Рішення № 136198389, 21.04.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/710/25

Номер провадження 2/719/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Тартус І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 до Новодністровської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2025 року засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») в суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до Новодністровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову (а.с. 19-27) зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , який є дідусем позивача зі сторони ОСОБА_7 , який в свою чергу є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Повідомляє, що ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув батько позивача ОСОБА_7 , після смерті якого нараховані грошові виплати, що належали родині загиблого військовослужбовця, а саме його батьку та дітям. Оскільки ОСОБА_6 не отримав усю суму грошових виплат у зв`язку із загибеллю його сина, то вказані кошти входять до спадкового майна. Стверджує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як онука померлого дідуся ОСОБА_6 , є спадкоємцем останнього за правом представлення; окрім неї та її малолітнього брата інших спадкоємців першої-другої черги у померлого немає. Однак, будучи неповнолітньою, позивач не могла самостійно реалізувати своє право на спадкування, оскільки проживала із матір`ю в іншому місті, не підтримувала зв`язок із дідусем-спадкодавцем та не знала про наявність спадщини; від її імені заяву про прийняття спадщини не подала й мати. Враховуючи малолітній вік, відсутність інформації про відкриття спадщини, вважає, що строк на подання заяви про прийняття спадщини пропущено з поважних причин, а тому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном 3 місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті дідуся ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути судові витрати з відповідача.

Ухвалою суду від 04.09.2025р., після усунення недоліків позовної заяви, а саме уточнення складу учасників справи та позовних вимог, відкрито загальне позовне провадження в даній справі, надано учасникам справи строк для подачі заяв по суті справи, призначено підготовче засідання на 15 вересня 2025 року о 14 год. 00 хв.

15 вересня 2025 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів; за ініціативою суду зобов`язано Сокирянську державну нотаріальну контору надати в строк до 22 вересня 2025 року інформацію про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23 вересня 2025 року об 11 год. 00 хв.

На підставі отриманої інформації ухвалою суду від 23.09.2025р. зобов`язано приватного нотаріуса Дністровського районного територіального округу Чернівецької області Шамбру В.А. надати до 29 вересня 2025 року копію спадкової справи №58/2024 (у спадковому реєстрі №73271924), та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30 вересня 2025 року о 09 год. 00 хв.

Враховуючи отриману інформацію із спадкової справи №58/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ухвалою суду від 30.09.2025р. зобов`язано в строк до 10 жовтня 2025 року Сокирянський відділ ДРАЦС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати копію свідоцтва про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та Сокирянську державну нотаріальну контору - інформацію про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв.

З`ясувавши, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , ухвалою суду від 14.10.2025р. зобов`язано Сокирянський відділ ДРАЦС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати в строк до 20 жовтня 2025 року копію актових записів про реєстрацію шлюбу/про розірвання шлюбу та про народження дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та Виконавчий комітет Новодністровської міської ради - інформацію про зареєстрованих станом на 21 липня 2025 року осіб за адресою: АДРЕСА_1 , оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21 жовтня 2025 року о 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.10.2025р. зупинено провадження у справі до закінчення строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою суду від 22.01.2026р. поновлено провадження у справі та зобов`язано Сокирянську державну нотаріальну контору надати в строк до 02 лютого 2026 року інформацію про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; призначено підготовче засідання на 05 лютого 2026 року об 11 год. 00 хв.

На підставі отриманої інформації ухвалою суду від 05.02.2026р. зобов`язано приватного нотаріуса Дністровського районного територіального округу Чернівецької області Шамбру В.А. надати копію спадкової справи, що заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв.

Враховуючи отриману інформацію із спадкової справи №06/2026, що заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , ухвалою суду від 13.02.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 ; зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити залученій третій особі копію позовної заяви з усіма доданими до неї документами, а докази такого направлення надати суду до наступного підготовчого засідання; запропоновано третій особі надати пояснення щодо позову та докази, що підтверджують викладені у поясненнях обставини; відкладено підготовче засідання на 05 березня 2026 року о 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 05.03.2026р. застосовано заходи процесуального примусу щодо представника позивача ОСОБА_2 у зв`язку із невиконання без поважних причин процесуальних обов`язків згідно з ухвалою суду від 13.02.2026р.; за клопотанням представника третьої особи ОСОБА_9 відкладено підготовче засідання на 18 березня 2026 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.03.2026р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_5 ; зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити залученій третій особі копію позовної заяви з усіма доданими до неї документами, а докази такого направлення надати суду до наступного підготовчого засідання; запропоновано третій особі надати пояснення щодо позову та докази, що підтверджують викладені у поясненнях обставини; відкладено підготовче засідання на 03 квітня 2026 року о 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03.04.2026р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про скасування заходів процесуального примусу та скасовано заходи процесуального примусу у виді штрафу, що застосовані ухвалою суду від 05.03.2026р. щодо представника позивача; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 квітня 2026 року о 09 год. 00 хв.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання що підтверджується матеріалами справи (а.с. 208-213), в таке засідання не з`явилися.

При цьому, після призначення справи до розгляду по суті 21 квітня 2026 року засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») в суд надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують (а.с. 218-219).

Від представника відповідача ОСОБА_10 після призначення справи до розгляду по суті засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») також надійшла заява від 20.04.2026р. про розгляд справи без участі представника Новодністровської міської ради у зв`язку із службою зайнятістю останньої, проти визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадини не заперечує (а.с. 214-217).

Представник третьої особи ОСОБА_11 17 березня 2026 року подав заяву про розгляд справи за відсутності третьої особи ОСОБА_3 та її представника, у прийнятті рішення покладаються на розсуд суду (а.с. 174).

Третя особа ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_5 жодних клопотань чи заяв в суд не подавали; правом на надання пояснень щодо позову не скористалася.

Інші заяви чи клопотання від учасників судового процесу не надходили.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення ст. 223. 240 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення судового засідання у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась позивач ОСОБА_1 , про що 17 березня 2010 року зроблено актовий запис № 1, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 25 березня 2025 року Гайсинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 11).

Відповідно до згаданого свідоцтва про народження батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_12 (а.с. 11), шлюб між якими розірвано за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 19.12.2016р. по справі №129/2791/16-ц; після розірвання шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_13 » (а.с. 10).

Окрім того, у позивача є повнорідний брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження № 6 від 18.10.2011р., що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 25 березня 2025 року Гайсинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 10).

З 08 липня 2025 року діти зареєстровані та проживають із матір`ю ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витяги з реєстр територіальної громади № 2025/10758172 від 04.08.2025р., №2025/009848906 та № 2025/09848972 від 21.07.2025р. (а.с. 6-7).

Батьками ОСОБА_7 (батька позивача) є ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 23 жовтня 1981 року Новодністровською селищною Сокирянського району Чернівецької області (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер, про що 03 жовтня 2023 року здійснено актовий запис №606, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим повторно 20 вересня 2024 року Гайсинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 12).

Як зазначає представник позивача у позові, після смерті ОСОБА_7 , який проходив військову службу, державою були нараховані виплати, що належали родині загиблого та які розподілені між його батьком ОСОБА_6 та дітьми.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що 04 жовтня 2024 рок здійснено актовий запис №46, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 04 листопада 2024 року Виконавчим комітетом Новдністровської міської ради (а.с. 12).

Відповідно до спадкової справи №58/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яка заведена 12 листопада 2024 року, єдиним спадкоємцем, яка подала заяву про прийняття спадщини є донька померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 66-77).

Однак, як вбачається із матеріалів спадкової справи №58/2024 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 82547777 від 16.09.2025р. (а.с. 55, 66-77) свідоцтва про право на спадщину оформлено не було.

Надалі 21 липня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померла, про що зроблено актовий запис № 384 від 26.07.2025р., що підтверджується копією такого актового запису (а.с. 89).

Судом встановлено, що у померлої ОСОБА_8 відсутні спадкоємці першої черги, що підтверджується інформацією Сокирянського відділу ДРАЦС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №492/36.4-13 від 18.10.2025р. (а.с. 107), згідно з якою за період з 2002 року по теперішній час в архіві Сокирянського відділу ДРАЦС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні актові записи про шлюб, розірвання шлюбу та народження дітей щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до Відомостей про осіб, місце проживання яких було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , в період 21 липня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована за згаданою адресою з 08 червня 2005 року по 21 липня 2025 року; інші особи станом на 21 липня 2025 року зареєстровані не були (а.с. 106).

Зі спадкової справи №06/2026 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , яка заведена 19 січня 2026 року (а.с. 136-148), вбачається, що єдиним спадкоємцем, який подав заяву про прийняття спадщини, є тітка померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно з ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У ч. 1 ст. 1222 ЦК України зазначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За матеріалами спадкових справ судом встановлено, що ні у померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ні у померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповітів не було.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Отже, відповідно до ст. 1261-1265 ЦК України є п`ять черг спадкоємців за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Окрім того, ч. 1 ст. 1266 ЦК України визначено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки на день смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , його син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який був би спадкоємцем першої черги, помер, то відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України спадкоємцями першої черги частки спадщини, яка належала б за законом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , якби він був живим, є його діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, спадкоємцями майна померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , першої черги є його донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та за правом представлення його онуки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки на день смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в останньої не було спадкоємців першої черги, а спадкоємець другої черги - рідний брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер, то відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України спадкоємцями другої черги частки спадщини, яка належала б за законом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , якби він був живий, є його діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, спадкоємцями майна померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , другої черги за правом представлення є її племінники ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У ч. 5 ст. 1266 ЦК України встановлено, що, якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Тобто рівноправними спадкоємцями першої черги майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її брат, третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та їхня тітка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

А рівноправними спадкоємцями другої черги майна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її брат, третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Натомість третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є спадкоємцем другої черги майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та спадкоємцем третьої черги майна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому з врахуванням ст. 1258 ЦК України отримує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 2 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Водночас ч. 4 ст. 1269 ЦК України передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Зокрема, ч. 3, 4 ст. 1273 ЦК України визначено, що неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

У цій справі судом встановлено, що у 2024-2026 роках від імені малолітнього сина його законний представник ОСОБА_5 заяв про відмову від прийняття спадщини не подавала, у 2024-2026 році неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заяв про відмову від спадщини не подавала; спадкоємці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від права на спадкування усунені не були; зміни черговості права на спадкування не відбулося.

Проаналізувавши вищевказані норми ЦК України про спадкування, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи неповнолітніми/малолітніми на момент смерті дідуся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в силу ч. 1 ст. 1266, ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину без подання відповідних заяв.

Аналогічні висновки, зважаючи на дію положень ч. 3 ст. 1266, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, діють і щодо майна померлої тітки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На думку суду, положення ч. 3, 4 ст. 1269 ЦК України, згідно яких особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун, не суперечать висновку суду про прийняття спадщини малолітніми/неповнолітніми спадкоємцями без подання відповідної заяви відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Оскільки судом встановлено наявність спадкоємців попередньої черги (другої черги), які вважаються такими, що прийняли спадщину, то третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як спадкоємець третьої черги, не отримала права на спадкування після ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зважаючи на наведене, лише особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023р. в справі №753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023р. у справа № 582/18/21 (провадження №61-20968сво21).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту, про що зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019р. в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов?язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов?язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов?язаних осіб.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається такою, що прийняла спадщину без подання відповідної заяви, то в цій справі права останньої не порушено, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 206 відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Однак, з цього приводу слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.12.2019р. по справі №697/2052/17-ц (провадження № 61-3014св19) зазначено, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, про що зроблено висновок Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018р. у справі № 523/9076/16-ц.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що рівноправними, живими на час розгляду справи у суді спадкоємцями першої черги майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її брат, третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є одночасно спадкоємцями тітки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , то саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є належним відповідачем у даній справі, а не Новодністровська міська рада.

Таким чином, оскільки визнання позову відповідачем Новодністровською міською радою суперечить закону, оскільки така юридична особа є неналежним відповідачем та право позивача не порушено, то у прийнятті такого визнання позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296, ч. 1 ст. 1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відтак, для оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід звернутися до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Шамбри В.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, зважаючи на відмову в задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі ст. 15,16, 1216-1218, 1222-1223, 1258, 1261-1266, 1268-1270, 1272-1273, 1296, 1298 ЦК України, керуючись ст. 2-4, 12-13, 17-19, 76-82, 89, 95, 128, 130, 141, 206, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_6 ), за підписом представника ОСОБА_2 (адреса місця праці: Львівська область, с.Ставчани, ідентифікаційний № НОМЕР_7 ), до Новодністровської міської ради (адреса місця знаходження: Чернівецька область, Дністровський район, м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд. 25, код ЄДРПОУ 05398510), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_8 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_9 ) та його законного представника ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_10 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено відповідно до вимог ч. 6 ст. 259 ЦПК України 30 квітня 2026 року.

Суддя: