Ухвала суду № 136205772, 04.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2892/24

Провадження № 2/522/2482/26

УХВАЛА

04 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариство «Будова-Море» про розірвання договору та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариство «Будова-Море» про розірвання договору та стягнення коштів.

Розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 01.08.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. від 29.04.2026 року №1333/26, було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за наслідками якого вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Під час прийняття справи до провадження встановлено, поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В якості підстав для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте, суд не погоджується із зазначеним з огляду на наступне.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Постанова КЦС ВС від 20.05.2021 у справі № 607/1569/19 містить висновок про те, що договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією (виробником) і споживачем (замовником будівництва), є змішаним, містить елементи також договору підряду, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо стягнення пені.

Тобто, закон України «Про захист прав споживачів» поширює свою дію на інвестиційні відносини виключно в частині пені, що передбачена ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», тоді як предметом спору є визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Також, позивачем не обґрунтовані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», шляхом визначення, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином не надав доказів на підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Жодна з перелічених у ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду.

Велика Палата Верховного Суду України у своїй постанові від 07.04.2020 року по справі 743/534/16-ц визначила, що за пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у значенні цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Відтак, на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо виконання договору фінансового лізингу та договору поруки не поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Більше того, правові відносини щодо інвестиційних договір та порядку їх виконання регулюються загальними засадами цивільного законодавства та спеціальний нормативно-правовим актом Законом України «Про інвестиційну діяльність» та законом України «Про кооперацію».

Тому, суд вважає, що положення ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюють свою дію на відносини, що стосуються визнання недійсним пункту договору про сплату пайових внесків, стягнення сплачених грошових коштів та стягнення моральної шкоди, а тому, судовий збір підлягає сплаті позивачем на загальних засадах.

Позовними вимогами є:

- розірвання договору (немайнова вимога);

- стягнення сплачених сум (майнова вимога).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У п.12, 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» 17.10.2014 № 10 вказано у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, застосовується ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.

Тому, позивачем за вимогу немайнового характеру (розірвання договору) підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.

Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.

Позивачка просить стягнути з відповідача грошову суму, сплачену в якості виконання умов договору у розмірі 45 242,00 доларів.

Офіційний курс долара відносно гривні на момент звернення до суду, тобто, станом на 22 лютого 2024 року становив 38,6237 гривень за 1 долар США.

Ціна позову без урахування вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язання становить 1 747 413,43 гривень (45 242 * 38,6237), а тому, позивачем за вимогу майнового характеру підлягає сплаті судовий збір максимальний судовий збір у розмірі 15 140,00 гривень.

Судовий збір у загальному розмірі 16 351,40 гривень повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Приморський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно ч.12-13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Зважаючи на те, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Споживчого товариство «Будова-Море» про розірвання договору та стягнення коштів - залишити без руху.

Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Косіцина В.В.

04.05.26