Ухвала суду № 136197782, 04.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8795/26

Провадження № 2/643/6221/26

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

04.05.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»

до ОСОБА_1

про стягнення 26 906,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі позивач) звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 26 906,64 грн.

Розглянувши позовну заяву, суд зазначає таке.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип територіальної підсудності.

Підсудність як правове явище має не лише статичний аспект, а й динамічний, що розкривається при реалізації права на судовий захист в сфері цивільної юрисдикції.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Так, відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з відомостей реєстру територіальної громади міста Харкова від 01.05.2026 та з Єдиного державного демографічного реєстру від 01.05.2026 № 2679535 відповідач ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться.

З аналізу положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.

Згідно відповіді № 2679582 від 01.05.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Автозаводського районного суду міста Кременчука.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» позовна заява не підсудна Салтівському районному суду міста Харкова.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне передати позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» за підсудністю до Автозаводського районного суду міста Кременчука.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з частиною третьої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись статтями 27, 28, 31, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення 26 906,64 грн передати за підсудністю до Автозаводського районного суду міста Кременчука.

Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Новіченко