Ухвала суду № 136205496, 04.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/3516/17

Провадження 2/505/74/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 року Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі

Головуючої судді Павловської Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Киларь Н.А.

за участю представника АТ КБ «Приват Банк» - адвоката Пучкової Л.М.

у відсутності позивачки - ОСОБА_1

у відсутності представника заявниці - адвоката Осокіна С.Ю.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Осокіна Сергія Юрійовича про відвід судді у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про тлумачення змісту кредитного договору,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» про тлумачення змісту кредитного договору.

Ухвалою судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19.01.2022 року Павловською Г.В. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Осокін С.Ю. через канцелярію Подільського міськрайонного суду Одеської області за вх.№ 7391 від 24.04.2026 року надав заяву про відвід судді Павловській Г.В.

Як на підставу відводу посилається, на тривалий розгляд вказаної справи. Такожсуддя Павловська Г. В., незважаючи на вимогу представника позивача адвоката Осокіна С. Ю. про призначення судового засідання не раніше, ніж через тиждень, - в порушення вимог ч. 5 ст. 128 ЦПК України призначила чергове судове засідання на 14 годину 45 хвилин 24.04.2026 року, хоча мала призначити судове засідання не раніше 27.04.2026 року,чим порушується право сторони позивача на підготовку до судового засідання.

Крім того, представником позивачки адвокатом Осокіним С. Ю. була подана скарга до ВРП про притягнення судді Павловської Г.В. до дисциплінарної відповідальності за порушення прав позивача.

З огляду на вище викладене сторона позивача не довіряє судді Павловській Г. В. з оглядом на її очевидну упередженість та особисту неприязнь стосовно адвоката Осокіна С. Ю.

Дослідивши заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч.1,2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч.3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості або не об`єктивності судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.

Нормами ч. 3 ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Зазначена мета корелюється з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), у якій визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Отже, для встановлення підстав для відводу слід констатувати наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року, № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

З огляду на викладене та враховуючи підстави відводу у поданій заяві, суддя приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містять в собі підстав для відводу та зводиться до незгоди заявника з процесуальним рішенням у справі.

Щодо заявлених заявником підстав для відводу головуючої судді Павловської Г.В. у зв`язку зі зверненням адвоката Осокіна С.Ю. до Вищої ради Правосуддя зі скаргою на дії судді слід зауважити наступне.

Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (стаття 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП із скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі й обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У зв`язку із цим, саме лише подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов`язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та не спричиняє конфлікту інтересів.

З огляду на викладене, факт звернення адвоката Осокіна С.Ю. до ВРП не створює конфлікт інтересів, який унеможливлює розгляд справи суддею Павловською Г.В., оскільки не підпадає під поняття конфлікту інтересів, визначеного законом.

При цьому, що право подавати скарги на дії судді до ВРП можна віднести до одного із засобів контролю за діяльністю судді під час здійснення ним правосуддя, і в жодному разі можливість скористатися таким правом не є способом усунення певного судді від здійснення посадових обов`язків у конкретній справі за бажанням конкретних осіб.

Позиція ЄСПЛ, яка висловлена у справі «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» (заява № 16812/17) про те, що безпідставні звинувачення суддів в упередженості та скарги на них до дисциплінарних органів можуть бути оцінені як спроби паралізувати здійснення правосуддя, та зрештою зіграти проти самих скаржників.

У зв`язку з чим у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Осокіна Сергія Юрійовича про відвід судді необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 36-40, 258-261 ЦПК України суддя,-

УХВАЛИЛА :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Осокіна Сергія Юрійовича про відвід судді у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про тлумачення змісту кредитного договору - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В.Павловська