Рішення № 136214054, 27.04.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/1232/26

Пров. №2/766/7775/26

27 квітня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар судового засідання Валігурський Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Кеш Ту Гоу" (ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача.

03 лютого 2026 року ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №97833 від 12.12.2019 року в розмірі 16880,00 грн та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 12.12.2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №97833, за яким остання отримала кредит в розмірі 4000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою 2% на добу. Договір укладено в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, за яким до ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №97833 від 12.12.2019 року.

Оскільки відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, заборгованість не погасила, позивач змушений звернутися до суду з позовом.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

03.03.2026 року через Електронний суд представником відповідачки подано відзив на позов, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Вказала, що будь-які належні та достовірні докази, які свідчать про те, що договір підписаний відповідачем і відповідач погодився з його умовами, в тому числі сумою кредиту, строком повернення, розміром процентів, в матеріалах справи відсутні. Паспорт споживчого кредиту та Правила кредитування не підписані відповідачкою. Представником позивача також не надано доказів укладення договору у вигляді електронного документу, а саме: не додано доказу про ідентифікацію відповідача, не надано доказів підписання договору електронним підписом, відтвореним шляхом використання відповідачкою одноразового ідентифікатора. Позивачем не доведено, що при підписанні договору про відкриття кредитної лінії сторони погодили умови надання всіх послуг. Зокрема, предмет договору, порядок та умови надання кредиту, порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідальність, оскільки докази ознайомлення відповідача із текстом кредитного договору, умовами надання кредиту в матеріалах справи відсутні. Отже, факту укладення між позивачем і відповідачем договору на умовах, зазначених позивачем не доведено, оскільки ним не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення з відповідачкою зобов`язальних правовідносин, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення. Довідка ТОВ «Платежі Онлайн» не є належними і достовірними доказами того факту, що відповідач дійсно отримав позику, і, відповідно, що договір позики є укладеним. У вказаній довідці не вказано номер рахунку на який було перераховано грошові кошти та не вказано хто є отримувачем грошових коштів. Позивачем неправомірно нараховано проценти, оскільки їх нарахування відбувалось після закінчення строку дії договору. Заперечувала проти стягнення витрат на правничу допомогу, вважаючи їх завищеними та не обґрунтованими.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

02.03.2026 року через Електронний суд представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

06.03.2026 року через Електронний суд представником позивача подано відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив проводити розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, в матеріалах справи наявний відзив на позов.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

12 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №97833, за яким Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

За п. 1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 10-01-2020. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно п. 1.4 договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

За п. 1.6 договору, невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства https://www.cly.com.ua/.

Відповідно до п. 6.1 договору, цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У відповідності до п. 6.8 договору, підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.

Вказаний вище договір укладений в електронній формі, шляхом підписання ОСОБА_1 електронним підписом KL4954.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Займер», ОСОБА_1 , з якою укладено договір №97833 від 12.12.2019 року ідентифікована ТОВ «Займер». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/ KL4954 12.12.2019 року, номер телефону НОМЕР_2 .

З інформаційної довідки №411/12 від 17.12.2025 р. ТОВ «Платежі Онлайн» вбачається, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція №27614-13211-35837, 4000,00 грн, 12.12.2019 р. о 11:02:03, номер платіжної картки НОМЕР_3 , Приватбанк, видача кредита № НОМЕР_4 .

25.11.2025 року за вих. №б/н ТОВ «ФК Кеш Ту Гоу» направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, у якому вимагало виконання зобов`язання за кредитним договором №97833 від 12.12.2019 року в розмірі 16880,00 грн.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 97833 від 12.12.2019 року складає 16880,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 4000,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 12880,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунка складеного ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та розрахунку заборгованості ТОВ «Займер».

28 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу " перейшло право вимоги до боржників, викладених у Реєстрі боржників.

Згідно копії витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 р., до ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №97833 від 12.12.2019 року в розмірі 16880,00 грн.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно частини другої вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року №675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Стаття 3 Закону «Про електронну комерцію» регламентує, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Зібрані докази вказують на те, що між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 12.12.2019 року укладено кредитний договір в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. На виконання умов кредитного договору ТОВ «Займер» перерахувало кредитні кошти на зазначений ОСОБА_1 у кредитному договорі картковий рахунок, про що свідчить довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн». При цьому ОСОБА_1 не спростувала указаний доказ відповідною довідкою банку про неналежність їй цього карткового рахунку. Як і не спростовано відповідачкою факту укладення між сторонами кредитного договору.

Отже твердження ОСОБА_1 щодо недоведеності товариством факту одержання нею кредитних коштів не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачиться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови) (див. Постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

Як слідує з розрахунку заборгованості за договором № 97833 від 12.12.2019 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, проценти за період поза межами строку кредитування ТОВ «Займер» нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ТОВ «Займер» процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України та, як наслідок - задоволення вимоги в частині заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, тобто після 11 січня 2020 року.

Зазначене узгоджується із вищенаведеними висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року.

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

За умовами кредитного договору № 97833 від 12 грудня 2019 року сторони погодили строк кредитування 30 днів.

Пунктом 3.3.3 договору про надання фінансового кредиту передбачено продовження строку надання кредиту шляхом оплати не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нарахованих процентів по кредиту.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.

Отже, з урахуванням погодженого сторонами в кредитному договорі строку кредитування до 11 січня 2020 року (30 днів), суд дійшов висновку про те, що заборгованість відповідачки за кредитним договором № 97833 від 12 грудня 2019 року, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» становить 6400,00 грн, з яких: 4000,00 грн - тіло кредиту; та проценти в розмірі 2400 грн, нараховані до спливу визначеного договором строку кредитування, та розраховані за формулою виходячи із 2% на день (2% х 4000 грн х 30 днів) або за формулою виходячи із 730,0% на рік (730,0% х 4000грн х 30 днів : 365 днів).

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що договір факторингу у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а відтак, суд вважає, що у ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» має право на звернення до суду.

Крім того, встановлено, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, заборгованість не погасила, а відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №97833 від 12.12.2019 року в розмірі 6400,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звернувся з позовом про стягнення 16880,00 грн., задоволено позов в сумі 6400,00 грн, що складає 37,91%, а тому з відповідачки підлягають стягненню судові витрати у вигляді оплаченого судового збору за подачу позовної заяви в сумі 1009,32 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу до позову додано:

- договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, укладений між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчуком С.В., пунктом 3.1 договору визначено, що вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата) та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2000,00 грн за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги;

- додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, укладений між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчуком С.В. 29.12.2025 року, яким сторони продовжили строк дії договору;

- акт про отримання правової допомоги від 19.02.2026 року, за яким адвокатом Пархомчуком С.В. визначено вартість послуг з надання правової допомоги: Зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та відповідачем ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №97833 від 12.12.2019 р., 1 година вартість 2 000,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики. 2,5 годин 5000,00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи 1.5 години вартість 3 000,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500,00грн. Всього 5 годин - 10 500,00 грн. Загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає: 10 000 грн. х5 год. - 10 000,00 грн. Без ПДВ. та витрати на виготовлення позовної заяви з додатками (канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції) - 500 грн. Без ПДВ;

- платіжна інструкція №3 10776 від 19.02.2026 р., відповідно до якої ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» сплачено 10500,00 грн. за надання правничої допомоги.

Представник відповідачки у відзиві на позов заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу, з огляду на те, що категорія справи про стягнення заборгованості за кредитним спором є нескладною, позовна заява складається з 5 аркушів та є типовою.

У контексті доводів позовної заяви та заперечень з боку відповідача суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, зокрема, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 15 та 2 ЦПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Також, суд звертає увагу, що договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, укладений між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчуком С.В., має строк дії до 31.12.2024р.

Додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, укладений між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчуком С.В. 29.12.2025 року, яким сторони продовжили строк дії договору, укладена поза межами строку дії договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, інших додаткових угод матеріали справи не містять.

Суд враховує, що розгляд справи за позовом про стягнення заборгованості за кредитом у суді першої інстанції не потребував тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики для підготування позовної заяви, тому, на переконання суду, час витрачений представником позивача (2.5 годин складання позову, 1.5 години за складання інших клопотань, заяв до суду) не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним, ураховуючи, зокрема, фактичні питання, які були поставлені перед судом. Суд вважає справедливим за даних обставин, що стягнення повної вартості послуг, визначених в Акті про отримання правової допомоги від 19.02.2026 на загальну суму 10 500,00 грн, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а тому за даних обставин, витрачений адвокатом час не може перевищувати 3,5 години вартістю 7 000 грн. Тобто не є розумно обґрунтованими і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони узгоджені між клієнтом і адвокатом (справедлива сатисфакція). Крім того суд зазначає, що відшкодування їх повної вартості матиме надмірний фінансовий тягар для відповідача, як фізичної особи, з урахуванням задоволених вимог.

З урахуванням приписів п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, часткового задоволення позову в розмірі 37,91%, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 2653,70 грн., що складає 37,91% від задоволеної частини позову.

Керуючись ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Кеш Ту Гоу" (ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Кеш Ту Гоу" (ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7) заборгованість за кредитним договором №97833 від 12.12.2019 року в розмірі 6400,00 грн (шість тисяч чотириста гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Кеш Ту Гоу" (ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1009,32 грн. (одна тисяча дев`ять гривень тридцять дві копійки) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2653,70 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят три гривні сімдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Кеш Ту Гоу", ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 .

Рішення в повному обсязі складено 27.04.2026 року.

СуддяІ. О. Хайдарова