Рішення № 136218843, 27.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21845/25

Провадження № 2/638/3694/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапов Р.О.,

секретаря судового засідання Суслової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), в особі нотаріуса Денисюк Тетяни Станіславівни, про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), в особі нотаріуса Денисюк Тетяни Станіславівни, про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 отримувала пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мати позивача проживала у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим, місто Ялта, селище міського типу Лівадія. Останній час матір позивача хворіла, що і стало причиною її смерті.

Для подальшого оформлення спадщини ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті, для того щоб отримати свідоцтво про смерть Українського зразка.

Рішенням Київського районного суду м. Харків від 5 лютого 2025 року, яке набрало законної сили 10 березня 2025 року встановлено факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Лівадія, м. Ялта Автономної Республіки Крим.

7 лютого 2025 року позивачем було отримано свідоцтво про смерть його матері (українського зразка) серія НОМЕР_1 , видане Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Денисюк Тетяни Станіславівни для отримання свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію за померлою матір`ю.

Нотаріусом було встановлено, що чоловік спадкодавиці - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а син ОСОБА_4 (брат позивача) спадщину не прийняв, оскільки на день смерті спадкодавиці не був зареєстрований разом з нею за однією адресою, а також не подавав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом 6-ти місяців з моменту відкриття спадщини.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 27.06.2025 року №2000-0401-8/98368 повідомило нотаріуса про відсутність суми недоотриманої пенсії на ім`я ОСОБА_2 .

Державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Денисюк Тетяною Станіславівною було постановлено відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.10.2025 року/П №1060/02-31, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на вказану спадщину.

Позивачу за допомогою представника була надана відповідь на адвокатський запит №2000-0401-8/65792 від 30.04.2025 року, в якій вказано, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 складає 89897,92 грн.

Підставою своїх позовних вимог позивач вбачає наявність у нього, як спадкоємця після смерті права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Померла матір позивача за життя набула право власності на вказану пенсію, натомість не отримала її через припиненням функціонування та здійснення діяльності органами ПФУ на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, які тимчасово не контролюються українською владою, та припинення фінансування пенсійних виплат на тимчасово окупованих територіях України.

Внаслідок смерті матері позивача, відкрилася спадщина, часом відкриття якої є день її смерті. До складу спадщини, у відповідності до ст. 1218 ЦК України , ввійшли всі права та обов`язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а саме майнові права на особисте майно та пенсійні кошти.

Оскільки позивач не звертався до відповідача за виплатою вказаної суми в порядку встановленому вище, то відповідно він має право на отримання цієї суми у спадщину.

Нотаріусом вжито всіх необхідних заходів для встановлення складу спадщини, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у відповідь на нотаріальний запит вказало про відсутність суми недоотриманої пенсії на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що унеможливило отримання свідоцтва про право на спадщину позивачем.

У зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.02.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1716.

Відповідно до витягу № 80153041 від 18 лютого 2025 року, П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 62П/2025 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер у спадковому реєстрі 73674218.

Згідно з відповіддю з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30 квітня 2025 року, сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 89897,92 грн.

Постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Денисюк Т.С. від 10.10.2025 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошову суму у вигляді недоотриманої пенсії(за дні життя), після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з відсутністю документів, які свідчать про наявність грошової суми у вигляді недоотриманої пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання права власності обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), в особі нотаріуса Денисюк Тетяни Станіславівни, про визнання права власності та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману нею за життя пенсію в сумі 89897,92 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344, адреса місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману не за життя пенсію в сумі 89897,92 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у сумі 968,96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Р.О. Агапов