Ухвала суду № 136200580, 01.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"01" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3203/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег від 28.04.2026р. вх. № ГСОО 2-820/26 про видачу дубліката наказу по справі №916/3203/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн

Про стягнення 6781117,05 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ковчег звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн про стягнення 6781117,05 грн. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору суборенди №А1019/А1020 від 01 жовтня 2018 року та направлено на стягнення заборгованості у загальному розмірі 6781117,05 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.03.2021р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 4350658 грн. 07 коп., штрафні санкції, передбачені п. 20.6. Договору суборенди та п. 34 Додатку №1 до Договору суборенди у розмірі 2243585 грн. 94 коп., інфляційні нарахування у розмірі 50359 грн. 23 коп., заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 136513грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 101716 грн. 76 коп.

29.03.2021р. судом було видано наказ про примусове виконання рішення та скеровано його стягувачу.

28.04.2026р. до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег надійшла заява про видачу дублікату наказу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суді від 28.04.2026р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег вх. № ГСОО 2-820/26 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег від 28.04.2026р. вх. № ГСОО 2-820/26 про видачу дубліката наказу по справі №916/3203/20, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27.01.2010 № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини 1 статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) звертав увагу, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до §§ 51-53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009 (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням 1 пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Господарський суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року (пункт 43), зазначає, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

При цьому неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу № 1 (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 № 18966/02).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

29.03.2021р. судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 01.03.2021р. у справі №916/3203/20 та скеровано його стягувачу.

Поряд із наведеним, приписи Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження від 02.06.2016, а саме пункт 10-2, передбачають, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Верховним Судом у постанові від 18.01.2024 у справі №913/869/14 зазначено, що дублікат виконавчого документа це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат". Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №1/904/302/2013, від 01.11.2023 у справі №1/137, від 17.08.2023 у справі №910/22462/15.

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального України свідчить про те, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.08.2022 у справі №21/5005/2686/2012, від 08.12.2022 у справі №910/6772/14, від 13.09.2021 у справі №922/4576/15.

Верховний Суд враховує, що приписи Господарського процесуального кодексу України не надають суду право відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язують стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №1/904/302/2013, від 01.11.2023 у справі №1/137, від 17.08.2023 у справі №910/22462/15.

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010).

Отже, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою (невід`ємною) частиною судового розгляду, оскільки без цієї стадії сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс і саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи. При цьому на державу в особі її органів влади покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег, що оригінал судового наказу втрачено, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.232 ,233, 234,235 , п.п.19.1,19.4 п.19 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег від 28.04.2026р. вх. №ГСОО 2-820/26 про видачу дубліката наказу по справі №916/3203/20 - задовольнити.

2.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Ковчег дублікат наказу Господарського суду Одеської області від 29 березня 2021 року у справі №916/3203/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 4350658 грн. 07 коп., штрафних санкцій, передбачених п. 20.6. Договору суборенди та п. 34 Додатку №1 до Договору суборенди у розмірі 2243585 грн. 94 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 50359 грн. 23 коп., заборгованості по сплаті комунальних послуг у розмірі 136513 грн. 81 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 101716 грн. 76 коп.

Ухвала набрала законної сили 01.05.2026р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Д`яченко Тетяна Геннадіївна

ДУБЛІКАТ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НАКАЗ

про примусове виконання рішення

"29" березня 2021 р.№ 916/3203/20

На виконання рішення господарського суду Одеської області від 01 березня 2021 р., яке набрало законної сили 25 березня 2021 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд. 3/1, кв. 3; код ЄДРПОУ 39184116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2 (Літ. А); код ЄДРПОУ 31569627) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 4350658 (чотири мільйони триста п`ятдесят тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 07 коп., штрафні санкції, передбачені п. 20.6. Договору суборенди та п. 34 Додатку №1 до Договору суборенди у розмірі 2243585 (два мільйони двісті сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 94 коп., інфляційні нарахування у розмірі 50359 (п`ятдесят тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 23 коп., заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 136513 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 101716 (сто одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 76 коп.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ковчег (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2 (Літ. А);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд. 3/1, кв. 3; код ЄДРПОУ 39184116)

Наказ дійсний для пред`явлення до відділу державної виконавчої служби в строк, встановлений Законом України „Про виконавче провадження.

Суддя Д`яченко Тетяна Геннадіївна