Рішення № 136208691, 04.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 р. № 400/1232/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , , до відповідачаДепартаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", , провизнання протиправними та скасування наказів від 27.10.2025 № 252, від 31.01.2026 № 66 о/с; поновлення на посаді з 31.01.2026; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі відповідач) про:

визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 27.10.2025 № 252 «Про заходи дисциплінарного впливу», відповідно до якого було вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні зі служби;

визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 31.01.2026 № 66 о/с «По особовому складу», яким згідно із п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби позивача (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

поновлення позивача на посаді інспектора взводу № 1 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») з 31.01.2026;

стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.01.2026 по дату винесення судового рішення (розмір заборгованості буде встановлено в судовому засіданні).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебував на службі в Національній поліції України з 22.03.2021 по 31.01.2026 на посаді інспектора взводу № 1 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). З жовтня 2025 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я він був тимчасово непрацездатним і не мав можливості повноцінно виконувати свої службові обов`язки. Тому 01.12.2025 і 29.12.2025 позивач подав рапорти про звільнення з посади за власним бажанням. Однак, 27.01.2026 він отримав рекомендованим листом від відповідача відмову у задоволенні його рапортів у зв`язку з наявним наказом відповідача від 27.10.2025 № 252 «Про заходи дисциплінарного впливу» (далі Наказ № 252), відповідно до якого було вирішено застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби. 05.02.2026 він отримав також наказ відповідача від 31.01.2026 № 66 о/с «По особовому складу» (далі Наказ № 66 о/с) про його звільнення зі служби в поліції згідно із п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». На думку позивача, вищенаведені накази є протиправними, оскільки:

відповідач застосував до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення з порушенням вимог статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут);

він не був належним чином повідомлений про проведення службового розслідування, забезпечений правом надати письмові пояснення та реалізувати своє право на захист;

відповідач проігнорував і залишив без розгляду його рапорти від 01.12.2025 і від 29.12.2025 про звільнення за власним бажанням;

обставини, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, ґрунтувались на нелажних доказах; будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення матеріали службового розслідування не містять;

відсутність у нього чинного листка непрацездатності саме в неробочий день 31.01.2026 (субота) була зумовлена виключно об`єктивними обставинами, які не залежали від його волі, та не могли розцінюватися, як припинення стану тимчасової непрацездатності або як підстава для реалізації відповідачем права на звільнення.

Тому він підлягає поновленню на посаді, з якої його було звільнено, а відповідач зобов`язаний сплатити йому компенсацію середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 31.01.2026.

У відзивах на позовну заяву від 18.02.2026 і 09.03.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що 11.09.2025 у м. Одеса позивач у період проходження служби в поліції вчинив протиправні дії стосовно іншої особи, які набули суспільного резонансу. До дня скоєння ним дисциплінарного проступку і прийняття 27.10.2025 Наказу № 252 позивач не перебував на лікарняному. Хворіти він почав з 29.10.2025. Позивач подав рапорт про звільнення за власним бажанням у момент, коли відносно нього вже було прийнято Наказ № 252, який є підставою для його звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято із використанням, зокрема, відомостей, наявних у матеріалах службового розслідування, та ґрунтуються на самостійних правових підставах. Наказом Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», зокрема в Одеській області, установлений шестиденний робочий тиждень шляхом скасування вихідного дня суботи.

Позивач у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10.02.2026 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 400/1232/26 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа № 400/1232/26 перебувала у провадженні головуючого судді ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 № 33-к суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням його на підставі рішенням Вищої ради правосуддя від 17.02.2026 № 215/0/15-26 у відставку.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 № 159/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/1232/26» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

05.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи № 400/1232/26 до свого провадження, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви сторін по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

У біографічних довідках позивача, складених відповідачем 22.09.2025 і 09.10.2025, зазначено, зазначено, що з березня 2025 року позивач обіймав посаду інспектора взводу № 1 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Діючих дисциплінарних стягнень він не має.

У періоди 06.10.2025 по 10.10.2025, з 10.10.2025 по 15.10.2025, з 16.10.2025 по 17.10.2025, з 22.10.2025 по 28.10.2025, з 07.11.2025 по 24.11.2025, з 01.12.2025 по 06.12.2025, з 22.12.2025 по 30.01.2026 позивач був тимчасово непрацездатним і перебував на лікуванні, що підтверджується відповідно інформаційними довідками з електронної системи охорони здоров`я Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Одеської міської ради, від 06.10.2025 № 1111-5С82-99КМ-ВА8С, від 10.10.2025 № 112-Х956-КВ3Е-43ВХ і від 17.10.2025 № 1111-4СМ4-662Н-Т7ТЕ, витягом з медичної картки стаціонарного хворого Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради від 28.10.2025 № 13871, випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» від 24.11.2025 № 25/3318, інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров`я Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Одеської міської ради, від 01.12.2025 № 111-93С4-А282-М2Т9, довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» від 22.12.2025 № 6083.

Згідно з листом ДПОП ОШБ «Лють» від 16.02.2026 № 5216-2026 і даних з порталу електронних послуг Пенсійного фонду України позивач перебував на лікарняному у періоди з 29.10.2025 по 03.11.2025, з 05.11.2025 по 21.11.2025, з 25.11.2025 по 06.12.2025, з 08.12.2025 по 20.12.2025, з 22.12.2025 по 30.01.2026.

Т.в.о. начальника відділу моніторингу УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» подав на ім`я начальника управління командира полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » доповідну записку від 12.09.2025 № 25419-2025 з проханням призначити службове розслідування щодо факту можливих протиправних дій позивача щодо нанесення ударів руками та ногами по різним частинам тіла невідомої особи, відеозапис яких було розміщено 11.09.2025 о 23:59 в інтернет-мережі у Телеграм-каналі «XYDESSA LIVE» за посиланням https://t.me/xydessa_live/35468.

Відповідно до наказу відповідача від 12.09.2025 № 397 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» (далі Наказ № 397) призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію.

Наказом відповідача від 26.09.2025 № 430 «Про продовження строку проведення службового розслідування» строк проведення службового розслідування, призначеного Наказом № 397, продовжено до 11.10.2025.

12.09.2025 у межах відповідного службового розслідування позивач надав пояснення щодо обставин, щодо яких було призначено службове розслідування.

10.10.2025 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування, який затверджено 10.10.2025 т.в.о. начальника управління командира полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Відповідно до цього висновку відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, слід вважати такими, що найшли своє об`єктивне підтвердження, і за вчинення дисциплінарного проступку застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу відповідача від 27.10.2025 № 252 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку наказано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, який позивач згідно з поштовим відправленням № R067082983403 та відомостями із вебсайту установи поштового зв`язку отримав 27.01.2026.

Згідно з наказом відповідача від 31.01.2026 № 66 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

05.02.2026 відповідач надіслав лист від 31.01.2026 № 3348-2026, яким позивача повідомлено про Наказ № 66 о/с цінним листом з описом на його поштову адресу (накладна установи поштового зв`язку № 6504600689070).

01.12.2025 позивач подав відповідачу рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням у зв`язку з погіршенням здоров`я з 01.12.2025.

Листом від 12.12.2025 № 18011-2025 відповідач повідомив позивача, що оскільки його рапорт від 01.12.2025 про звільнення зі служби в поліції з 01.12.2025 надійшов 09.12.2025, то він залишається без реалізації.

23.12.2025 позивач повторно подав рапорт про своє звільнення зі служби в поліції з 18.01.2026, у задоволенні якого відповідач йому відмовив у зв`язку з відсутністю домовленості між ним і відповідачем про скорочення загального тримісячного строку звільнення за власним бажанням, про що позивач був повідомлений листом відповідача від 16.01.2026 № 742-2026.

Вважаючи Наказ № 252 і Наказ № 66 о/с протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (пункти 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»).

Частинами першою і другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Пунктами 5 і 6 частини десятої статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський:

у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства;

захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, що передбачені законом.

Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки» (частина перша статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 1, 4 і 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський має право:

вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання;

ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення;

робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань (пункти 2, 7, 8, 13 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з частинами першою і третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Частинами першою-шостою статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Згідно з частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту Порядок проведення службового розслідування у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша статті 15 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до пункту 1 частини дев`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.

Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (частина перша статті 18 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною третьою статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першої та другої статті 27 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Частиною першою статті 29 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі Порядок № 893).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 2 розділу IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу IV Порядку № 893).

Пунктом 7 розділу IV Порядку № 893 встановлено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу VI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО (пункт 3 розділу VII Порядку № 893).

ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Верховний Суд у постановах від 10.04.2019 у справі № 802/1150/17-а (пункт 46 мотивувальної частини) і від 26.01.2022 № 620/397/21 (пункт 58 мотивувальної частини) вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Абзацом першим частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 строком на 90 діб відповідно до Указу Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 28.04.2026 № 4857-ІХ.

Відтак спірні правовідносини виникли у період дії в Україні воєнного стану, а тому до них підлягають застосуванню розділ V Дисциплінарного статуту. У разі колізії норм, закріплених в розділі V Дисциплінарного статуту з іншими нормами Дисциплінарного статуту чи інших законів України в період дії воєнного стану застосуванню підлягають норми розділу V Дисциплінарного статуту.

Аналогічний правовий висновок щодо вирішення колізії норм розділу V Дисциплінарного статуту з нормами інших законів України в період дії воєнного стану міститься в постановах Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22 і від 13.02.2025 у справі № 320/42545/23.

Пунктами 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» , зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункти 1 і 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, за порушення Присяги поліцейського та / або невиконання наказу керівника, виданого в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, поліцейський може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту закріплено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службового розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Абзацом першим пункту 4 розділу ІІ Порядку № 893, встановлено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Отже, у разі отримання повідомлення від інших поліцейських (у тому числі, у формі доповідної записки) про вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, керівник приймає наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії, в якому зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Абзацом першим частини третьою статті 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд встановив, що 11.09.2025 о 23:59 в інтернет-мережі у Телеграм-каналі «XYDESSA LIVE» було розміщено відеозапис нанесення позивачем ударів руками та ногами по різних частинах тіла іншій особі в публічному місці міста Одеса.

Т.в.о. начальника відділу моніторингу УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» подав на ім`я начальника управління командира полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » доповідну записку від 12.09.2025 № 25419-2025 з проханням призначити службове розслідування щодо факту можливих протиправних дій позивача, що зафіксовані у вищевказаному відеозаписі.

На підставі цієї доповідної записки відповідач прийняв Наказ № 397, який підписано т.в.о. начальника управління командиром полку.

Відтак службове розслідування призначено за письмовим наказом керівника, якому надано повноваження із застосування до позивача дисциплінарного стягнення, на підставі, яка передбачена пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893.

Відповідно до Наказу № 397:

призначено службове розслідування у формі письмового провадження;

утворено дисциплінарну комісію у складі чотирьох поліцейських та визначено її голову.

Таким чином, службове розслідування призначено відповідачем у межах його повноважень, у порядку та спосіб, встановлені законодавством.

Наказом відповідача від 26.09.2025 № 430 «Про продовження строку проведення службового розслідування» строк проведення службового розслідування, призначеного Наказом № 397, продовжено до 11.10.2025.

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено 10.10.2025 висновок службового розслідування, і який за формою відповідає вимогам частин першої і другої статті 19 Дисциплінарного статуту та розділу VI Порядку № 893.

Враховуючи пункту 2 розділу V Порядку № 893, службове розслідування тривало по 10.10.2025, тобто воно було завершено на чотирнадцятий день з дня прийняття рішення про продовження строків його проведення (26.09.2025).

Отже, службове розслідування проведено з дотримання строку, який встановлений частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до вимог пунктів 7 і 9 Порядку № 893 висновок службового розслідування від 10.10.2025 підписаний головою і усіма членами дисциплінарної комісії, а також затверджений т.в.о. начальника управління командира полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Тобто службове розслідування стосовно позивача відповідач провів з дотриманням строків та оформив його результати відповідно до вимог Дисциплінарного статуту і Порядку № 893.

Згідно з пунктом 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов`язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.

Відповідно до частини першої статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У межах відповідного службового розслідування позивач надав пояснення щодо обставин, щодо яких було призначено службове розслідування, 12.09.2025, тобто в перший же день його проведення. У цих поясненнях позивач особистим підписом засвідчив своє ознайомлення з Наказом № 397.

Відтак зазначені у позовній заяві твердження представниці позивача про те, що позивача не був належним чином повідомлений про проведення службового розслідування і не був забезпечений правом надати письмові пояснення спростовуються письмовими поясненнями позивача від 12.09.2025.

На сторінках 24-25 висновку відповідного службового розслідування зазначено про невстановлення обставин, передбачених частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту, які пом`якшують відповідальність позивача

Натомість зі змісту письмових пояснень позивача від 12.09.2025 слідує, що позивач усвідомив та визнав свою провину у вчиненому проступку.

У біографічних довідках позивача, складених відповідачем 22.09.2025 і 09.10.2025, зазначено, зазначено, що він діючих дисциплінарних стягнень не має.

Тобто при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідач не врахував пом`якшуючу обставину, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту.

Також у висновку службового розслідування не надано аналіз іншим обставинам, що пом`якшують його відповідальність.

Зокрема, у письмових поясненнях від 12.09.2025 позивач повідомив, що він завдав удари по іншій особі в стані афекту, що був обумовлений агресивною поведінкою потерпілого, який словесно погрожував йому фізичною розправою, висловлюючись на його адресу нецензурною лексикою.

Факт неадекватної поведінки потерпілого та відсутності у нього тілесних ушкоджень підтверджується відеофайлами, які відповідач додав до відзиву на позовну заяву.

В момент виникнення інциденту позивач перебував у цивільному одязі та не знаходився на службі.

Згідно з посадовою інструкцією інспектора взводу № 1 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » посадові обов`язки позивача передбачають його участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань в операціях із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданого відповідачем 13.09.2024.

Таким чином, при виконанні своїх посадових обов`язків позивач міг зазнавати велике психо-емоційне навантаження з відповідними негативними наслідками.

Зазначені факти дисциплінарною комісією не досліджувались.

Тому висновки дисциплінарної комісії про відсутність інших обставин, які пом`якшують відповідальність позивача, є необґрунтованими.

Відтак відповідач застосував до позивача найсуворіший вид дисциплінарної відповідності звільнення із служби в поліції не врахувавши обставини, які пом`якшують відповідальність позивача, а саме:

усвідомлення та визнання ним своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

негативний вплив виконання позивачем службових обов`язків на його психо-емоційний стан.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Наказ № 252 не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім цього, оскільки відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення, застосоване до позивача Наказом № 252, виконане (реалізоване) шляхом видання відповідачем Наказу № 66 о/с, останній наказ також є протиправним і підлягає скасуванню.

Законом України «Про Національну поліцію» не встановлено правові наслідки скасування наказу про звільнення поліцейського.

У постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 у справі № 21-8а15 та постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 400/2741/19 висловлена правова позиція, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

Тому до спірних правовідносин в частині правових наслідків скасування наказу про звільнення поліцейського підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи, що суд встановив факт незаконного звільнення позивача зі служби в поліції, з метою відновлення порушеного права позивача на працю, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підлягають задоволенню.

Оскільки позивача звільнено 31.01.2026 (згідно наказом з Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану»), тому позивач, враховуючи частину третю статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», підлягає поновленню на службі в поліції з 01.02.2026.

Як наслідок, позовні вимоги щодо поновлення позивача на відповідній посаді з 31.01.2026 не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31.01.2026, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 у справі № 21-395а13 та постанові Верховного Суду від 21.04.2021 № 640/6398/19 висловлена правова позицію, згідно з якою суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за встановленими законодавством правилами.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом першим пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100), середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (абзац четвертий пункт 2 Порядку № 100).

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Абзацом першим пункту 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі Порядок № 260), встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З наведеного випливає, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Відтак при нарахуванні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу поліцейського необхідно брати до уваги відповідну кількість календарних днів.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.04.2019 у справі № 815/1829/17.

Згідно з Наказом № 66 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 31.01.2026.

Тому відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 середня заробітна плата (грошове забезпечення) позивача обчислюється за листопад і грудень 2025 року, як за два календарні місяці роботи, що передували місяцю, в якому відбулася подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з Довідкою відповідача від 13.02.2026 № 79 про грошове забезпечення позивача він відпрацював у червні та липні 2025 року всі календарні дні, а саме: відповідно 30 і 31 день, всього 61 календарний день. Позивач отримав грошове забезпечення за листопад 2025 року у розмірі 11088,00 грн, а за грудень 2025 року 11088,00 грн, всього за ці два місяці 22176,00 гривні.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Відтак розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 363,54 грн (?22176 / 61 календарний день ? 363,54 грн).

Вимушений прогул включає період з 01.02.2026 (наступний день за днем звільнення) по 04.05.2026 (день постановлення рішення суду про поновлення на посаді) та складає 93 календарних дні.

Відповідно позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу за 31.01.2026 не підлягають задоволенню.

Водночас відповідач повинен виплатити позивачу за вимушений прогул середній заробіток у сумі 33809,22 грн (?363,54 х 93 (кількість календарних днів вимушеного прогулу) = ?33809,22) (сума без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягуються під час виплати цієї суми поліцейському).

Грошове забезпечення позивача за один місяць становить 11269,74 грн (?363,54 х 31 (кількість календарних днів у серпні місяці) = ?11269,74).

Відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду:

про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць;

поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як позивач у справі про поновлення на роботі.

У матеріалах справи відсутні докази понесення сторонами інших судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » частково.

2. Визнати протиправними та скасувати:

наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.10.2025 № 252 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;

наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.01.2026 № 66 о/с «По особовому складу».

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.02.2026.

4. Стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2026 по 04.05.2026 в розмірі 33809 (Тридцять три тисячі вісімсот дев`ять) гривень 22 копійки.

5. Допустити до негайного виконання рішення суду в частинах:

поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.02.2026;

стягнення з Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11269 (Одинадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 74 копійки.

6. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складенні повного рішення суду безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

10. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

11. Повний текст рішення суду складений 04.05.2026.

Суддя В.Г.Ярощук