Рішення № 136207719, 04.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2026 року м. Ужгород№ 640/11202/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 13, код ЄДРПОУ 38620155) до приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, № 5, код ЄДРПОУ 04012276) про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1», в якому просить суд:

1) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом зобов`язання ПрАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» знеструмити та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері адміністративно-побутового корпусу цеху № 2, розташованого за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 5 у Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

2) обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

3) контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки ПРАТ «ЗАВОД ЗБК №1» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що встановлено в акті перевірки від 22.03.2021 №246. Позивач звертає увагу суду, що наведені в акті порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. У зв`язку із наведеним, наполягає на застосуванні заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи адміністративно-побутового корпусу цеху № 2, розташованого за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 5 у Голосіївському районі м. Києва, для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зазначив, що в ході перевірки представниками позивача оглядалися всі будівлі, які належать на праві власності відповідачу й розташовані на земельній ділянці площею 14,3851 га по вул. Будіндустрії, 5 в Голосіївському районі міста Києва. Як зазначено в акті перевірки № 246 від 22.03.2021, позивачем було зафіксовано 36 порушень, водночас тільки порушення № 8 та 24 скоріш за все стосуються приміщення адміністративно-побутового корпусу цеху № 2. Тобто позивачем не доведено наявність реальної небезпеки для життя та здоров`я людей. Крім того, в разі передання приміщень в оренду, сторони в договорі визначають хто зобов`язаний дотримуватися правил пожежної в таких приміщеннях. Укладаючи Договір оренди №Z-0/22 від 01.08.2020, відповідач та ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» керувались п. 6 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, й в п. 6.14. цього договору чітко визначили, що саме ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» зобов`язане дотримуватися правил пожежної безпеки в орендованих приміщеннях. Оскільки, чинним законодавством України передбачено можливість визначення сторонами в договорі хто повинен дотримуватися правил пожежної безпеки, та в ситуації з даним приміщенням, такий обов`язок був покладений Договором оренди на ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1», відповідно саме орендар зобов`язаний нести відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки в даних приміщеннях.

Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої вважає доводи, надані відповідачем у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими та безпідставними. Вказав, що відповідачем не подано до суду доказів усунення порушень, встановлених в акті перевірки № 246 від 22.03.2021.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/11202/21 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Луцович М.М..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/11202/21.

Від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказав, що за час перебування справи в провадженні адміністративного суду, відповідач до Головного управління із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду контролю на підтвердження усунення порушень, зафіксованих Актом перевірки № 246 від 22.03.2021, не звертався. Крім того, доказів усунення порушень відповідачем також не надано, тому Головне управління в повному обсязі підтримує позовні вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 15.02.2021 № 143 «Про проведення планових перевірок».

Згідно вказаного наказу начальникам районних управлінь, УОЗЗЦЗ на ОВО, УОППД у ДУ, ВРЗОПН ЦЗД Головного управління ДСНС України у м. Києві, доручено організувати та забезпечити проведення у березні 2021 року планових перевірок щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, згідно із додатком (в тому числі приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1»), з огляду на що позивачем видано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №24/319 від 17.02.2021 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01.03.2021 №1417.

За результатами проведеної планової перевірки складено акт перевірки №246 від 22.03.2021, яким встановлено 36 порушень Правил пожежної безпеки в Україні та Кодексу цивільного захисту України (КЦЗУ).

З метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, від 22 березня 2021 року № 246 відповідно до статті 69 Кодексу цивільного захисту України, частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №84 від 26.03.2021.

Вважаючи порушення вимог пожежної безпеки, виявлені під час огляду місця пожежі, такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Організаційно-правові засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 2 статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 КЦЗ України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 КЦЗ України).

Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга цієї статті).

Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20, від 19 вересня 2024 року у справі № 280/693/20).

У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (до таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18).

Слід також врахувати, що у постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17).

З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами проведеної планової перевірки відповідача складено акт перевірки №246 від 22.03.2021, яким встановлено 36 порушень Правил пожежної безпеки в Україні та Кодексу цивільного захисту України (КЦЗУ).

Так, згідно вказано акту встановлено наступне: 1) для кожного приміщення об`єкта відсутні та затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки; 2) будинки, споруди та приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки; 3) реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються без розробки проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку; 4) скло дверей в сходовій клітині та двері на шляхах евакуації не виконано такими, що не дають скалок при руйнуванні; 5) не на всіх покрівлях здійснено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів; 6) для оздоблення стін на шляхах евакуації в адміністративному корпусі заводоуправління застосовано матеріал з невизначеним показником щодо горючості (за ДСТУ Б В.2.7-19), займистості (за ДСТУ Б В.1.1-2), димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044) та токсичності продуктів горіння (за ГОСТ 12.1.044) (порушення п.7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»); 7) двері з приміщень, які відчиняються в загальний коридор адміністративної будівлі (будівля колишнього клубу), не перенавішені таким чином, щоб не зменшувати мінімальну допустиму ширину коридору (п.7.3.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»); 8) вікна сходових клітин адміністративно-побутового корпусу цеху №2 виконані глухими та не обладнані фрамугами, що відчиняються, площею фрамуг повинна бути не менше 1,2 м (порушення п. 7.3.26 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»); 9) нe підтверджено наявність та/або справність евакуаційного освітлення шляхів евакуації; 10) не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; 11) заповнення прорізів в перешкодах (стінах, перегородках) що відокремлюють адміністративні та побутові приміщення від виробничих та складських не заповнені протипожежними вікнами, дверима, клапанами тощо; 12) стаціонарні зовнішні пожежні сходи не пофарбовані; 13) в сходових клітинах та під ними влаштовано підсобні приміщення; 14) допускається зменшення висоти та ширини дверей виходу назовні з будівель (висота менше 2 м. та ширина менше 0.8 м.), з приміщення роздягальні висота дверей менше 2 м; 15) в адміністративній будівлі заводоуправління на сходах зняті поручні; 16) біля місць розташування пожежних гідрантів не оновлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева)4 17) не всі пожежні щити (стенди) на території об`єкта доукомплектовані. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.; 18) частина орендарів здійснює господарську діяльність в орендованих приміщеннях без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; 19) в орендованих приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі; 20) не всі пожежні кран-комплекти перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування; 21) Не всі пожежні кран-комплекти укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 22) в побутовому приміщенні Цеху №1 допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи; 23) не підтверджено наявність або проведення перевірки захисту всіх будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б B.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; 24) не всі приміщення (адміністративно-побутовий корпус цеху №2) обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення та евакуюванням людей у разі виникнення пожежі), відповідно до ДБН В.2.5-56:2014. Значну частину систем протипожежного захисту закрито підвісними стелями; 25) сигнал від приймально-контрольного приладу існуючої системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (не надано договір) (порушення пункту та пункту 5.8. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); 26) частина приміщень різного призначення не розділені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормативними межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них (адміністративні приміщення від складських та виробничих), відповідно до п. 6.2., 6.4. ДБН В.1.1.7:2016; 27) в місцях перетину повітропроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття відсутні пристрої проти поширення вогню, відповідно до 7.11.1. ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»; 28) допускається стоянка автомобілів впритул до будівель; 29) не всі електрощити, групові електрощитки оснащенні схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); 30) зменшено ширину проходу з приміщення роздягальні адміністративно-побутового корпусу (менше 1 м.); 31) відгалуджувальні та з`єднувальні коробки не закриті кришками; 32) з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затисків; 33) не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки; 34) не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії; 35) не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта; 36) не проведено ідентифікацію об`єкту підвищеної небезпеки.

Суд зауважує, що вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку та є недотриманням відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні.

Судом враховано, що позивачем з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті від 22 березня 2021 року № 246 складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №84 від 26.03.2021.

Так, відповідно до актів №361 від 12.04.2021 та №1192 від 10.12.2021 установлено факт неможливості здійснення посадовою особою ДСНС (або її територіального органу) заходу державного нагляду (контролю).

Тобто станом на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо безпідставності порушень, викладених у акті перевірки №246 від 22.03.2021, та вказує, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Припис №84 від 26.03.2021 є похідним документом від акту перевірки №246 від 22.03.2021, складеного за результатами проведеної перевірки у якому, власне, і зафіксовано порушення норм і правил пожежної безпеки відповідачем.

Припис - розпорядчий документ, виданий контролюючим органом, який містить вимогу останнього на усунення виявлених у результаті перевірки порушень.

Доказів оскарження чи скасування припису №84 від 26.03.2021 відповідачем до суду не надано.

Щодо посилання відповідача на те, що не всі порушення, викладені в акті перевірки №246 від 22.03.2021, стосуються адміністративно-побутового корпусу цеху № 2, розташованого за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 5 у Голосіївському районі м. Києва, то суд вказує, що вказане жодним чином не впливає на обов`язок відповідача усунути всі порушення, викладені у вказаному акті перевірки.

Відповідач вказує, що ним до суду подано документи, які об`єктивно підтверджують виконання усунення порушень та їх відсутність.

Натомість позивач пояснює, що відповідач до Головного управління із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підтвердження усунення порушень не звертався, доказів усунення порушень не надав.

Також позивач вказує, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Водночас, відповідач не позбавлений права на звернення до Головного управління із письмовою заявою про проведення позапланового заходу державного (нагляду) контролю щодо дотримання останнім вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Суд погоджується з наведеними доводами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та зауважує, що відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

Проте матеріали справи не містять висновку позивача щодо усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд дійшов висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 24.10.2023 по справі № 160/3791/22 зазначив, що відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

До того ж, колегія суддів Верховного Суду врахувала, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Також, Верховний Суд зауважив, що застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Проте, у матеріалах справи відсутній акт перевірки, який би зафіксував усунення відповідачем порушень, встановлених актом перевірки №246 від 22.03.2021. Більше того протягом тривалого часу позивачем не вжито жодних заходів усунення порушень, встановлених актом перевірки №246 від 22.03.2021. Протилежного відповідачем не доведено.

Отже, порушення, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей, залишаються не усунутими.

Суд вказує, що підставою для застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у постановах від 31 січня 2020 року у справі №640/4506/19, від 4 червня 2019 року у справі №809/443/16, від 9 липня 2020 року у справі №640/18916/18, від 8 грудня 2022 року у справі №160/3791/22, від 27 червня 2019 року у справі №814/2356/17, від 7 серпня 2019 року у справі №810/1820/18, та ін. констатував, що навіть одне з порушень, яке створює загрозу життя та здоров`ю людей є достатнім для застосування до підконтрольного суб`єкта заходів реагування у виді зупинення його роботи.

Отже, відсутність доказів усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, свідчить про обґрунтованість необхідності застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання відповідача знеструмити та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері адміністративно-побутового корпусу цеху № 2, розташованого за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 5 у Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки №246 від 22.03.2021.

Застосування такого заходу є цілком співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №160/3791/22 та від 26.10.2023 у справі №140/12199/21).

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та відповідно їх задоволення.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 13, код ЄДРПОУ 38620155) до приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, № 5, код ЄДРПОУ 04012276) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, № 5, код ЄДРПОУ 04012276) у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» знеструмити та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері адміністративно-побутового корпусу цеху № 2, розташованого за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 5 у Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки №246 від 22.03.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.М. Луцович