Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/690/26
Провадження № 2/487/1406/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Нікітіна Д.Г, за участю секретаря судового засідання Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Миколаївська міська рада, про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
18.03.2026 позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Миколаївська міська рада, про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки остання з 2006 року в вказаному приміщенні не проживає, комунальні та інші платежі не сплачує, в утриманні житла не приймає участь, особисті речі за вказаною адресою відсутні, факт реєстрації відповідачки порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном.
Ухвалою від 02.02.2026 відкрите провадження у справі.
18.03.2026 представник Миколаївської міської ради подав до суду пояснення.
Позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, за обставин викладених в позовної заяві, просили про задоволення позовних вимог, надали до суду письмову заяву, просили розглядати справу у їх відсутність.
Відповідачка, будучи повідомленою шляхом направлення судової повістки за місцем її реєстрації про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, відзив на позов не подала.
Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надала до суду письмову заяву, просила розглядати справу у її відсутність.
Третя особа ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, надала до суду письмову заяву, просила розглядати справу у її відсутність.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надала до суду письмову заяву, просила розглядати справу у її відсутність.
Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у них даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання повторно не з`явилась та позивач проти такого вирішення справи не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 19 січня 1982 року ОСОБА_1 , було видано ордер на сім`ю, яка складається з 4 чоловік ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) на право зайняття 2 кімнат загальною жилою площею27,4 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2 . Наразі, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є неприватизованою, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Миколаєва Миколаївської області. Вказаний ордер наявний у позивача в оригіналі. Відповідно до договору № 48 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 19 січня 2026 року позивачу і членам його сім`ї надана у безстрокове користування вище вказана квартира на підставі ордеру від 19 січня 1982 року.
Позивач безперервно зареєстрований та проживє з 1982 року за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить відмітка у паспорті позивача про реєстрацію місця проживання.
У вказаній вище квартирі, зокрема зареєстрована також донька позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично за вказаною адресою не проживає з 2006 року по теперішній час.
Оскільки зняти з реєстраційного обліку місце проживання відповідача в позасудовому порядку позивач не має можливості, а її реєстрація обмежує його права на вільне володіння та користування житловим приміщенням, позбавляє мене можливості зокрема скористатися правом на приватизацію та покладає на нього проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів
Таким чином, між позивачем і відповідачкою виникли цивільно-правові відносини, що склались з приводу користування житловим приміщенням.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом (частини перша та друга статті 71 ЖК України).
Згідно зі статтею 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 521/5887/17 (провадження № 61-7894св20) зроблено висновок, що: "аналіз норм статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року в справі № 203/1665/19-ц (провадження № 61-11593св21) міститься висновок про те, що процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності".
Згідно ізст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, та обставина, що ОСОБА_2 залишається зареєстрованою у квартирі, але фактично не проживає за місцем реєстрації більше встановленого законом строку, дає підстави визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Будь-яких належних, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження того, що відповідачці чиняться перешкоди у користуванні квартирою та проживанні в ньому, про поважність причин її відсутності з 1997 року, наявність між сторонами домовленості про збереження права користування житлом або передбачених законом підстав, що унеможливлюють визнання її такою, що втратила право користування житлом, в матеріалах справи відсутні та в ході судового розгляду таких фактів встановлено не було.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позовних вимог щодо визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 76, 81 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Миколаївська міська рада, про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місце знаходження за адресою: м. Миколаїв вул. Адміральська, 20.
Суддя Д.Г. Нікітін
Судове рішення № 136203775, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 21.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/690/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: