Ухвала суду № 136202594, 04.05.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/2012/25

Номер провадження 2-ві/438/1/26

УХВАЛА

іменем України

04 травня 2026 року м. Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №438/2012/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, треті особи Головне управління Держспоживслужби у Львівській області, Управління праці та соціального захисту Бориславської міської ради про стягнення переплати за комунальні послуги та моральної шкоди,-

встановив:

В провадженні судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В. перебуває цивільна справа № 438/2012/25 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, треті особи Головне управління Держспоживслужби у Львівській області, Управління праці та соціального захисту Бориславської міської ради про стягнення переплати за комунальні послуги та моральної шкоди.

29.04.2026 р. від ОСОБА_1 29.04.2026р. надійшла заява про відвід судді Дудар О.В. у даній справі, в обґрунтування якої зазначено, що суддя підлягає відводу, оскільки наявні обставини, які об`єктивно викликають сумнів у її неупередженості, а саме: обмежено доступ позивача до доказів, відмовлено у забезпеченні доказів 27.04.2026р., не враховано утруднення доступу до доказів, застосовано формальний підхід до ст. 116 ЦПК України. Також наявні процесуальні дії, що викликають сумнів у нейтральності судді, такі як: виправлення процесуальних документів без участі сторін, зміна процесуального змісту ухвали під виглядом технічної описки, відхід від практики Верховного Суду та ЄСПЛ.

Ухвалою судді Дудар О.В. заяву про відвід визнано необґрунтованою, заяву передано разом із матеріалами цивільної справи № 438/2012/25 до канцелярії суду для визначення судді у порядку ст. 33 ЦПК України для вирішення заяви про відвід судді.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026 р., заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дудар О.В. передано для розгляду судді Пантелєєву Д.Г.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про відвід судді в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України «Підстави для відводу (самовідводу) судді», суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на наведені норми Закону, суддя зазначає, що обставини, вказані ОСОБА_1 у заяві про відвід судді, у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не можуть бути підставою для відводу.

Щодо відмови суддею Дудар О.В. 27.04.2026р. в задоволенні заяви ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_1 про забезпечення доказів, суд зазначає, що позивач, у разі незгоди з вказаною ухвалою може оскаржити її шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду. Наведені підстави щодо відводу судді, а саме відмова в задоволенні клопотання, не дає підстав для висновку про сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 40 ЦПК України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у п.п. 28, 29 рішення від 15.07.2010 р. у справі «Газета «Україна-Центр» проти України зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (995_004) повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). 29. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

З огляду на викладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 438/2012/25 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу, що вимогами чинного ЦПК України передбачено, що заявлений відвід повинен бути вмотивований, однак всупереч зазначеним положенням закону, жодних інших, окрім наведених вище, обставин, які б дійсно викликали сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого судді Дудар О.В. та виключали б участь судді у розгляді справи, у поданій заяві не зазначено.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскільки обставини, на які посилається позивач, не є такими, що передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України в якості підстав для відводу судді, а інших обставин, які б дійсно викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді та виключали б участь судді в розгляді справи, не виявлено, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36,40 ЦПК України, суддя -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дудар О.В. у цивільній справі № 438/2012/25 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, треті особи Головне управління Держспоживслужби у Львівській області, Управління праці та соціального захисту Бориславської міської ради про стягнення переплати за комунальні послуги та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ