Ухвала суду № 136218861, 04.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15053/16-ц

Провадження № 2-зз/638/24/26

УХВАЛА

04 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Заявник, ОСОБА_1 ) звернулася із заявою, у якій просить скасувати арешт майна, накладений згідно з судовим наказом у справі №638/15053/16-ц. Скасування арешту майна необхідне для прийняття спадщини.

Розглянувши заяву, суд керується таким.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до листа архіваріуса Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.04.2026, надати справу вказану справу не вбачається можливом, оскільки справа знищена за вичерпанням строку зберігання, зберігаються тільки процесуальні документи. До вказаного листа надано процесуальні документи, а саме ухвалу від 27.10.2016 відповідно до якої відкрито провадження у справі №638/15053/16-ц за заявою комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу. 31.10.2016 у справі №638/15053/16-ц суд видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 10761,04 грн за період з 01.02.2013 по 31.07.2016.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного реєстру судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №638/15053/16-ц відсутнє судове рішення про накладення арешту на майно.

Нормами статті 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Тобто цивільним процесуальним законодавством України визначено чіткий порядок скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом і такий порядок не може бути змінено.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2020 у справі № 753/12741/17 також зазначив, що із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 607/15533/17.

Суд встановив, що в межах вказаного судового провадження, арешт не накладався, а ОСОБА_1 не є учасником у справі, а тому у неї відсутнє процесуальне право на звернення до суду з відповідною заявою, оскільки передбачено інший спосіб судового захисту.

За приписами статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 158 ЦПК України не передбачені дії суду після отримання клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке подано особою, яка не є учасником справи.

Разом з тим, згідно з частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У зв`язку з зазначеним, суд дійшов висновку про необхідність застосування до вказаного клопотання приписи пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, відповідно до яких заява повертається, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, оскільки заява про скасування арешту майна подано особою, яка не є учасником у справі, що своєю чергою порушує процесуальний порядок, встановлений для розгляду справ подібної категорії, і тому зазначена заява підлягає поверненню Заявнику. Однак, це не позбавляє права ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Керуючись статтями 3, 15, 158, 185, 258-260, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву про скасування арешту майна у справі повернути Заявнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Малахова