Ухвала суду № 136208619, 04.05.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

04 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 320/32372/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши заяву адвоката Третяка Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та доступу до матеріалів справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу.

До суду 29 квітня 2026 року надійшла заява адвоката Третяка С.С. в інтересах ОСОБА_1 з вимогами про надання доступу до матеріалів справи в системі «Електронний суд» та про залучення ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, в обґрунтування якої зазначено, що предметом спору стало стягнення з ФОП ОСОБА_2 податкового боргу за господарськими операціями, пов`язаними з обігом віртуальних активів (купівля - продаж віртуальних активів), здійсненими ОСОБА_2 у тому числі з ОСОБА_1 ..

Рішенням суду від 13 квітня 2026 року у справі № 320/32372/25 відмовлено у задоволенні первісного позову ГУДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу; зустрічний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2024 року № 5431724021, № 5430924021, № 5427424021 щодо донарахування ПДФО, військового збору та ПДВ у зв`язку з операціями з купівлі-продажу криптовалюти.

Адвокат Третяк С.С. зазначає, що зазначене рішення безпосередньо стосується прав та законних інтересів його клієнта, оскільки встановлені судом обставини стосуються господарських операцій з віртуальними активами, учасником яких міг бути ОСОБА_1 , як контрагент відповідача.

Розглянувши заяву, суд дійшов до такого.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з частинами другою та третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Судом установлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі № 320/32372/25 у задоволенні позову ГУ ДПС у м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу відмовлено повністю;

зустрічний позов ОСОБА_2 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу задоволено частково;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14 червня 2024 року № 5431724021, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 15810211,84 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 12648169,47 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3162042,37 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14 червня 2024 року № 5430924021, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 1317517,66 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 1054014,13 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 263503,53 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14 червня 2024 року № 5427424021, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 16860795,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 13488636,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3372159,00 грн;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 34764,14 грн.

Зі змісту положень статті 49 КАС України слідує, що залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача, можливе виключно на стадії підготовчого провадження та до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Проте на день подання цієї заяви розгляд адміністративної справи № 320/32372/25 завершений і суд першої інстанції вже позбавлений можливості розглянути її по суті порушених питань щодо залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Такі обставини свідчать про очевидну безпідставність та необґрунтованість заявленого клопотання.

Щодо клопотання про надання доступу до матеріалів справи в системі «Електронний суд», суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої, десятої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Оскільки ОСОБА_1 не є учасником справи, у суду відсутні підстави для надання йому та його представнику доступу до матеріалів справи в системі електронний суд. Тому в цій частині заява є також очевидно безпідставною та необгрунтованою.

Що стосується тверджень адвоката, що він має право ознайомитися з матеріалами справи як представник особи, яка не брала участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом із заявою не надано доказів подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на рішення суду у справі № 320/32372/25, тому у заявника відсутнє право на ознайомлення з матеріалами справи й відповідно до частини другої статті 11 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що відповідно до Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі Закон № 3262-IV) визначено порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Частиною другою статті 2 Закону № 3262-IV встановлено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку (частини друга, третя статті 3 Закону № 3262-IV).

При цьому, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону № 3262-IV).

Крім того, статтею 9 Закону № 3262-IV визначені правила ознайомлення із судовим рішенням та виготовлення його копії за зверненням особи, яка не бере (не брала) участі у справі визначені.

Так, особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про: 1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду; 2) надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів; 3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду (частина перша статті 9 № 3262-IV).

У заяві особа повинна обґрунтувати, чому вона не змогла ознайомитися із судовим рішенням у Реєстрі, а також чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків (частина друга статті 9 № 3262-IV).

Отже з огляду на норми Закону № 3262-IV особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків, може ознайомитись з відповідним рішенням суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а в разі не можливості - звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду, обґрунтувавши підстави неможливості такого ознайомлення.

Враховуючи, що заява адвоката Третяка С.С. в інтересах ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та доступу до матеріалів справи, є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 166, 167, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду заяву адвоката Третяка Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та доступу до матеріалів справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя К.О. Пляшкова