Ухвала суду № 136202570, 04.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/80/26

Пр.1-кс/336/313/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянула скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.191 КК України, відомості щодо якого внесено 20.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082080001694, подану в порядку ст.303 КПК України, -

ВСТАНОВИЛА:

30.04.2026 заявник ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду зі скаргою, за змістом якої просить визнати незаконною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у пересиланні клопотання від 22.04.2026 без надання відповіді по суті та без вжиття заходів, передбачених п.4 ч.2 ст.36 КПК України, у межах п`ятиденного строку, встановленого ч.3 ст.60 КПК України; визнати незаконною бездіяльність Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, яка полягає у: а) ненаданні інформації про стан досудового розслідування у КП №12025082080001694 у строк, встановлений ч.3 ст.60 КПК України; б) нездійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням у частині забезпечення виконання слідчим вимог ч.2 ст.53-2 Закону України «Про запобігання корупції»; на підставі п.3 ч.2 ст.307 КПК України зобов`язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя, який здійснює процесуальне керівництво у провадженні №12025082080001694: а) надати ОСОБА_2 письмову інформацію про стан досудового розслідування відповідно до ч.3 ст.60 КПК України; б) надати слідчому ОСОБА_3 обов`язкову письмову вказівку в порядку п.4 ч.2 ст.36 КПК України щодо негайного направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про початок досудового розслідування за участю викривача відповідно до ч.2 ст.53-2 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2026, справу передано в провадження слідчого судді ОСОБА_1 01.05.2026.

Розглядаючи скаргу, слідчий суддя виходить з того, що за змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч.2 ст.55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14.12.2011 №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, унормований ч.1 ст.303 КПК України, відповідно до якої на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Відповідно до ч.3 ст.60 КПК України, заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п`яти днів з моменту подання заяви.

Згідно зі статті 1 ЗУ «Про запобігання корупції» викривач- це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. Дане визначення узгоджується із визначенням, наведеним у п.16-2 ч.1 ст.3 КПК України, відповідно до якого викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

За змістом п.25 ч.1 ст.3 КПК України викривач є одним із учасників кримінального провадження і в загальному наділений процесуальним статусом заявника, отже володіє його процесуальними правами, передбаченими ст.60 КПК України, хоча і дещо розширеними. Зокрема згідно частини 3 цієї статті заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції», отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Особа, яка звернулась зі скаргою, стверджує про її подання відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України , - як інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, безпосередньо вказуючи на свій статус викривача.

Однак, як видно з матеріалів скарги, ОСОБА_2 не надано доказів того, що дійсно станом на 30.04.2026 (день подання скарги) він перебуває в статусі викривача, позаяк долученими до скарги документами зазначена обставина не підтверджується. Твердження, наведене по тексту скарги, з приводу того, що ОСОБА_2 , як заявник, повідомив про корупційне правопорушення, а факт його вчинення відомий йому у зв`язку із громадською діяльністю, відповідно, він є викривачем, - не відповідає наведеним вище приписам.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження наявності в нього статусу викривача в даному кримінальному провадженні, відповідно, він не є особою, коло яких чітко визначено п.1 ч.1 ст.303 КПК України для оскарження бездільності, зокрема, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (в даному випадку ч.3 ст.60 КПК України), слідчим суддею встановлено підстави для застосування п.2 ч.2 ст.304 КПК України.

Відповідно, як врегульовано п.2 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається якщо скаргу подала особа, яка не має право подавати скаргу.

На виконання ч.3 ст.304 КПК України копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Керуючись ст. 24, 26, 28, 220, 303-304, 306, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.191 КК України, відомості щодо якого внесено 20.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082080001694, подану в порядку ст.303 КПК України, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала скаргу.

Слідчий суддя ОСОБА_1