Ухвала суду № 136203050, 04.05.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/10585/25

Провадження №2/463/435/26

УХВАЛА

судового засідання

04 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судового засідання Афанасьєва Д.С.

представника позивача

в режимі відеоконференції ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_2 про заміну заходів забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання незаконним вивезення та утримування дитини на території України, повернення дитини, -

встановив:

ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , просить визнати незаконним вивезення та утримування ОСОБА_2 на території України малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ???Зобов?язати ОСОБА_2 повернути малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця постійного проживання в Федеративній Республіці Німеччина; ???Якщо рішення не буде виконано відповідачем в добровільному порядку, зобов?язати ОСОБА_2 передати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України батьку ОСОБА_3 для забезпечення повернення дитини в державу постійного проживання - Федеративну Республіку Німеччина; ???Якщо відповідач не виконає зобов?язання передати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України батьку, відібрати дитину і передати ОСОБА_3 для забезпечення повернення дитини в державу постійного проживання - Федеративну Республіку Німеччина.

01.12.2025 представник позивача подала заяву про забезпечення позову, яку ухвалою від 04.12.2025 задоволено частково та постановлено встановити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі обов`язок забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_3 кожного вівторка з 18 год до 19 год за Київським часом (UTC+2) та кожної суботи з 10 до 11 год за Київським часом (UTC+2), шляхом використання телефонного та відеозв`язку (програм FaceTime або Zoom).

01.05.2026 ОСОБА_2 звернулася до суду із клопотанням про заміну заходів забезпечення позову, просить допустити заміну визначеного ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.12.2025 у справі №463/10585/25 заходу забезпечення позову у вигляді забезпечення боржником ОСОБА_2 спілкування малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_3 кожного вівторка з 18 год. до 19 год. за Київським часом та щосуботи з 10 год. до 11 год. за Київським часом на інший час, а саме: кожного вівторка з 20 год. до 21 год., у суботу з 16 до 17 год.

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 01.12.2025 вжито заходи забезпечення позову та постановлено встановити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі обов`язок забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_3 кожного вівторка з 18 год до 19 год за Київським часом (UTC+2) та кожної суботи з 10 до 11 год за Київським часом (UTC+2), шляхом використання телефонного та відеозв`язку (програм FaceTime або Zoom).

Разом з тим, заява про забезпечення позову розглядалась без її присутності, а тому вона була позбавлена можливості брати участь в судовому засіданні, повідомити суд про важливі обставини, зокрема графіка відвідування дитиною гуртків, а також висловити свою думку та заперечення з приводу встановлення часу забезпечення спілкування батька з дитиною.

Постановляючи зазначену ухвалу Личаківський районний суд м. Львова не врахував важливі обставини, що малолітня дитина ОСОБА_6 щоденно у будні відвідує дитячий садочок з 9 год до 18 год., а також протягом тижня (у різні дні) після 17 год. відвідує гуртки підготовки до школи студії раннього розвитку «Зозульки» і майстер-клас з ліплення глиною у Личаківському будинку дитячої та юнацької творчості, які проводяться у вівторок і четвер і тривають з 17 год до 19 год. Суд також не врахував, що після садочка та гуртків добирання до дому займає чимало часу, а також необхідний час для приготування дитині їжі та приймання нею їжі, що не відповідає визначеному судом часу забезпечення позову, а саме у вівторок з 18 год. до 19 год. за Київським часом і є фізично неможливим. Суд також не врахував зайнятість відповідача, яка є фізичною особою-підприємцем і тривалість її робочого дня становить до 18 год.

Виконувати судове рішення по дорозі додому, зокрема в громадських місцях, громадському транспорті не представляється можливим, оскільки дитина в цей час і за таких обставин не хоче спілкуватися по телефону.

Відповідно до довідки Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості дитина ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідує гурток з ліплення з 17 год. до 19 год. щовівторка та щочетверга. Відповідно до довідки дитячого садочка дитина щоденно відвідує дитячий садочок, який працює з 9 год. до 18 год. 30 хв. Відповідно до витягу з реєстру відповідач є фізичною особою-підприємцем, і у неї не нормований робочий день, в основному працює до 18 год., а в суботу до 16 год.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, разом з тим подала заяву про розгляд клопотання без її участі, просила врахувати всі викладені у ньому обставини та задовольнити його.

Представник позивача в задоволенні клопотання просила відмовити з підстав, викладених у письмовому запереченні, оскільки вважає таке необґрунтованим та безпідставним, спрямованим на ускладнення виконання ухвали суду про забезпечення позову. Зазначила, що з моменту незаконного вивезення дитини з Федеративної Республіки Німеччина і на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову відповідач не виходила на зв`язок з позивачем, не відповідала на його дзвінки, повідомлення ні на електронну пошту, ні в месенджерах, не надавала можливості позивачу спілкуватися з сином (не надає можливості спілкуватися з сином і на даний час), чим порушила його права як батька на участь у вихованні дитини, а також право дитини на спілкування з обома батьками.

Позивач позбавлений можливості підтримувати контакт та зустрічатися з сином, оскільки відповідач ігнорує всі звернення щодо спілкування з дитиною. Враховуючи вік дитини, Грегор повністю залежить від рішень матері, тому можливість спілкування з батьком визначається виключно бажанням відповідача.

На даний час ухвала суду про забезпечення позову фактично не виконується через умисні дії відповідача. Спілкування з дитиною або переноситься відповідачем через нібито зайнятість дитини або через нібито небажання Грегора розмовляти з позивачем. У відповідь на дзвінок позивача відповідач вмикає камеру та залишає телефон в кімнаті, при цьому Грегор в кімнаті відсутній, а камера спрямована на стелю, що підтверджується відеозаписами від 01.01.2026, 03.01.2026, 01.03.2026. А більшість дзвінків взагалі ігноруються відповідачем, що підтверджується відеозаписами від 06.01.2026, 10.01.2026, 03.03.2026, 10.03.2026, 21.04.2026.

У зв`язку з навмисним невиконанням судового рішення позивач 30.01.2025 звернувся до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження.

18.02.2026 старшим державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Скопом Тарасом Андрійовичем відкрите виконавче провадження № 80172583.

24.03.2026 державним виконавцем сторонам виконавчого провадження направлена вимога про призначення перевірки виконання рішення суду на 31.03.2026.

31.03.2026 старшим державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Скопом Т.А. у ВП № 80172583 була проведена перевірка виконання судового рішення.

Актом державного виконавця від 31.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 не забезпечила спілкування батька з дитиною залишивши телефон на кріслі, дитина заховалась під ліжко та висловила заперечення щодо спілкування.

Крім того, під час вчинення виконавчих дій ОСОБА_2 ініціювала конфлікт в присутності дитини та викликала поліцію та перервала відеодзвінок. Тобто фактично створила ситуацію, яка унеможливила спілкування батька з дитиною та могла спричинити дитині психологічну шкоду.

Вказане підтверджується відеозаписом, який був здійснений позивачем 31.03.2026.

31.03.2026 представник позивача (стягувача) заявила усне клопотання стосовно залучення психолога при перевірці викання рішення суду, оскільки дитина втікає та ховається під ліжко, крім того, є достатні підстави для висновку, що така поведінка дитини пов`язана тривалим та негативним впливом матері, яка навіює дитині думки про те, що батько є поганий і має на меті завдати шкоди дитині, що призводить до формування у дитини образу «поганий тато».

03.04.2026 позивач звернувся до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із клопотанням про залучення до участі у виконавчих діях експерта у сфері дитячого психології з метою забезпечення та налагодження контакту малолітнього, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_3 , а також проведення роботи з дитиною, яка проявляє ознаки відчуження до одного з батьків.

21.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні (копія постанови додається), а також 21.04.2026 сторонам виконавчого провадження та психологу направлено вимогу про призначення перевірки виконання рішення суду на 28.04.2026.

28.04.2026 відповідач вимоги державного виконавця не виконала, була відсутня за адресою, вказаною у вимозі, що зафіксовано в акті державного виконавця від 28.04.2026.

28.04.2026 о 18 год відповідач формально відповідала на дзвінок позивача. На відео зафіксовано, що вона перебувала в парку, не створила основу для реального контакту з ОСОБА_7 (як і при попередніх спробах спілкування з дитиною): камера не була спрямована на дитину; в межах доступу камери Грегор відсутній, немає реакції дитини на дзвінок. Тобто фактичного жодного спілкування, контакту з дитиною не відбулося.

30.04.2026 у зв`язку з невиконанням відповідачем ухвали про забезпечення позову державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу, після чого відповідач подала клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Обґрунтування клопотання фактично зводяться до того, що визначені судом години для спілкування позивача з сином не відповідають інтересам дитини, оскільки дитина відвідує дитячий садок, студію раннього розвитку «Зозульки» і майстер-клас з ліплення глиною у Личаківському будинку дитячої та юнацької творчості, які проводяться у вівторок і четвер і тривають з 17 год до 19 год., однак жодних доказів/підтверджень, що дитина дійсно у визначений судом для спілкування час відвідує студію, дитячий садок або майстер клас з ліплення глиною, відповідач не надає, що ставить під сумнів правдивість такого твердження.

З довідки від 24.04.2026 № 01-16/64, виданої Личаківським будинком дитячої та юнацької творчості м. Львова, вказано, що Грегор систематично відвідує благодійні майстер класи з ліплення виробів з глини. При цьому майстер класи проводяться у вівторок та четвер (не щовівторка та щочетверга) після 17.00 год та тривають до 18-19 год (тобто вказується, що немає чіткої тривалості заняття, як вказує відповідач у клопотанні). Крім того, в довідці вказано, що графік проведення цих занять є гнучким: конкретний час початку занять може змінюватися залежно від робочого навантаження педагога, що його проводить.

Отже, немає чіткого графіка занять з ліплення, а тому твердження відповідача, що саме відвідування дитиною занять є непереборною перешкодою у виконанні визначеного судом графіку спілкування сина з батьком не відповідає дійсності.

Що стосується довідки від 27.0.2026 № 62-вих, виданої Ліцеєм № 70 ЛМР, то в ній зазначено про загальний графік роботи дитячого відділення ліцею і вона не містить інформацію, що дитина перебуває в ліцеї щодня до 18 год 30 хв.

Крім того, під час судового засідання 09.04.2026 у справі № 463/10585/25 в ході опитування дитини Грегор повідомив, що не відвідує щодня дитячий садок, що додатково спростовує твердження відповідача про щоденну зайнятість дитини.

Звертає увагу також на те, що 03.03.2026 представником позивача був направлений адвокатський запит до Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості м.Львова про надання інформації «про те, чи відвідує ОСОБА_6 заняття студії раннього розвитку «Зозульки» або інші заняття у Личаківському будинку дитячої та юнацької творчості м. Львова; у разі, якщо дитина такі заняття відвідує, то з якою періодичністю, в які дні тижня та години (розклад відвідування)».

Згідно з листом Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості м. Львова від 05.03.2026 Грегор є вихованцем гуртка підготовки до школи студії раннього розвитку «Зозульки» Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості м. Львова, який працює за таким розкладом: понеділок, середа, п`ятниця з 17 год до 18 год 05 хв. Грегор відвідує заняття з періодичністю три рази на місяць.

Наведене свідчить про те, що станом на березень 2026 року Грегор відвідував в Личаківському будинку дитячої та юнацької творчості м. Львова лише заняття в студії раннього розвитку тричі на місяць.

Крім того, інформація, яка міститься у відповіді на адвокатський запит, в довідках, доданих до клопотання відповідача, а також в тексті клопотанні є суперечливою, адже відповідач стверджує, що дитина щодня перебуває в дитячому садку з 9 год до 18 год, додає довідку про графік роботи ДНЗ до 18.30 год, і в той же час вона вказує, що дитина протягом тижня також відвідує гуртки з 17 год. З обґрунтувань відповідача вбачається, що дитина одночасно перебуває в кількох місцях.

До того ж, як вбачається з відеозапису від 28.04.2025 о 18 год Грегор перебував на прогулянці в парку, а не на заняттях з ліплення, що також підтверджує, що відповідач намагається ввести суд в оману щодо розпорядку дня дитини.

Визначення більш пізніх годин для спілкування з дитиною, а саме: з 20 до 21 год не відповідатиме інтересам дитини. Як вбачається з наданого відповідачем консультаційного висновку дитячого психіатра від 04.04.2025, дитині встановлено попередній діагноз: порушення режиму сну.

Враховуючи наведене, визначення більш раннього часу для відеодзвінка, відповідає інтересам дитини. Адже враховуючи скарги, з якими відповідач зверталася за консультацію до лікаря порушення сну, о 20 год у дитини вже мала б починатися підготовка до сну. Емоційне збудження від відеодзвінка з 20:00 до 21:00 год може порушити процес засинання. Дитині буде важче заспокоїтися, заснути, сон може бути неспокійним. Визначення годин спілкування з 18 до 19 год залишає час на розслаблення дитини перед сном.

Крім того, якість взаємодії та спілкування з дитиною в період з 18 до 19 год буде значно кращою, адже в цей час дитина ще енергійна, уважна, емоційно відкрита. В той час як о 20-21 год дитина вже може бути втомлена, може бути капризною, їй може бути важко концентруватися.

Оптимальний режим для шестирічної дитини передбачає сон о 21 год. Відеодзвінок о 20 -21 год (час коли дитині варто готуватися до сну) порушуватиме цей режим, що може негативно впливати на розвиток, імунітет, настрій дитини. Крім того, такий графік ускладнить контроль за виконанням рішень та вчинення виконавчих дій.

Щодо тверджень відповідача, що спілкування батька з сином в суботу з 10 до 11 год порушує її права, то вони не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку права та інтереси дитини мають перевагу над інтересами батьків. Саме через дії відповідача порушене право дитини на спілкування з обома батьками, тому забезпечення дитині можливості спілкуватися з батьком відповідає інтересам дитини.

Крім того, відповідач не надає доказів того, що вона у визначений судом час працює або має будь-які інші перешкоди для забезпечення виконання законної ухвали суду і зазначає в клопотанні, що має гнучкий графік роботи.

Дії, які вчиняє відповідач, свідчать, що причина невиконання нею судового рішення про контакт дитини з батьком не у зайнятості або графіку дня Грегора, а саме в її небажанні, щоб дитина знала та спілкувалася з батьком. Позивач неодноразово погоджувався на відеодзвінки в інші дні та години, як пропонувала відповідач, що підтверджується наданою позивачем перепискою сторін та відеозаписами, зокрема, від 01.03.2026 (неділя), 03.03.2026 (дзвінок о 21 год), 10.03.2026 (дзвінок о 20 год). Проте відеодзвінки навіть в запропонований відповідачем час не відбувалися.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою ст.157 СК України. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини перша - третяст.157 СК України).

Відповідно до частин першої та другої ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04.09.2018 ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком, повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

Аналогічний підхід у відповідному питанні також був застосований Верховним Судом у постановах від 29.09.2021 у справі №490/1087/21 (провадження № 61-12931св21), від 25.11.2020 у справі №760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17.05.2021 у справі №761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15.09.2021 у справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22 (провадження № 61-6283св23).

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 04.12.2025 у справі №463/10585/25 (Провадження №2-з/463/42/25), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20.04.2026, постановлено заяву представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково; встановити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі обов`язок забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_3 кожного вівторка з 18 год до 19 год за Київським часом (UTC+2) та кожної суботи з 10 до 11 год за Київським часом (UTC+2), шляхом використання телефонного та відеозв`язку (програм FaceTime або Zoom).

Відповідно до ч.1-3 ст.156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України.

Разом з тим, суд може замінити заходи забезпечення позову лише за наявності відповідних підстав, які не суперечать завданню та основним засадам цивільного судочинства, передбачених статтею 2 ЦПК України, якими, поміж іншим, передбачено і таке завдання, як ефективний захист порушеного права, що може бути несумісним у разі безпідставної заміни вжитих судом заходів забезпечення позову.

Крім того, саме особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом (аналогічно зміну заходу), зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів (чи їх зміни) і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Разом з тим, звертаючись до суду із клопотанням про заміну заходів забезпечення позову, визначених ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.12.2025 у справі №463/10585/25 у вигляді забезпечення боржником ОСОБА_2 спілкування малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком Шіве Вінсентом кожного вівторка з 18 год. до 19 год. за Київським часом та щосуботи з 10 год. до 11 год. за Київським часом на інший час, а саме: кожного вівторка з 20 год. до 21 год., у суботу з 16 до 17 год., відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів необхідності та доцільності проведення заміни таких заходів забезпечення позову.

Не підтверджують вказаних обставин і доводи відповідача про те, що відповідно до довідки Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості ОСОБА_8 відвідує гурток з ліплення з 17 год. до 19 год. щовівторка та щочетверга, а відповідно до довідки дитячого садочка дитина щоденно відвідує дитячий садочок, який працює з 9 год. до 18 год. 30 хв., оскільки долучена до клопотання довідка Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості свідчить лише про те, що Грегор систематично відвідує благодійні майстер класи з ліплення виробів з глини і що такі майстер класи проводяться у вівторок та четвер (не щовівторка та щочетверга) після 17.00 год та тривають до 18-19 год., а графік проведення цих занять є гнучким: конкретний час початку занять може змінюватися залежно від робочого навантаження педагога, що його проводить. Що стосується довідки від 27.04.2026 № 62-вих, виданої Ліцеєм № 70 ЛМР, то в ній зазначено про загальний графік роботи дитячого відділення ліцею і вона не містить інформацію, що дитина перебуває в ліцеї щодня до 18 год 30 хв.

Також суд враховує, що 03.03.2026 представником позивача був направлений адвокатський запит до Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості м.Львова про надання інформації «про те, чи відвідує ОСОБА_6 заняття студії раннього розвитку «Зозульки» або інші заняття у Личаківському будинку дитячої та юнацької творчості м. Львова; у разі, якщо дитина такі заняття відвідує, то з якою періодичністю, в які дні тижня та години (розклад відвідування)», на який листом Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості м. Львова від 05.03.2026 надано відповідь про те, що Грегор є вихованцем гуртка підготовки до школи студії раннього розвитку «Зозульки» Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості м. Львова, який працює за таким розкладом: понеділок, середа, п`ятниця з 17 год до 18 год 05 хв. Грегор відвідує заняття з періодичністю три рази на місяць.

Більше того, визначення більш пізніх годин для спілкування з дитиною, а саме: з 20 до 21 год не відповідатиме інтересам дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому як вбачається з наданого відповідачем консультаційного висновку дитячого психіатра від 04.04.2025 встановлено попередній діагноз: порушення режиму сну, оскільки як слушно зауважує представник позивача оптимальний режим для шестирічної дитини передбачає сон о 21 год., а тому відеодзвінок о 20 -21 год (час коли дитині варто готуватися до сну) порушуватиме цей режим, що може негативно впливати на розвиток, імунітет та настрій дитини.

Необґрунтованими суд вважає і вимоги відповідача про зміну періоду спілкування позивача з сином у суботу з 10 год. до 11 год. на з 16 до 17 год. з тих підстав, що робочий день відповідача в суботу закінчується о 16 год., оскільки жодних доказів на підтвердження сказаної обставини до клопотання не долучено, в той час як такі доводи не узгоджуються з тим, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, про що остання сама і зазначає у клопотанні.

Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів необхідності та доцільності проведення заміни заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 04.12.2025 у справі №463/10585/25 (Провадження №2-з/463/42/25), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20.04.2026, а судом в ході розгляду клопотання встановлено, що така зміна може негативно вплинути на розвиток дитини, а тому суд приходить до висновку, що підстави для задоволення клопотання ОСОБА_2 про заміну заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.156, 247, 259, 260, 353 ЦПК України,

постановив:

в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про заміну заходів забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання незаконним вивезення та утримування дитини на території України, повернення дитини, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена, проголошена та підписана суддею 04.05.2026.

Суддя: Р.Я. Головатий