Ухвала суду № 136202436, 04.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.05.2026

Справа № 334/3906/26

Провадження № 2/334/3156/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Суддя Дніпровського районного суду м.Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляхар Олена Михайлівна про визнання особи спадкоємицею за заповітом

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляхар Олена Михайлівна про визнання особи спадкоємицею за заповітом.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Козлову Н.Ю.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суддею встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Зі змісту позовної заяви та долучених до позову письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання її спадкоємицею за заповітом.

До позовної заяви, позивачем долучено постанову Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ляхар Олени Михайлівни від 15.04.2016 року, де заявнику ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу заповіту.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України та ст. 5 ЦПК України, застосовуваний спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у справі № 522/10294/17) неодноразово зазначав, що визнання особи спадкоємцем не є належним способом захисту, оскільки не вирішує питання про право на конкретне майно і не є підставою для реєстрації права власності.

Суд зазначає, що за сталою практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21 та від 11.02.2025 у справі № 751/2484/22), у разі наявності перешкод для оформлення спадщини в нотаріальному порядку (зокрема, через відсутність оригіналу документа), належним та ефективним способом захисту, що забезпечує повне відновлення прав спадкоємця, є визнання права власності на майно в порядку спадкування, а не визнання особи спадкоємцем.

За таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту (визнання спадкоємицею за заповітом) не призводить до реального відновлення її прав, оскільки не є підставою для державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості, а отже, є неефективним.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 9, 10 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року за №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України, такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Отже, на підставі викладеного, позивачу необхідно здійснити оцінку вартості майна та вказану оцінку надати суду, сплативши судовий збір, з урахуванням вартості оцінки майна або сплатити максимальний розмір судового збору, який повинен відповідати сумі вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, зазначена позовна заява ОСОБА_1 , в порядкуст. 185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху, з наданням строку для виправлення зазначених судом недоліків.

Суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви, шляхом уточнення своїх позовних вимог, а також ціни позову, сплативши судовій збір з урахуванням ціни позову.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 175 - 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляхар Олена Михайлівна про визнання особи спадкоємицею за заповітом залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Козлова Н. Ю.