Ухвала суду № 136212257, 04.05.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

04 травня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Калієвський Ігор Дмитрович, розглянувши матеріали за позовом Виконавчого комітету Маньківської селищної ради в інтересах неповнолітньої та малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , третьої особи: служби у справах дітей Маньківської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей.

На підставу своїх вимог спирається на те, що, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 24.11.2010 серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.07.2013 серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтв про народження батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батько - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 17.05.20254 та мати - ОСОБА_3 .

В вересні місяці 2023 року виконавчий комітет Маньківської селищної ради, як орган опіки та піклування, звертався до Маньківського районного суду Черкаської області в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей (справа №701/787/23).

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 23.04.2024 виконавчому комітету Маньківської селищної ради у задоволенні позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягненні аліментів було відмовлено.

Однак, зважаючи на всі обставини та умови які склалися при поверненні дітей до ОСОБА_3 , саме ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на сьогодні є неповнолітньою та малолітню особами, стосовно умов проживання, утримання та виховання, не виправлення ситуації з побутом та поведінкою ОСОБА_3 після ухвалення судового рішення, виконавчий комітет Маньківської селищної ради змушений знову звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей.

Відповідно інформації Уманського районного управління поліції №59900-2026 від 06.04.2026 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з 2024-2025 року притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді) та за ч. 1 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 14.01.2026, умови проживання родини ОСОБА_8 є незадовільними, в помешканні холодно відсутній запас деревини для опалення будинку, продуктів харчування.

Частиною 4 статті 164 Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 р. передбачено, що під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Родина ОСОБА_3 згідно рішення відділу соціального захисту Маньківської селищної ради №5 від 23.01.2026 знаходиться під соціальним супроводом, фахівцями комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Маньківської селищної ради» були прийняті всі необхідні заходи у спробі задати напрямок успішного виконання батьківських обов`язків, проводились бесіди на тему належного виконання батьківських обов`язків, відповідальності за життя та здоров`я дітей, про що безпосередньо зазначено у листі вказаної комунальної установи від 02.03.2026 року №57/01-04.

Згідно характеристики Державного навчального закладу «Буцький політехнічний професійний ліцей», де навчається ОСОБА_1 з 01.09.2025 за професією «Пекар; кухар», вона має пропуски у навчанні без поважних причин.

Відповідно характеристики Дезендзелівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Маньківської селищної ради від 16.01.2025 року №17- 1/36 ОСОБА_2 є ученицею 7 класу вказаного закладу, при цьому мати не приділяє належної уваги вихованню доньки, не цікавиться навчанням, не відвідувала батьківські збори.

Відповідно статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

На підставі заяви ОСОБА_3 від 15.01.2026 дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 влаштовано до комунального закладу «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Умані Черкаської обласної ради» (далі Центр) у зв`язку з перебуванням заявниці у складних життєвих обставинах.

Листом від 16.01.2026 року №28 директор Центру повідомила що 24.02.2023 до Центру поступили мешканці, які проживають за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які опинилися у складних життєвих обставинах і не мають змоги подолати їх за допомогою власних можливостей.

В повідомленні зазначається, що діти поступили до закладу брудними, неохайні, нігті нестрижені, наявний педикульоз. Мати ОСОБА_9 не займалась їхнім здоров`ям, фізичним та психологічним розвитком. Одяг з неприємним запахом, давно не прався. Взуття дівчаток брудне, рване та не відповідає сезону, враховуючи температуру повітря на той час до - 13 °С.

Зі слів дівчаток відомо, що у будинку брудно, невипрані речі. Відсутні продукти харчування, відсутні засоби для приготування їжі. Мати не створила належних умов та не підготувалась до опалювального сезону, деревина для опалення будинку відсутня.

З дітьми проводиться соціально-психологічна корекція для стабілізації емоційного стану.

Після надходження до ОСОБА_10 та ОСОБА_7 дітям надавалась спеціалізована медична допомога в стаціонарних умовах у зв`язку з відмороженням нижніх кінцівок, що підтверджується випискою із медичної карти №547/75 стаціонарного хворого від 11.02.2026 стосовно лікування ОСОБА_1 та епікризом №546/71 б/д відносно проходження лікування ОСОБА_11 .

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України №2947-ІІІ від 10.01.2002 року передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позивач вважає, що зазначені обставини свідчать про невиконання матір`ю обов`язку піклуватись про здоров`я дітей.

Відповідно інформації вихователя - методиста Центру від 19.03.2026 року №136 за час перебування дівчаток у закладі, мати їх відвідувала дише один раз 15.03.2026. По телефону дівчатка з мамою майже не розмовляють, причинами цього є; мати зайнята, то її немає вдома, то дівчатка самі н хочуть з нею розмовляти. Дівчата стверджують, що мама про них не піклувалась, не цікавилась їхніми справами, потребами. Дівчата часто пропускали навчання, мати не мала впливу на них, її постійно не було вдома, вони залишались самі.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 18.03.2026 вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не має можливості їх утримувати.

Виконавчим комітетом Маньківської селищної ради прийнято рішення від 26.03.2026 року №69-26 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 1 статті 150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року №2947-III передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину.

Частиною 3 статті 155 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року №2947-III передбачено, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Верховний Суд здійснює тлумачення поняття «ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини» у своїх висновках у постановах від 04.09.2019 у справі №211/559/16-ц, від 17.06.2021 у справі №466/9380/17, від 08.12.2021 у справі №311/563/20, від 08.06.2022 у справі №362/4847/20.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.

Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Наведені докази свідчать про те, що відповідач не виховує своїх дочок, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не створила для них належних побутових умов, не забезпечує їх необхідним харчуванням, не спілкуються з ними в належному обсязі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.

Той факт, що сама відповідач в письмовій формі не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дочок, є пасивною формою їх відмови від дітей, свідчить про її свідоме нехтування батьківськими обов`язками. При цьому відповідачкою не змінено ставлення до виховання її дочок, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не повідомлено орган опіки та піклування про об`єктивні обставини, що перешкоджають належному виконанню ними батьківських обов`язків, не вчинено дій, спрямованих на виконання батьківських обов`язків відносно доньки, що свідчить про винну поведінку матері, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/543/26 за позовом Виконавчого комітету Маньківської селищної ради в інтересах неповнолітньої та малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , третьої особи: служби у справах дітей Маньківської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначити на 20 травня 2026 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще. Маньківка Уманського (Маньківського) району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 20 травня 2026 року.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.

Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Д.Калієвський