Рішення № 136209576, 30.04.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/155/26

Провадження № 2/162/199/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 квітня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П., розглянувши справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») надійшов до Любешівського районного суду Волинської області 26 лютого 2026 року.

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 06 березня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі. Постановлено розглянути справу 03 квітня 2026 року з повідомленням сторін. Розгляд справи відкладався у зв`язку з неналежним повідомленням відповідача.

На призначену дату судового розгляду сторони не з`явилися.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

2. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у позовній заяві вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та відповідач ОСОБА_1 04 лютого 2024 року в електронній формі уклали договір про споживчий кредит № 8654446, згідно з яким відповідач отримав 7 тисяч гривень кредиту.

Кредитним договором передбачено право ТОВ «Мілоан» відступати, передавати або відчужувати в будь-який інший спосіб право грошової вимоги без згоди позичальника.

Боржник не виконував своїх зобов`язань у частині повернення заборгованості первісному кредитору.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 28 травня 2024 року укладено договір відступлення права вимоги № 106-МЛ.

Відповідно до реєстру боржників та договору відступлення права вимоги № 106-МЛ позивач набув право грошової вимоги за Кредитним договором № 8654446 від 04 лютого 2024 року на суму 24885 гривень, з яких 7000 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту, 16695 гривень прострочена заборгованість за відсотками, 1190 гривень прострочена заборгованість за комісією.

Крім вказаних сум, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2662,4 гривні, пов`язані з оплатою судового збору, та 8 тисяч на професійну правничу допомогу.

3. Стислий виклад позиції відповідача.

ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи не подав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» 04 лютого 2024 року уклали електронний договір про споживчий кредит № 8654446, згідно з яким відповідач отримав у первісного кредитора 7 тисяч гривень. Строк кредитування становив 105 днів: з 04 лютого 2024 року до 19 травня 2024 року, з яких 15 днів пільгового періоду та 90 днів поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 2205 гривень (за ставкою 2,10 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом), а протягом поточного періоду - 14490 гривень (за ставкою 2,3% від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом). Комісія за надання кредиту 1190 гривень (за ставкою 17% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту).

Договором передбачено право ТОВ «Мілоан» відступати, передавати або відчужувати в будь-який інший спосіб право грошової вимоги без згоди позичальника.

Анкету-заяву на отримання кредиту у ТОВ «Мілоан», договір про споживчий кредит № 8654446, паспорт споживчого кредиту, графік платежів ОСОБА_1 підписав за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора. При цьому відповідач надав ТОВ «Мілоан» свої анкетні дані та номер банківського карткового рахунку.

Згідно з платіжним дорученням № 122090805 ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Мілоан» 7 тисяч гривень 04 лютого 2024 року.

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 28 травня 2024 року уклали договір про відступлення права вимоги № 106-МЛ.

Відповідно до вказаного договору, витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 8654446 від 04 лютого 2024 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № 106-МЛ від 28 травня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 24885 гривень, з яких 7000 гривень залишок по тілу кредиту, 16695 гривень залишок по відсотках, 1190 гривень комісія.

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі -- ЦК) засадами цивільного судочинства зокрема є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі статтею 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 627 ЦК у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із статтею 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з частиною першою статті 1079 ЦК сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Відповідно до частин першої-восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктами 4, 10, 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту. Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t*100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до складових розрахунку денної процентної ставки з метою уникнення недобросовісних практик розрахунку денної процентної ставки.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З наданих позивачем доказів слідує, що ОСОБА_1 у належній формі уклав кредитний договір, користувався кредитними коштами. Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежів та не повернув тіло кредиту. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як фактор набуло права грошової вимоги до боржника. Таким чином, вимога позивача у частині стягнення тіла кредиту підлягає до повного задоволення.

Між тим, суд вважає завищеними позовні вимоги у частині стягнення відсотків з огляду на таке.

Суд констатує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.

Відповідно до статті 8, пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки по споживчих кредитах не може перевищувати: з 17 березня 2024 року до 22 квітня 2024 року включно 2,5 %; з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно 1,5%, з 21 серпня 2024 року 1 %.

Таким чином, враховуючи, що договір № 8654446 про споживчий кредит між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено 04 лютого 2024 року на 105 днів розрахунок максимальної денної відсоткової ставки буде таким: з 04 лютого 2024 року до 19 лютого 2024 року 2,1%, що відповідає умовам договору; з 20 лютого 2024 року до 22 квітня 2024 року 2,3%, що відповідає умовам договору, з 23 квітня до 19 травня 2024 року 1,5 %.

Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 по відсотках становитиме: 7000 гривень (тіло кредиту) х 15 (кількість днів з 04 лютого 2024 року по 19 лютого 2024 року) х 2,1 % = 2205 гривень; 7000 гривень (тіло кредиту) х 63 ( кількість днів з 20 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року) х 2,3 % = 10143 гривень; 7000 гривень (тіло кредиту) х 27 (кількість днів з 23 квітня 2024 року по 19 травня 2025 року) х 1,5 % = 2835 гривень. Всього: 15183 гривень.

ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» не надало суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, які надаються позичальником та за які Банком встановлена комісія за обслуговування кредиту. Таким чином, в частині стягнення із ОСОБА_1 у користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 1190 гривень комісії за договором № 8654446 від 04 лютого 2024 року необхідно відмовити. Такий висновок суду узгоджується з правою позицією Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.

З огляду на наведене вище суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позову сплатив 2662,4 гривень судового збору, які у зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог (89,14 %).

Крім цього, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

Вирішуючи це питання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами частини восьмої статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднання «Апологет»; акт наданих послуг № Д/16658 від 12 лютого 2026, згідно з яким Адвокатське об`єднання «Апологет» надало правову допомогу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 8654446 на загальну суму 8000 гривень.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Зазначене викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Отже, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

7. Висновок суду щодо позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись 264, 265, 282 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8654446 від 04 лютого 2024 року, що укладений між відповідачем та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», у сумі 22183 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят три) гривні, з яких 7000 (сім тисяч) гривень тіло кредиту, 15183 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят три) гривні відсотки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2373 (дві тисячі триста сімдесят три) гривні 26 копійок судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 289 (двісті вісімдесят дев`ять) гривень 14 копійок залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3000 (три тисячі) гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; місцезнаходження позивача: 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28; ЄДРПОУ позивача: 35234236.

Ім`я відповідачки: ОСОБА_1 ; місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 ; РНОКПП відповідача: НОМЕР_1 .

Суддя В.Д. Глинянчук