Рішення № 136203785, 23.04.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9641/25

Провадження № 2/487/943/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.04.2026 року м. Миколаїв Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вега-65" про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищенаведеним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вега-65" про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що 12.12.2008 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради винесено рішення за №2302 «Про зміну договору найму житлових приміщень», відповідно до якого вирішено змінити договір найму житлового приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім`ї, а саме, змінено у зв`язку зі смертю наймача квартири АДРЕСА_1 із ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .

Членами сім`ї наймача є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, так як він був зареєстрований в цій квартирі з 17.01.2012 року та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 донька так як вона була зареєстрована в цій квартирі з 26.03.2010 року.

ОСОБА_3 з січня 2020 року за місцем реєстрації не проживає в зв`язку з тим, що виїхав на постійне місце проживання в інше місто. Факт не проживання ОСОБА_3 за місцем реєстрації підтверджується актами про не проживання, складеними 10.01.2020 року, підписаним сусідами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та засвідченим головою ОСББ «Вега-65» С.Ф.Кипер. Та актом від 12.11.2025 підписаним сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та засвідченим головою ОСББ «Вега-65» С.Ф.Кипер.

Так само ОСОБА_2 з січня 2020 року за місцем реєстрації не проживає в зв`язку з тим, що виїхав на постійне місце проживання в інше місто. Факт не проживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації підтверджується актами про не проживання, складеними 10.01.2020 року, підписаним сусідами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та засвідченим головою ОСББ «Вега-65» С.Ф.Кипер. Та актом від 12.11.2025 підписаним сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та засвідченим головою ОСББ «Вега-65» С.Ф.Кипер.

Відповідачі не проживають за місцем реєстрації понад 5 років, не сплачують квартплату та комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в квартирі не мають та нею не цікавиться, спільного господарства зі мною не ведуть. Всі витрати, пов`язані з експлуатацією квартири, я оплачую самостійно і заборгованостей не маю.

Жодних перешкод в користуванні квартирою Відповідачам позивач не чинила. Наміру проживати в ній вони не висловлював і вселитися не намагались.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2025 року було відкрито провадження по справі та справу призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився подав заяву про слухання справи за його відсутності.

В судове засідання відповідачі не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.

Представник третіх осіб до суду не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 12.12.2008 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради винесено рішення за №2302 «Про зміну договору найму житлових приміщень», відповідно до якого вирішено змінити договір найму житлового приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім`ї, а саме, змінено у зв`язку зі смертю наймача квартири АДРЕСА_1 із ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .

Членами сім`ї наймача є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, так як він був зареєстрований в цій квартирі з 17.01.2012 року та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 донька так як вона була зареєстрована в цій квартирі з 26.03.2010 року.

ОСОБА_3 з січня 2020 року за місцем реєстрації не проживає в зв`язку з тим, що виїхав на постійне місце проживання в інше місто. Факт не проживання ОСОБА_3 за місцем реєстрації підтверджується актами про не проживання, складеними 10.01.2020 року, підписаним сусідами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та засвідченим головою ОСББ «Вега-65» С.Ф.Кипер. Та актом від 12.11.2025 підписаним сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та засвідченим головою ОСББ «Вега-65» С.Ф.Кипер.

Так само ОСОБА_2 з січня 2020 року за місцем реєстрації не проживає в зв`язку з тим, що виїхав на постійне місце проживання в інше місто. Факт не проживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації підтверджується актами про не проживання, складеними 10.01.2020 року, підписаним сусідами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та засвідченим головою ОСББ «Вега-65» С.Ф.Кипер. Та актом від 12.11.2025 підписаним сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та засвідченим головою ОСББ «Вега-65» С.Ф.Кипер.

В утриманні житла відповідачі не приймають, ним не користуються, комунальні платежі не сплачують, квартирою не цікавляться.

Наявність реєстрації відповідачів в квартирі створює для позивачки певні правові наслідки, перешкоджає здійснювати в повному обсязі право власності на квартиру щодо розпорядження нею.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Частина 2 ст. 405 ЦК України передбачає, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постанові від 16 листопада 2016 року Верховний Суд України вирішував справу № 6-709цс16 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації вказав на те, що положення статей 383, 391, 405 ЦК України, статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК УРСР передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на житлове приміщення, будинок, квартиру тощо від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статті 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї, зокрема у випадку втрати власником права власності, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачі спільним побутом із позивачем не пов`язані, тому їх право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Другої цивільної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 243/7004/17-ц (провадження № 61-25371св18).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вега-65" про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.Г. Нікітін