Вирок № 136217970, 04.05.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/95/26

174

1-кп/339/27/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12026091160000026 від 15.01.2026 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, непрацюючого, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив незаконну порубку дерев, що заподіяло істотну шкоду.

Злочин вчинено за таких обставин.

14.01.2026 в першій половині дня, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , взявши власну бензопилу «GOODLUCK» марки «JT-CS4500», направився у лісовий масив, що в адміністративних межах села Міжріччя Калуського району Івано-Франківської області, щоб здійснити незаконну порубку дерев. Далі, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, діючи умисно з корисливого мотиву, в порушення вимог ст. 1 Лісового кодексу України, згідно якої усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави, ст. 4 цього Кодексу, відповідно до якої до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі, знаходячись в межах лісового насадження яружно-балочного типу (самозаліснена земельна ділянка площею більше 0,5 га), усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, 14.01.2026, в першій половині дня, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на самозалісненій земельній ділянці із кадастровим номером 2610291400:07:001:1547, що розташована поза межами с. Міжріччя Калуського району Івано-Франківської області, за допомогою бензопили «GOODLUCK» марки «JT-CS4500», без передбаченого законом дозволу - лісорубного квитка, вчинив незаконну порубку дванадцяти дерев породи «осика» діаметрами пнів 25x27 см та 30x32 см, 28x29 см, 18x17 см, 20x20 см, 28x30 см, 28x26 см, 37x36 см, 22x27 см, 13x14 см, 15x15 см та 15x17 см, чим заподіяв істотну шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 68425,45 грн.

Після цього, ОСОБА_6 поділив незаконно зрубані стовбури дерев на колоди меншого розміру та залучив ОСОБА_8 , якому не було відомо про злочинні наміри останнього, для перевезення лісопродукції за місцем його проживання. Однак, під час транспортування вищевказаної лісодеревини, ОСОБА_8 , на автомобілі марки Урал 375Д, номерні знаки НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , приблизно о 16:20 год. 14.01.2026 було зупинено працівниками поліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених в обвинувальному акті обставин. При цьому пояснив, що дійсно того дня вирішив заготувати собі дров. З цією метою взяв бензопилу і поїхав до самозалісненої ділянки, де зрізав 12 дерев породи «осика», поділив їх на колоди та попросив ОСОБА_8 перевезти їх на автомобілі Урал додому, після чого в ході транспортування був виявлений працівниками поліції. Він розуміє, що вчинив неправильно і щиро розкаюється у вчиненому та просить його суворо не карати, обіцяє подібного ніколи більше не вчиняти, добровільно відшкодував завдану злочином шкоду в повному обсязі.

Таким чином, обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб вчиненого кримінального правопорушення, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 246 КК України, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, більше такого не повториться.

Захисник ОСОБА_7 клопотав щодо проведення судового розгляду за ст. 349 КПК України. Додатково просив суворо не карати ОСОБА_6 , врахувати, що ним повністю відшкодовано завдану потерпілим шкоду, що злочин вчинено вперше, взяти до уваги його позитивні характеристики, а тому просив призначати покарання у виді штрафу.

Представник потерпілого ОСОБА_5 не заперечив щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотав щодо розгляду даного кримінального провадження без дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим не оспорюються.

Судом встановлено у судовому засіданні, що показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 246 КК України як незаконну порубку дерев, що заподіяло істотну шкоду.

Обираючи покарання ОСОБА_6 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, оскільки обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин не встановлено.

До пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він має середню освіту, після вчинення кримінального правопорушення офіційно працевлаштувався, по місцю проживання характеризується позитивно, під спостереженням в лікаря-психіатра КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» з приводу психічних захворювань, в тому числі у зв`язку з вживанням психоактивних речовин, не знаходиться, одружений, раніше несудимий.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд також керується вимогами ст. 65 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи наявність вищеназваних пом`якшуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, його суб`єктивне відношення до наслідків вчинення злочину, думку прокурора, яка просила призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 н.м.д.г., та позицію представника потерпілого, захисника, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України, за якою його визнано винним, обравши його у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією цієї норми, оскільки призначення більш суворого покарання обвинуваченому не відповідатиме меті покарання та особі обвинуваченого.

Дане покарання, на думку суду, відповідає скоєному та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

З акту здачі-приймання 66/26-28, складеного за участі Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України встановлено, що витрати на проведення експертизи у даному кримінальному провадженні становлять 3392,64 грн. Дану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.01.2026, накладено арешт на автомобіль Урал 375Д, номерний знак НОМЕР_2 , лісопродукцію об`ємом 6 м3 породи осика, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, який ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13.02.2026 частково скасований в частині заборони користування вказаним автомобілем.

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19.01.2026, накладено арешт на бензопилу марки GOODLUCK моделі JT-CS4500 червоного кольору, яку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що даний арешт слід скасувати та вирішити питання вказаних речових доказів у відповідності до вимог ст. 100 КПК України та із застосуванням ст. 96-2 КК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 не обирався, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374, 615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати у справі за проведення судової інженерно-екологічної експертизи у розмірі 3392 (три тисячі триста дев`яносто дві) грн 64 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.01.2026 (справа № 343/72/26) на: - транспортний засіб Урал 375Д, зеленого кольору, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 в частині позбавлення права на відчуження і розпорядження; - лісодеревину об`ємом орієнтовно 6 м3, породи осика.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19.01.2026 (справа № 343/72/26) на: - бензопилу «GOODLUCK», моделі «JT-CS4500», червоного кольору.

Речові докази по справі:

-транспортний засіб «Урал 375Д», зеленого кольору, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - повернути законному володільцю ОСОБА_9 ;

-лісодеревину об`ємом орієнтовно 6 м3, породи осика, які зберігаються у господарському дворі Відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВ ГУНП в Івано-Франківській області - передати власнику Болехівській міській раді Івано-Франківської області;

-бензопилу «GOODLUCK», моделі «JT-CS4500», червоного кольору, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВ ГУНП в Івано-Франківській області - конфіскувати в дохід держави як знаряддя вчинення злочину.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувати, запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1