Рішення № 136201354, 22.04.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 290/146/26

провадження № 2/136/285/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (далі - позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 12.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 8386858, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 13 000,00 грн. строком на 360 днів (з 12.06.2025 по 06.06.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2 242,50 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 650 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - khryplyviy@gmail.com), у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 8386858 від 12.06.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 13 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», так як переказ коштів з банківського рахунку Кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий.

Враховуючи наведене вище, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором - виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 29 167,20 грн., зокрема: 12 376,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 290,60 грн. - сума заборгованості за процентами та 6 500,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В подальшому ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44280974) уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами. Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до відповідача в сумі 29 167,20 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», яке набуло право вимоги на підставі договору факторингу, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не визнає позовні вимоги частково з наступних підстав:

1. Неповернення вчасно кредиту за договором було пов`язано з важкими особистими обставинами, а саме лікування його новонародженої дитини у лікарнях і перебування її у важкому стані 2 рази саме в періоди з вересня 2025 по грудень 2025 року;

2. Нарахування штрафних санкцій та відсотків згідно зі ст. 625 ЦК України та умовами договору, нарахування пені та штрафів у період дії воєнного стану заборонено/є необґрунтованим;

3. Відповідач неодноразово виходив на зв`язок з Позивачем з пропозицією мирно врегулювати і закрити Кредитний Договір за лояльними умовами. На що не отримав зворотнього зв`язку

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості частково, зменшити суму нарахованих відсотків за кредитним Договором за період вересень 2025 - поточний момент, зменшити суму за правничу допомогу позивача до 1 500 грн., зменшити суму пені з 6 500 грн до 0 грн., задовільнити заяву позивача у розмірі тіла кредиту та витрат 1 500 за правничу допомогу.

У зв`язку з отриманням заперечень відповідача проти нарахування пені/неустойки, а також з метою забезпечення ефективного, швидкого та справедливого розгляду справи, позивач вважав за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені, про що подав відповідну заяву. У заяві про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за Договором кредиту в розмірі 22 667,20 грн., з яких: 12 376,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 290,60 грн. - сума заборгованості за процентами, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

25.02.2026 ухвалою Романівського районного суду Житомирської області передано цивільну справу № 290/146/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на розгляд до Липовецького районного суду Вінницької області.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 23.03.2026 було прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом. Окрім того, даною ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за період з 12.06.2025 року до 15.06.2025 року.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відмітки відділення Укрпошти від 28.03.2026 судові документи відповідачу вручено.

27.03.2026 від представника позивача - адвоката Ткаченко Ю.О. надійшла заява про розгляд цивільної справи у відсутності представника позивача, проти постановлення заочного рішення у даній справі не заперечує.

07.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

09.04.2026 від представника позивача - адвоката Ткаченко Ю.О. надійшла заява про зменшення позовних вимог.

10.04.2026 від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла запитувана судом інформація.

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, та витребуваних судом від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від учасників справи на адресу суду не надходили.

Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що 12.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (надійний) № 8386858 (зворотна сторона а.с.14-а.с. 21) відповідно до п. 2.1. якого Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Відповідно до умов Договору кредитної лінії (надійний) № 8386858 від 12.06.2025 сума кредиту становить 13 000,00 гривень (п. 2.2.1.); строк кредитування - 360 днів (п. 2.2.2), розмір першого обов`язкового платежу - 5 947,50 грн. (п.2.2.3), процентна ставка/день 0,95 % (фіксована) та комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2 242,50 грн. (п. 2.2.8). Орієнтовна загальна вартість кредиту - 59 702,50 грн.

Договір укладений у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразового ідентифікатора згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п. 5 Договору кредитної лінії (надійний) № 8386858 від 12.06.2025).

Судом встановлено, що Договір кредитної лінії (надійний) № 8386858 від 12.06.2025 підписаний ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису, одноразового ідентифікатора «860676».

Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 8386858 був ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за допомогою одноразового ідентифікатора «860676» відправленого 12.06.2025 о 21:58:33 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с.22).

Відповідно до довідки ТОВ «ЕВРОПЕСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000017902 від 26.12.2025, 12.06.2025, Хрипливому Максиму - ЕПЗ номер НОМЕР_1 перераховано 13 000,00 грн. (а.с.23).

Згідно інформації наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у листі № БТ/Е-12905 від 03.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку НОМЕР_3 (а.с.78). Окрім того судом встановлено, що згідно інформації зазначеної у Додатку 1 до листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (рух коштів по картці) на картку, яка належить ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , 12.06.2025 о 21:58:45 було зараховано 13 000,00 грн. (а.с.79).

Суд наголошує на тому, що у поданому до суду відзиві відповідач не оспорює укладення ним 12.06.2025 із ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Договору кредитної лінії (надійний) № 8386858 та отримання за даним договором кредитних коштів у розмірі 13 000,00 грн.

16.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 16/09/25, у відповідності до п.1.1. якого, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується відступити ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с.25-32).

Пунктом 2.1.3. Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно платіжної інструкції № 579937984.1 від 24.12.2025 ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перерахувало ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 5 194 511,18 грн. як плату за укладеним Договором факторингу № 16/09/25 (а.с.34).

Відповідно до Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії (надійний) № 8386858 від 12.06.2025 в сумі 29 167,20 грн. з яких 12 376,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 290,60 грн. - сума заборгованості за відсотками та 6 500,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою (зворотна сторона а.с.32-а.с.33).

Частиною першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини, які перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії (надійний) № 8386858 від 12.06.2025, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним. Відповідачем вказані обставини у поданому відзиві на позовну заяву не заперечуються, що фактично покладає на останнього обов`язок погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав кредитний договір, який є предметом цього судового розгляду електронним підписом одноразовим ідентифікатором з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак було дотримано презумпцію правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочинів, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.

Згідно із розрахунком заборгованості станом на 24.12.2025 сума заборгованості ОСОБА_1 у повному обсязі не погашена, залишок заборгованості, з урахуванням сплачених з 11.07.2025 по 08.11.2025 грошових коштів у розмірі 10 676,50 грн. становить 29 167,20 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 12 376,60 грн., заборгованості за процентами у розмірі 10 290,60 грн. та заборгованості за неустойкою у розмірі 6 500,00 грн. (зворотна сторона а.с.12-а.с.13).

Суд звертає увагу на те, що у поданому відзиві на позовну заяву відповідачем не заперечується сума заборгованості за основною сумою боргу, при цьому відповідач просить суд зменшити суму нарахованих відсотків, а нарахування неустойки вважає безпідставним.

При цьому судом враховується той факт, що представником позивача взято до відома заперечення відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву, у зв`язку із чим подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до яких позивач фактично відмовляється від своєї попередньої вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою у розмірі 6 500,00 грн., а інші вимоги до відповідача залишаються без змін, що відповідає положенням п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідно до яких позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання.

Стосовно вимоги відповідача про зменшення суми нарахованих позивачем відсотків за Договором кредитної лінії (надійний) № 8386858 від 12.06.2025 суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язання є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, судом не встановлено порушень при нарахуванні заборгованості відповідача за кредитним договором, при цьому відповідачем не наведено правових підстав та не підтверджено їх належними доказами для зменшення нарахованої йому заборгованості за відсотками, а тому суд виснує, що право позивача є порушеним та підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 22 667 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім) гривень 20 коп., яка складається з: 12 376,60 грн. - заборгованості за основною сумою боргу та 10 290,60 грн. - заборгованості за відсотками.

За таких обставин та враховуючи заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 579939552.1 від 05.02.2026 в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. (а.с.5), який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Окрім того, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 про надання правничої допомоги укладеного між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом Ткаченко Юлія Олегівна (зворотна сторона а.с.34-а.с.37); витяг з Акту № 4-ДІЛ приймання наданої правничої допомоги від 30.12.2025 за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, за яким загальна сума винагороди складає 4 500,00 грн. (зворотна сторона а.с.347; акт приймання передачі справ на надання правничої допомоги (зворотна сторона а.с.38-39); платіжну інструкцію №579938008.1 від 16.01.2026 на суму 216 000,00 грн., призначення платежу: Оплата за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. згідно акту № 4-ДІЛ приймання наданої правничої допомоги від 30.12.2025 (зворотна сторона а.с.39).

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч.ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні «East/WestAllianceLimited» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Суд, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, а також те, що відповідач не обґрунтував підстави для їх зменшення, вважає, що по даній справі витрати на правничу допомогу є обґрунтованими і пропорційними до предмета спору у заявленому позивачем розмірі, а саме 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 коп., які відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором кредитної лінії (надійний) № 8386858 від 12.06.2025, у розмірі 22 667 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім) гривень 20 коп., яка складається з: 12 376,60 грн. - заборгованості за основною сумою боргу та 10 290,60 грн. - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»

(вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область, ЄДРПОУ: 44280974);

Відповідач: ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

У зв`язку із перебуванням головуючого судді по справі на лікарняному з 24.04.2026 по 01.05.2026, повний текст рішення складено та підписано 04.05.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ