути у їх відсутність.

Розглянувши заяву, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Частиною першою статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Конституції України).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп/1997 у справі за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України визначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до положень статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 травня 2022 року у справі № 443/398/15-ц (провадження № 61-15275св21).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли провадження у справі вже відкрито - закриває провадження в ній.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяв про встановлення факту, що має юридичне значення у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

У своїй заяві заявник фактично просить визнати за ним право власності, якого він набув в минулому на законних підставах.

З огляду на те що йдеться про правовідносини, що стосуються права власності та повноважень власника, цілком очевидно, що закон, який регулює спірні правовідносини, є не процесуальним, а матеріальним.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України можна дійти висновку, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що за змістом статті 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (див. постанови від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19).

Аналогічного висновку дійшов у своїй постанові Верховний Суд у справі №201/9106/24 від 02 квітня 2025 року.

Результат аналізу наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка є власником/володільцем нерухомого майна, набутого раніше на законних підставах, оригінали правовстановлювальних документів на яке було втрачено, має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження відповідно до статті 392 ЦК України, яка є спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви (стаття 392 ЦК України), а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що фактично заявник шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження, заявив вимогу про визнання за ним права власності на нерухоме майно, тому така вимога має розглядатися у позовному провадженні. Оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви, а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження.

З огляду на викладене, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Департамент реєстрації Харківської міської ради, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 294, 315, 353 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Департамент реєстрації Харківської міської ради, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику його право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали суду складено 04.05.2026 року.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк