Рішення № 136202669, 23.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1987/25

Провадження №2/461/112/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Чубей К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» про визнання припиненими всіх зобов`язань за кредитним договором та визнання іпотеки нерухомого майна припиненою -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Дмитренко Володимир Павлович, звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК», в якому просять визнати припиненими всі зобов`язання за кредитним договором №19/12 від 08.05.2012 та визнати іпотеку нерухомого майна флігеля (35/100 частин будинку) загальною площею 302,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563973946101, за договором іпотеки від 08.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. припиненою.

В обґрунтування поданого позову покликаються на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15 серпня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дудко О.О. за реєстровим №1998, є співвласниками у рівних частинах (по ) нерухомого майна, флігеля (35/100 частин будинку), загальною площею 302,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563973946101. 08 травня 2012 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №19/12, відповідно до якого банк повинен був надати ОСОБА_2 кредит у сумі 570 000,00 грн. на строк до 05 травня 2017 року. Цього ж дня між ПАТ «ОКСІ БАНК» (з однієї сторони) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (з другої сторони) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального Юзвою Н.Б. за реєстровим номером 1405, згідно якого для забезпечення належного виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань перед банком за кредитним договором від 08.05.2012 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 передано в іпотеку банку флігель. На виконання умов пп. 2.1.2 п. 2.1 ст. 2 кредитного договору від 08.05.2012 банк повинен був надати ОСОБА_2 кредит в розмірі 570 000,00 грн. однією сумою через касу банку, а пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 кредитного договору від 08.05.2012 конкретизовано, що датою надання кредиту є дата видачі банком кредитних коштів з каси банку. В свою чергу, виходячи з цих умов у Графіку погашення заборгованості по кредиту та відсоткам, що є Додатком № 1 до кредитного договору від 08.05.2012, між банком та ОСОБА_2 було узгоджено нарахування відсотків на загальну суму кредиту, починаючи з 08 травня 2012 року. Однак, як зазначають позивачі, банком вся сума кредиту не була видана ОСОБА_2 у день укладення з ним кредитного договору від 08.05.2012, тобто 08 травня 2012 року, а це було здійснено протягом декількох місяців трьома платежами. У пп. 2.5.1 п. 2.5 ст. 2 кредитного договору від 08.05.2012 передбачено, що позичальник зобов`язується щомісячно до 10-го числа, згідно Графіку, поповнювати свій транзитний рахунок (2909001003856), шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених у Графіку, а пп. 2.5.2 п. 2.5 ст. 2 кредитного договору від 08.05.2012 передбачено, що погашення відповідної частини кредиту, сплата процентів та інших плат за його користування здійснюється відповідно до умов, визначених в п. 2.5.6 цього договору, шляхом договірного списання банком коштів з транзитного рахунку позичальника, відкритого в банку, щомісяця в дату, зазначену в Графіку. Позивачі стверджують, що ОСОБА_2 здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором від 08.05.2012 відповідно до його умов, передбачених пп. 2.5.1 п. 2.5 ст. 2, та вважають повністю виконаними всі зобов`язання ОСОБА_2 перед банком, з урахуванням необхідності коригування помилкових нарахувань банком відсотків за кредитом на всю суму у розмірі 570 000,00 грн., починаючи з 08 травня 2012 року. Просять позов задоволити.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 визначено головуючого суддю Кітова О.В.

Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова Кітова О.В. від 18.03.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Крім того, ухвалою суду витребувано у Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» в оригіналі для огляду в судовому засіданні, а належним чином засвідчені та оформлені, - для долучення до матеріалів справи, наступні документи: касові документи про видачу Банком ОСОБА_2 з його позичкового рахунку № НОМЕР_1 через касу банку кредитних коштів у розмірі 564 300,00 грн., відповідно до умов пп. 2.1.2, 2.1.3 п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 Кредитного договору від 08 травня 2012 року № 19/12. Витребувано у Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» належним чином засвідчені копії наступних документів: виписку за період з 08 травня 2012 року до поточної дати з транзитного рахунку НОМЕР_2 з деталізованим відображенням кожної суми, яка надійшла на цей рахунок та була списана з нього; розрахунок заборгованості за кредитним договором від 08.05.2012 (пп. 6.1.4 п. 6.1 розділу VI Позову від 12.03.2025) за період з 08 травня 2012 року до поточної дати з деталізованим розрахунком окремо кожної суми, в тому числі із зазначенням дати і підстав нарахування відповідних сум (якщо відповідна заборгованість у ОСОБА_2 перед банком дійсно існує). Зобов`язано Акціонерне товариство «ОКСІ БАНК» надати з дотриманням вимог ст. 93 ЦПК України як свідка письмові відповіді на запитання представника позивача, а саме: чи відкривався банком ОСОБА_2 позичковий рахунок № НОМЕР_1 ?; з якого рахунку, на виконання умов кредитного договору від 08.05.2012 (пп. 6.1.4 п. 6.1 розділу VI Позову від 12.03.2025), були видані банком ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 564 300,00 грн.?; чи відкривався банком ОСОБА_2 транзитний рахунок № НОМЕР_2 ?; чи вносились ОСОБА_2 кошти на транзитний рахунок № НОМЕР_2 ?; в які конкретно дати і в якому розмірі від ОСОБА_2 надійшли кошти на транзитний рахунок № НОМЕР_2 ?; за яким призначенням було списано банком з транзитного рахунку № НОМЕР_2 кожна із сум коштів, що надійшли на цей рахунок від ОСОБА_2 .? чи є у ОСОБА_2 будь-яка заборгованість перед банком за кредитним договором від 08.05.2012? Якщо так, то яка саме та в якому розмірі.

03.04.2025 представник АТ «ОКСІ БАНК» Скрут Л.Б. подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з безпідставністю. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2025 долучив до матеріалів справи: завірену копію касового документа від 08.05.2012 про видачу кредиту ОСОБА_2 ; виписку за період з 08.05.2012 по 28.03.2025; розрахунок заборгованості; відповіді на письмові запитання.

28.04.2025 представник позивачів ОСОБА_3 подав заяву про уточнення позовних вимог. Зокрема, просив суд прийняти уточнення змісту предмету позову у наступній редакції: зобов`язання за кредитним договором № 19/12, укладеним 08 травня 2012 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ОКСІ БАНК», в частині, належне виконання яких ОСОБА_2 перед ПАТ «ОКСІ БАНК» забезпечено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 іпотекою нерухомого майна, флігеля (35/100 частин будинку), загальною площею 302,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563973946101, згідно договору іпотеки, укладеного 08 травня 2012 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» з іншої сторони, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального Юзвою Н.Б. за реєстровим номером 1405, визнати припиненими, проведеними ОСОБА_2 належним чином; іпотеку нерухомого майна, флігеля (35/100 частин будинку), загальною площею 302,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563973946101, за договором іпотеки, укладеним 08 травня 2012 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» з іншої сторони, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального Юзвою Н.Б. за реєстровим номером 1405, визнати припиненою.

30.04.2025 представник позивачів ОСОБА_3 подав відповідь на відзив. В обгрунтування відповіді на відзив покликається на те, що копією платіжного документу, долученою до відзиву на позовну заяву, банк намагається підтвердити факт видачі ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 564 300,00 грн. з його позичкового рахунку № НОМЕР_1 через касу банку відповідно до умов пп. 2.1.2, 2.1.3 п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 договору № 19/12, однак, всупереч вимогам ухвали суду, банк не надав оригінал заяви від 08.05.2012. Відтак, оскільки позивачі ставлять під сумнів відповідність поданої копії цього документа його оригіналу, такий доказ, відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК, не береться до уваги. Сумніви позивачів щодо відповідності поданої банком копії заяви від 08.05.2012 її оригіналу також підтверджуються тим, що банк з позичкового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ОСОБА_2 , видавав останньому через касу банку відповідно до умов пп. 2.1.2, 2.1.3 п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 договору № 19/12, інші окремі суми за такими заявами на видачу готівки: від 23.05.2012 № 915964 на суму 90000,00 грн.; від 06.06.2012 № 963731 на суму 87000,00 грн.; від 04.07.2012 № 1057217 на суму 33000,00 грн.; від 07.07.2012 № 1072016 на суму 31000,00 грн., хоча загальна сума кредитних коштів, які банк був зобов`язаний надати ОСОБА_2 відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1 ст. 2 договору № 19/12, повинна була становити 570 000,00 грн. і змін до договору № 19/12 в частині збільшення суми кредиту між банком та ОСОБА_2 не укладалось. Таким чином, оскільки копія заяви від 08.05.2012, яка стосується видачі кредитних коштів ОСОБА_2 з позичкового рахунку № НОМЕР_1 , викликає сумнів, то достовірність похідних від неї доказів, таких як виписка від 28.03.2025 та розрахунок, також є під сумнівом.

09.05.2025 представник позивачів ОСОБА_3 подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та експертизи документів фінансово-кредитних операцій.

23.05.2025 представник АТ «ОКСІ БАНК» Скрут Л.Б. подав заперечення на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та експертизи документів фінансово-кредитних операцій. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2025 просив долучити до матеріалів справи заяву свідка з відповідями на письмові запитання позивачів.

27.05.2025 представник позивачів ОСОБА_3 подав заперечення на заяву свідка, у якій зазначив, що при наданні відповідей на запитання, пов`язані з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, представником відповідача не надано копій відповідних письмових чи електронних доказів.

03.06.2025 представник АТ «ОКСІ БАНК» Скрут Л.Б. долучив до матеріалів справи довідку про видачу та списання грошових коштів з рахунку НОМЕР_1 за період з 08.05.2012 по 27.05.2025, виписку по особовому рахунку НОМЕР_1 та виписку по рахунку НОМЕР_3 .

04.06.2025 представник позивачів ОСОБА_3 подав заяву про зміну підстав позову. В обгрунтування заяви покликається на те, що з урахуванням змісту документів, наданих банком суду разом з клопотанням від 03.06.2025 про долучення доказів, а саме: банківських виписок з особових рахунків № НОМЕР_1 (позичковий), № НОМЕР_3 (прострочена заборгованість за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби) і довідки від 02.06.2025 про видачу та списання грошових коштів з рахунку НОМЕР_1 , вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання від 09.05.2025 про призначення почеркознавчої експертизи, а також доповнити існуючі обставини, якими обґрунтовуються підстави позову від 12.03.2025 у редакції заяви від 27.04.2025, новими обставинами такого змісту: банк лише оформив документально видачу ОСОБА_2 кредитних коштів в розмірі 564 300,00 грн. через касу банку з позичкового рахунку НОМЕР_1 заявою від 08 травня 2012 року № 865845 на видачу готівки, формально створивши видимість дотримання умов пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 договору № 19/12, за якими датою надання кредиту є дата його видачі з каси банку, однак відразу ж документально оформив від імені ОСОБА_2 , який не є фахівцем у банківських питаннях, внесення цих коштів на поточний рахунок останнього НОМЕР_4 , з якого у подальшому видавав ці кошти частинами впродовж декількох місяців, однак нараховував ОСОБА_2 проценти за користування кредитними коштами на всю суму кредиту у розмірі 570 000,00 грн., починаючи з 08 травня 2012 року; наведені дії банку, який реалізовував своє право, передбачене договором № 19/12 та ч. 1 ст. 1054 , ст. 10561 Цивільного кодексу України, на отримання від ОСОБА_2 з 08 травня 2012 року процентів за користування кредитними коштами від залишку неповернутої його частини, що в загальному розмірі становила 570 000,00 грн., є зловживанням правом згідно ч. 3 ст. 13 ЦК та з урахування висновків Верховного Суду, щодо практики її застосування, згідно яких формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права; отже, оскільки банк зловживав своїм правом на отримання від ОСОБА_2 процентів за користування кредитними коштами в розмірі 23,00% річних на залишок від суми кредиту у розмірі 570 000,00 грн. починаючи з 08 травня 2012 року, хоча фактично кошти розмістив на поточний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_4 , з якого у подальшому видавав останньому ці кошти частинами впродовж декількох місяців, то має місце недодержання банком вимог, які встановлені ч. 3 ст. 13 ЦК, відтак за змістом ч. 6 ст. 13 ЦК, суд може зобов`язати банк припинити зловживання своїми правами (цей спосіб є неможливим, оскільки проценти нараховуються лише у межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 ст. 1 договору № 19/12, тобто до 05 травня 2017 року), а також застосувати інші наслідки, встановлені законом, ч. 1 ст. 1054 , ст. 10561 ЦК , тобто при вирішенні спору за позовом від 12.03.2025 у редакції заяви від 27.04.2025 вважати правомірним нарахування банком процентів за користування кредитними коштами в розмірі 23,00% річних, виходячи з фактичної суми наданих Банком ОСОБА_2 коштів з поточного рахунку НОМЕР_4 і за фактичний час користування ОСОБА_2 такими коштами із розрахунку рік рівний 366/365 дням, місяць рівний календарній кількості днів, відповідно до п. 1.4 ст. 1, п. 2.4.1 ст. 2 договору № 19/12.

16.06.2025 представник АТ «ОКСІ БАНК» Скрут Л.Б. подав відзив на заяву про зміну підстав позову. В обгрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали жодного доказу не підтвердження заявлених вимог, а обов`язок доказування фактично було покладено на відповідача, хоча в ЦПК України закладено принцип диспозитивності та змагальності. У заяві про зміну підстав позову від 04.06.2025 представник позивача просить клопотання від 09.05.2025 залишити без розгляду. Даним клопотанням ОСОБА_2 просив призначити почеркознавчу експертизу, обґрунтовуючи це тим, що підпис на заяві про видачу готівки «хоча і схожий на мій, однак мені не належить». Банк надав для огляду оригінал заяви про видачу готівки ОСОБА_2 08.05.2012 і тепер слідує відмова від даного клопотання про призначення експертизи. Тобто, слова ОСОБА_2 щодо підпису на заяві про видачу готівки та клопотання про проведення почеркознавчої експертизи були завідомо безпідставними. Предметом даного позову є не розмір заборгованості ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) перед АТ «ОКСІ БАНК», не нарахування відсотків чи штрафних санкцій а той предмет, які заявили самі позивачі не надаючи доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, а покладаючи на відповідача обов`язок подавати відповідні докази. Відтак, звернення до суду із позовною заявою відбулось безпідставно.

16.06.2025 представник позивачів ОСОБА_3 подав відповідь на відзив на заяву від 04.06.2025 про зміну підстав позову. В обгрунтування відповіді на відзив покликається на те, що сторона позивача повністю не погоджується з відповідним запереченням, викладеним стороною відповідача у відзиві від 13.06.2025. Зокрема зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з-поміж інших обставин, наголошували на тому, що банк у правовідносинах з ОСОБА_2 за кредитним договором від 08.05.2012, поряд з ненаданням ОСОБА_2 на заяву від 18.05.2023, заяву від 05.07.2023, заяву від 14.07.2023 та заяву від 11.12.2024 інформації щодо виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором від 08.05.2012, своїми іншими діями створив правову невизначеність для позивачів. Крім того, вважає недоречними доводи банку про відсутність у справі доказів належного виконання позивачами зобов`язань за кредитним договором від 08.05.2012, в частині, що забезпечені іпотекою нерухомого майна, згідно договору іпотеки від 08.05.2012, при одночасному наданні банком виписки з транзитного рахунку № НОМЕР_2 , де навпаки обліковуються внесені ОСОБА_2 кошти на виконання таких зобов`язань, оскільки мова йде про те, чи діяв банк у правовідносинах з ОСОБА_2 відповідно до умов кредитного договору від 08.05.2012, чи з порушенням цих умов, а відтак чи достатньо внесених ОСОБА_2 на транзитний рахунок № НОМЕР_2 коштів для повного виконання згаданих вище зобов`язань, чи недостатньо.

Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова Кітова О.В. від 16.06.2025 клопотання представника позивачів ОСОБА_3 задоволено та призначено у цивільній справі №461/1987/25 експертизу документів фінансово-кредитних операцій.

Згідно рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22.10.2025 суддю ОСОБА_4 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя.

На підставі розпорядження керівника апарату Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026, відповідно до п.2.3.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та протоколу Зборів суддів Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 визначено головуючого суддю Зубачик Н.Б.

Постановою Львівського апеляційного суду від 13.03.2026 ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16.06.2025 скасовано, у задоволенні клопотання про призначення експертизи документів фінансово-кредитних операцій відмовлено. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова Зубачик від 02.04.2026 справу прийнято до провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).

21.04.2026 представник АТ «ОКСІ БАНК» Скрут Л.Б. подав клопотання про відкладення розгляду справи.

23.04.2026 представник позивачів Дмитренко В.П. подав клопотання про зміну предмета позову, у якому просить суд прийняти зміни предмета позову від 12.03.2025 доповненням такою вимогою: «визнання відсутнім (припиненим) обов`язок позичальника ОСОБА_2 сплачувати банку відсотки за кредитним договором після 05 травня 2017 року, строку кредитування, визначеного п. 1.3 кредитного договору.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такого, оскільки розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні), а тому сторони можуть подавати письмові докази з приводу спору, про що їм було роз`яснено в ухвалі про прийняття справи до провадження. Таким чином, зайнятість представника відповідача у день розгляду справи не є підставою для відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника позивачів про зміну предмета позову, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 638/5172/17 зазначено, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.

Таким чином, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Разом з тим, суд зазначає, що заява про зміну предмета позову подана 23.04.2026, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 3 ст. 49 ЦПК України. Крім того, 04.06.2025 представник позивачів ОСОБА_3 вже звертався із заявою про зміну підстав позову, яка була прийнята судом. Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про зміну предмета позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 08 травня 2012 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» (тепер АТ «ОКСІ БАНК») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №19/12 /т.1, а.с.23-26/.

Відповідно до договору ПАТ «ОКСІ БАНК» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 570 000,00 гривень на строк по 05 травня 2017 року під 23 проценти річних.

Згідно п.2.1.1. кредитні кошти надаються банком позичальнику після набуття чинності цим договором за умови дотримання та виконання позичальником положень цього договору включаючи наступні умови:

позичальник надав інформацію та документи, що визначені банком у відповідності із анкетою-заявою на отримання кредиту від 20.02.2012 (п.2.1.1.1.);

відкриття позичальником транзитного рахунку в гривні № НОМЕР_2 у ПАТ «ОКСІ БАНК» МФО 325990 (п.2.1.1.2.);

укладання позичальником/майновим поручителем з Страховою компанією договору страхування предмету іпотеки від ризиків знищення, пошкодження, псування нерухомого майна на суму, яка дорівнює 100% від його оціночної вартості на термін дії кредитного договору не пізніше ніж у двотижневий термін після виготовлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно (п.2.1.1.3.);

укладання позичальником з Страховою компанією договору страхування життя на 100% від суми кредиту вказаної в п.1.1 цього договору (п.2.1.1.4.).

Пунктом 2.1.3. кредитного договору встановлено, що датою надання кредиту є дата видачі банком кредитних коштів з каси банку.

Для облікових цілей банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 . Цей позичковий рахунок є обов`язковим для обліку руху сум, які позичальник повинен повернути банку (п.2.2 кредитного договору).

Відповідно до п.2.3. кредитного договору, за надання кредиту позичальник сплачує дисконт (комісію) в розмірі 1% від суми кредиту, що становить 5700,00 грн. Комісія за надання кредиту сплачується за рахунок кредитних коштів та отримується меморіальним ордером банку.

08 травня 2012 року для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між Банком з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з другої сторони укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Юзвою Н.Б. та зареєстровано в реєстрі за №1405 /т.1, а.с.32-36/.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з довідки про видачу та списання грошових коштів з рахунку НОМЕР_1 за період з 08.05.2012 по 27.05.2025, відповідно до умов кредитного договору №19/12, 08.05.2012 на рахунок ОСОБА_2 зараховано 570 000 гривень /т.2, а.с.117/.

В подальшому, згідно заяви про видачу готівки №865845 від 08 травня 2012 року, ПАТ «ОКСІ БАНК» видало ОСОБА_2 , згідно кредитного договору №19/12 від 08.05.2012, кредитні кошти готівкою в сумі 564 300 гривень /т.1, а.с.101/.

Кошти в сумі 5 700 гривень складають комісію банку (дисконт за договором 1% від суми кредиту), що узгоджується з п.2.3. кредитного договору №19/12 від 08.05.2012.

Вказане підтверджується також випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 08.05.2012 по 27.05.2025 /т.2, а.с.118-126/.

Суд не приймає до уваги покликання позивачів, з врахуванням заяви про зміну підстав позову від 04.06.2025, на те, що АТ «ОКСІ БАНК» видавало кредитні кошти ОСОБА_2 частинами впродовж декількох місяців, з огляду на наступне.

На підтвердження своїх доводів сторона позивача надає заяви на видачу готівки: від 23.05.2012 № 915964 на суму 90000,00 грн.; від 06.06.2012 № 963731 на суму 87000,00 грн.; від 04.07.2012 № 1057217 на суму 33000,00 грн.; від 07.07.2012 № 1072016 на суму 31000,00 грн. /т.2, а.с.41-44/.

Разом з тим, з вказаних платіжних документів вбачається, що видача готівки ОСОБА_2 згідно вищезазначених заяв здійснювалась вже з рахунку фізичної особи № НОМЕР_4 , після зарахування на нього коштів в сумі 250 000 грн. за вкладом фізичної особи, що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_4 з 08.05.2012 по 18.03.2025 /т.2, а.с.53-57/.

Відтак, суд вважає, що ПАТ «ОКСІ БАНК» виконало свої зобов`язання згідно умов кредитного договору та 08.05.2012 видало ОСОБА_2 , згідно кредитного договору №19/12 від 08.05.2012, кредитні кошти готівкою в сумі 564 300 гривень.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту наведених норм випливає висновок, що зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як підставу своїх вимог покликаються на те, що ОСОБА_2 здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором від 08.05.2012 відповідно до його умов, передбачених пп. 2.5.1 п. 2.5 ст. 2 кредитного договору, та вважають повністю виконаними всі зобов`язання ОСОБА_2 перед банком.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «ОКСІ БАНК» не заперечує, що ОСОБА_2 здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитним договором №19/12 від 08.05.2012.

Вказане також підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_3 за період з 08.05.2012 по 27.05.2025, з якого здійснювалось погашення кредиту /т.2, а.с.127-140/.

Разом з тим, згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору №19/12 від 08.05.2012, станом на 31.03.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 1 974 600 гривень, та складається з: заборгованості по тілу кредиту, в тому числі прострочена заборгованість 402 743,46 грн.; нарахованих відсотків, в тому числі прострочені відсотки 968 856,79 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 227 838,86 грн.; штрафу за невиконання зобов`язань за кредитним договором 57 000 грн.; 3% річних та втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу 318 161,42 грн. /т.1, а.с.116-118/.

Крім того, з вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31.03.2025 ОСОБА_2 сплачено всього 437 715,65 грн., з яких: 167 256,54 грн. на погашення заборгованості по основній сумі кредиту; 270 459,11 грн. на погашення заборгованості по відсотках.

Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості, наданий представником АТ «ОКСІ БАНК», який відповідає умовам кредитного договору, та вважає його належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 виконав свої зобов`язання за кредитним договором №19/12 від 08.05.2012, що може бути підставою для припинення кредитного договору №19/12 від 08.05.2012 та договору іпотеки нерухомого майна.

Інших доказів, які б підтверджували виконання ОСОБА_2 всіх зобов`язань за кредитним договором №19/12 від 08.05.2012, позивачі суду не надали.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України).

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, судом встановлено, що відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 виконав свої зобов`язання за кредитним договором №19/12 від 08.05.2012, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову необхідно залишити за позивачами.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 14, 525, 526, 530, 599, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» про визнання припиненими всіх зобов`язань за кредитним договором та визнання іпотеки нерухомого майна припиненою відмовити.

Судові витрати залишити за позивачами.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «ОКСІ БАНК», ЄДРПОУ 09306278, адреса: м. Львів, вул. Газова, буд. 17.

Суддя Зубачик Н.Б.