Рішення № 136216048, 04.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/13211/25

2/212/1225/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Зіміна М.В., за участі секретаря судового засідання Пелешенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

13 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулось до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 лютого 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1341-4787 (надалі «Кредитний договір»). За умовами договору ОСОБА_1 отримала грошові кошти у позику у сумі 19900,00 грн., на строк 300 днів, стандартна процента ставка становить 2,5% в день. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою має заборгованість перед позивачем у розмірі 83600 грн., з яких: 19558,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 64041,48 грн. - заборгованість за процентами.

У зв`язку із вищевикладеним, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 83600,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

29 січня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому вказує на те, що загальна сума внесених коштів внесених ОСОБА_1 за погашенням заборгованості за кредитним договором № 1341-4787 від 01.02.2024 р. складає 15 900,00 грн. За викладеною інформацією в позовній заяві залишок основної суми заборгованості повинен становити 4000,00 грн. (19900,00 грн. 15900,00 грн. = 4000,00 грн.). Заперечує проти стягнення суми заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 64041,48 грн. в повному обсязі та вважає даний вид штрафного стягнення необґрунтованим та безпідставним під час дії воєнного стану на території України. Вказує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів за індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 1341-4787 від 01.02.2024 р.

04 лютого 2026 року представником позивача подано додаткові пояснення в яких зазначено, що Кредитний договір №1341-4787 від 01.02.2024 року укладений у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Послався на те, що створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно внесла власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Як вбачається із змісту Кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача з маскою, а саме, НОМЕР_1 . У кредитному договорі №1341-4787 від 01.02.2024 р. сторонами було погоджено умови щодо розміру та сплати процентів і ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором C5547. Посилається на те, що відповідно до розрахунку штраф та комісія стосовно ОСОБА_1 не нараховувались. Вказує, що після закінчення строку кредитування, а саме після 26.11.2024 року нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості. На думку представника позивача, розгляд даної справи не потребував значних часових та інтелектуальних витрат адвоката, що виключає обґрунтованість вимоги про стягнення витрат у розмірі 3 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В клопотанні представник позивача просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явились, заяв або клопотань про відкладення судового розгляду до суду не подавали.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК №116 від 01.08.2013 року, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

01.02.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за допомогою за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1341-4787, відповідно до умов якого позивач (як кредитодавець) надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 19900,00 грн; строк кредитування - 300 днів; стандартна % ставка 2,5 % в день.

Умовами п. 10.1. Кредитного договору визначено, що Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0,10% (нуль цілих, десять сотих відсотки(- ів)) за кожен день користування Кредитом протягом перших 14 (чотирнадцять) календарних днів першого Базового періоду.

Вказаний договір був підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора С5547.

Згідно довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», 01.02.2024 було перераховано кошти за кредитним договором №1341-4787 від 01.02.2024 через систему LIQPAY у сумі 19900,00 грн на картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1341-4787 від 01.02.2024 року, за відповідачем ОСОБА_1 , станом на 10.09.2025 року, рахується заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 19558,52 грн., за відсотками в розмірі 131530,24 грн.

З наданої за ухвалою суду інформації АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 та у період 01.02.2024 здійснено зарахування коштів на суму 19900,00 грн.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із матеріалів справи вбачається, що договір №1341-4787 від 01.02.2024 року про відкриття кредитної лінії укладено між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту. Цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, про що свідчить підписаний паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання зазначеного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, суд доходить переконання, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, при цьому, волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористався.

Крім того, проценти за користування кредитом визначено згідно положень ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 здійснено платіж на виконання умов Кредитного договору 15.02.2024 на суму 8000,00 грн., а також, що відповідач має заборгованість у загальному розмірі 83600 грн., з яких: 19558,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 64041,48 грн. - заборгованість за процентами.

Суд не може погодить з наведеним позивачем розрахунком в повному обсязі виходячи з наступного.

Так, умовами п. 10.1. Кредитного договору передбачено застосування промо-ставку 0,10% за кожен день користування Кредитом протягом перших 14 (чотирнадцять ) календарних днів першого Базового періоду.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період з 01.02.2024 по 15.02.2024 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» мало бути нараховано 278,60 грн. процентів із розрахунку 19900,00 грн х 0,1% х 14 днів.

В свою чергу ОСОБА_1 15.02.2024 сплачено 8000,00 грн, а тому розмір заборгованості за Кредитним договором станом на 15.02.2024 буде становити 12178,60 грн. із розрахунку (19900,00 грн. + 278,60 грн) 8000,00 грн.

Також, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем застосовано проценту ставку для обчислення процентів в розмірі 2,5% в день протягом строку кредитування.

Суд не погоджується із застосуванням вказаного розміру процентної ставки до всього періоду кредитування відповідача ОСОБА_1 , оскільки такий розмір не відповідає визначеному в перехідних положеннях Закону України «Про споживче кредитування» розміру процентної ставки, а вказане положення договору є нікчемним та проценти за позикою мають розраховуватись за процентною ставкою з 22.04.2024 в розмірі 1,5% в день, з 20.08.2024 в розмірі 1,0 % в день.

Отже за період з 16.02.2024 по 22.04.2024 розмір процентів буде становити 9438,42 грн. із розрахунку 12178,60 грн. х 2,5% х 31 день.

За період з 23.04.2024 по 20.08.2024 розмір процентів буде становити 22104,16 грн, із розрахунку 12178,60 х 1,5% х 121 день.

За період з 21.08.2024 по 26.11.2024 розмір процентів буде становити 11935,03 грн. із розрахунку 12178,60 грн. х 1% х 38 днів.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором у розмірі 55656,21 грн (12178,60 грн тіло кредиту + 43477,61 грн проценти за кредитом).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону представником відповідача надано: Договір №2/14/04 про надання правничої допомоги від 14.04.2025, укладеного між адвокатом Ніколенко М.Є. та відповідачем ОСОБА_1 та Додаткову угоду № 3 від 31.12.2025 до нього; Акт №03 приймання-передачі наданих послуг до Договору №2/14/04 про надання правничої допомоги від 14.04.2025 на суму 7000,00 грн, які складаються із: підготовка та направлення заяви про відкладення розгляду справи 1 година вартістю 1000 грн, ознайомлення з позовною заявою 1 година вартістю 1000 грн, аналіз наданих документів та визначення правової позиції 2 год. на загальну суму 2000 грн, підготовка та направлення відзиву 3 години вартістю 3000 грн; платіжна інструкція про отримання платежу ОСОБА_2 від ОСОБА_1 у розмірі 7000,00 грн.

Суд, оцінюючи розмір витрат відповідача на оплату послуг адвоката вважає необхідним зазначити наступне.

Витрачений адвокатом Ніколенко М.Є. обсяг робіт не в повній мірі відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг виходячи з наступного.

Так, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз наданих документів та визначення правової позиції, в контексті спірних правовідносин мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на позовну заяву та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат відповідачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про доведеність понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 5000,00 грн із розрахунку: 1000,00 грн. х 5 год.

За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1612,59 грн (2422,40 грн х 66,57%), а також з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 1671,50 грн (5000,00 грн х 33,43%).

За ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи те, що судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає за необхідне зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні, у зв`язку з чим слід стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати в розмірі 58,91 грн із розрахунку 1671,50 грн - 1612,59 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1341-4787 від 01.02.2024 у розмірі 55656 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень 21 копійку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 58 (п`ятдесят вісім) гривень 91 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бул. Лесі України, буд.26 оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 04 травня 2026 року.

Суддя: М. В. Зімін