Рішення № 136200142, 04.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.05.2026Справа № 910/1909/26За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО ДС"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО ДС"

про стягнення 51021,19 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО ДС" (далі-відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 51021,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст. 108 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

06.06.2026 від МТСБУ надійшла інформація на вимогу суду.

11.03.2026 від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, в якому відповідач просить призначити автотоварознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання: яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, колісного транспортного засобу Volkswagen ID.6, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , на дату дорожньо-транспортної пригоди 19.12.2023 року. Клопотання мотивовано тим, що відповідачем було складено ремонтну калькуляцію відповідно до якої вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 108978,81 грн, яка була сплачена відповідачем. Відповідач вбачає необхідність у призначенні судової експертизи, оскільки, вважає завищеними ціни, вказані в наряді замовленні СТО, згідно якого була здійснена виплата страхового відшкодування позивачем.

12.03.2026 від позивача надійшли заперечення проти клопотання про призначення у справі судової експертизи, в яких зазначив, що при розрахунку розміру страхового відшкодування позивач не зобов`язаний замовляти незалежну експертну оцінку, оскільки вартість ремонту визначається позивачем на підставі калькуляції акцептованої Страховиком, і позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі умов, передбачених Договором добровільного страхування наземного транспорту №20233717-02-10-01 від 03.03.2023 року здійснена виплата страхового відшкодування.

Отже до початку розгляду справу по суті відповідач подав клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Розглянувши вказане клопотання, суд вирішив у його задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

До матеріалів справи позивачем було долучено звіт про визначення коефіцієнту фізичного зносу колісного транспортного засобу від 29.11.2024 № 40869, відповідно до якого коефіцієнт дорівнює 0.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, позивач при здійснені виплати керується договором та Законом України "Про страхування", які не зобов`язують його проводити оцінку. Натомість, саме відповідач в разі незгоди з заявленою сумою страхового відшкодування має згідно Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" оцінити вартість відновлювального ремонту у встановленому законом порядку. Відповідач не обгрунтував причин самостійного не надання висновку експерта.

На думку суду, у справі достатньо доказів для вирішення питання щодо визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу і у проведенні нового автотоварознавчого дослідження немає необхідності.

Суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 20233717-02-10-01, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Volkswagen ID.6, д.р.н. НОМЕР_1 , рік випуску 2022. Вигодонабувач за договором АТ "Державний ощадний банк України".

19.12.2023 по проспекту Голосіївському, 76 у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Volkswagen Golf, д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , та Volkswagen ID.6, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 752/332/24, яка набрала законної сили, водія транспортного засобу Volkswagen Golf, д.р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

20.12.2023 складено акт (протокол) огляду ТЗ-заяву на виплату, в якому зазначено, що підписання означеного акту Содоль В.Л. просив вважати належним поданням заяви на виплату страхового відшкодування.

Згідно листа вигодонабувача (банк) від 22.01.2024 № 11/6-14/8164/2024 прийнято рішення про перерахування суми страхового відшкодування орієнтовним розміром 166828,72 грн на рахунок СТО, де буде проводитись відновлювальний ремонт.

В підтвердження розміру страхового відшкодування до матеріалів справи долучено акт (протокол) огляду ТЗ-заяву на виплату від 20.12.2023; рахунок СТО (ФОП Каліченко А.С.) від 29.12.2023 № 2169007 на суму 166828,72 грн.

Згідно складеного позивачем страхового акту № 2337006-1 від 24.01.2024 сума страхового відшкодування становить 166828,72 грн.

Страхове відшкодування було виплачено страховиком на рахунок СТО, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.01.2024 № 5863 на суму 166828,72 грн.

29.01.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування на суму 166828,72 грн (№ 422 від 29.01.2024).

Згідно довідки позивача від 23.02.2026 № 1556/2026/вих відповідач частково сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 108978,81 грн.

Відповідач вважає, що він відшкодував повну вартість ремонту ТЗ, оскільки, виплата була здійснена позивачем без урахування вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема щодо оцінки розміру шкоди.

В підтвердження обставин виконання ремонту транспортного засобу та його вартості до матеріалів справи долучено наряд-замовлення ФОП Каліченко А.С. від 26.05.2024 № 123053432/122182788 на суму 166828,72 грн. В наряді зазначено, що він має юридичну силу акту виконаних робіт.

Крім того, позивачем долучено звіт про визначення коефіцієнту фізичного зносу колісного транспортного засобу Volkswagen ID.6, д.р.н. НОМЕР_1 станом на 19.12.2023, згідно якого коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу становить 0,0.

Відповідно до п. 50, 54, 59 ст. 1 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства; страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов`язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку; страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Згідно ст. 89 Закону України "Про страхування" Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Відповідно до ст. 92 Закону України "Про страхування" страховик за договором страхування зобов`язаний:

1) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Згідно ст. 102 Закону України "Про страхування" договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України. Обов`язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства. Страховик має право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у порядку, визначеному статтями 103 та 113 цього Закону. Порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством.

Тобто при здійсненні виплати страхового відшкодування позивач керується умовами договору та нормами Закону України "Про страхування"

Згідно зі ст. 9, 22, 28, 29 Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Ст. 36 зазначеного Закону (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Статтею 108 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, на підставі наведених норм цивільного законодавства та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина учасника ДТП, який керував автомобілем Volkswagen Golf, д.р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 встановлена постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 752/332/24, яка набрала законної сили.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля " Volkswagen Golf, д.р.н. НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АСКО ДС" на підставі полісу ЕР № 216518919.

З долученого до матеріалів справи витягу з бази МТСБУ, договором (полісом) ЕР № 216518919 передбачено франшизу у розмірі 0,00 грн та ліміт відповідальності за шкоду майну у сумі 160000,00 грн, доказів зворотного суду надано не було.

Відповідно до п. 22.1, ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Golf, д.р.н. НОМЕР_3 , станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АСКО ДС" за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР № 216518919, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Volkswagen Golf, д.р.н. НОМЕР_3 , власнику транспортного засобу Volkswagen ID.6, д.р.н. НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом ЕР № 216518919).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується, зокрема, в рахунку на виконані роботи.

Таким чином, належним та допустимим доказом фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen ID.6, д.р.н. НОМЕР_1 , є наряд-замовлення від 26.05.2024 № 123053432/122182788, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen ID.6, д.р.н. НОМЕР_1 становить 166828,72 грн

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Долученим до матеріалів справи звітом встановлено, що розмір коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Volkswagen ID.6, д.р.н. НОМЕР_1 дорівнює 0,0, а отже відповідач зобов`язаний був відшкодувати вартість відновлювального ремонту у повному обсязі - 166828,72 грн.

Оскільки, відповідач частково сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 108978,81 грн, ліміт відповідальності відповідача - 160000,00 грн, позивач обгрунтовано визначив суму до стягнення в даній справі у розмірі 51021,19 грн (160000,00-108978,81).

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Volkswagen ID.6, д.р.н. НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля у повному обсязі та не надав доказів в підтвердження існування зобов`язань у меншому розмірі, ніж визначено позивачем чи відсутності у нього зобов`язань.

Відповідач не надав суду доказів в підтвердження відсутності у нього зобов`язань сплатити визначене позивачем страхове відшкодування.

Відповідно до статей 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО ДС" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 1В, ідентифікаційний код 13494943) на користь Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування у розмірі 51021 (п`ятдесят одна тисяча двадцять одна) грн 19 коп., судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко