Ухвала суду № 136197277, 30.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1540/26

провадження № 1-кс/405/1236/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю представника власника майна ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» - адвоката ОСОБА_3 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника власника майна ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» - адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_6 , головуючого у справі № 405/1540/26, провадження №1кс/405/972/26,

встановив:

В провадженні слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_6 знаходиться клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про арешт майна, яке було вилучене під час обшуку 19.03.2026 офісу, який використовується директором ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011, справа №405/1540/26, провадження №1кс/405/972/26.

13.04.2026 представником власника майна адвокатом ОСОБА_5 подано заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_6 , головуючого у справі №405/1540/26, провадження №1-кс/405/972/26, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України без будь-якого обґрунтування. В заяві вказано, що обґрунтування існування обставин, які викликають сумнів у його неупередженості буде надано під час судового розгляду питання про відвід.

При цьому, 28.04.2026 на адресу Подільського районного суду м. Кропивницького надійшли письмові пояснення представника власника майна адвоката ОСОБА_9 , зміст яких фактично зводиться до викладення підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні №72023110100000011 від 23.10.2023. Зазначено, що існує обґрунтований сумнів у неупередженості суду, на що вказує формальний характер автоматизованого розподілу, відсутність реальної випадковості, концентрація розгляду матеріалів в одного судді, ігнорування доводів сторони захисту.

Як вбачається зі звітів автоматизованого розподілу у межах даного кримінального провадження одному слідчому судді було послідовно розподілено значну кількість процесуальних матеріалів, зокрема: 16.03.2026 7 клопотань про обшуки; 19.03.2026 клопотання про арешт майна; 20.03.2026 клопотання про тримання під вартою; 23.03.2026 щонайменше 8 клопотань про арешт майна, розподілених протягом короткого проміжку часу; 24.03.2026 клопотання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином, фактично один і той самий слідчий суддя здійснює судовий контроль за всіма ключовими стадіями кримінального провадження. Це призводить до відсутності процесуальної дистанції між стадіями контролю та створює ризик формування попереднього уявлення суду щодо обставин справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України визначення слідчого судді здійснюється за принципом випадковості.

Зазначений принцип конкретизовано у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до п. 2.3 цього Положення автоматизований розподіл справ здійснюється за принципом випадковості та має виключати будь-який вплив на визначення судді.

Разом з тим зазначене Положення передбачає спеціальний механізм дій у випадку, коли автоматизований розподіл є неможливим. Зокрема: у разі неможливості розподілу формується протокол та звіт про неможливість автоматизованого розподілу; відповідно до п. 2.3.52 Положення після усунення обставин, що унеможливлюють розподіл, він здійснюється не пізніше наступного робочого дня; відповідно до п. 2.3.60 Положення розподіл здійснюється після усунення таких обставин.

Отже, нормативно передбачено, що у випадку відсутності умов для здійснення повноцінного автоматизованого розподілу, такий розподіл не проводиться, а відкладається до моменту усунення відповідних обставин.

Однак у даному кримінальному провадженні: у розподілі фактично брав участь лише один суддя; відсутня будь-яка альтернатива вибору; не формувався протокол неможливості розподілу; розподіл було здійснено негайно.

За таких обставин випадковість як ключовий принцип не була реалізована, а розподіл набув формального характеру. Фактично авторозподіл було виконано як механізм закріплення справи за наперед визначеним суддею, що суперечить змісту п. 2.3, 2.3.52 та 2.3.60 Положення.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу стороною захисту були наведені конкретні та юридично значимі доводи, зокрема: відсутність обгрунтованої підозри; відсутність складу злочину; відсутність факту заволодіння майном; господарський характер правовідносин; відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначені доводи мають істотне значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу та навіть на рівні prima facie ставлять під сумнів можливість його застосування. Водночас у судовому рішенні: відсутній аналіз доводів сторони захисту; не наведено мотивів їх відхилення; не здійснено оцінку наданих доказів. Фактично доводи сторони захисту були залишені поза увагою, що свідчить про формальний характер їх розгляду.

У межах даного кримінального провадження всі ключові процесуальні рішення ухвалюються за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення. При цьому, доводи сторони захисту системно не отримують належної правової оцінки. У поєднанні з концентрацією розгляду це формує об`єктивне враження односторонності судового контролю. Просив задовольнити заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_6 .

Представник власника майна ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що мотиви відводу заяви ОСОБА_5 йому невідомі.

Підставою для відводу зазначив п.4 ч.1 ст.75 КПК України, оскільки протягом тривалого часу не зверталась увага на порушення підслідності та порушення ст.35 КПК України.

У постанові від 19.11.2025 не зазначено, що прокурор входить до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, та чи міг він виносити таку постанову. Підозру пред`явлено особі, яка перебуває в Києві, рахунки відкриті у Києві. Дані обставини не досліджувалися слідчим суддею на 10 судових засіданнях. Просив заяву задовольнити.

Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення відводу слідчого судді ОСОБА_6 , оскільки захисником не надано обґрунтувань для відводу судді.

Підсудність визначена правильно до компетентності слідчого судді не належить визначення підслідності. У постанові від 19.11.2025 прокурор змінює підсудність за ст.216, 218 КПК України. П.5 ч.2 ст.36 КПК України передбачає визначення підсудності Генеральною прокуратурою у зв`язку із неефективністю.

Підслідність була визначена, оскільки було встановлено, що до вчинення злочину не причетні службові особи, тому дане кримінальне провадження підслідне ГУНП в Кіровоградській області. Просила відмовити у задоволенні заяви.

Представники власника майна адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_9 належним чином повідомлені про час та місце проведення судового розгляду заявленого відводу, в судове засідання не з`явилися, а отже реалізували своє право на участь у судовому засіданні на власний розсуд.

В судове засідання слідчий суддя ОСОБА_6 не з`явився, надав заяву, в якій просить провести розгляд заяви про відвід без його участі.

Заслухавши пояснення представника власника майна ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, та матеріали справи № 405/1540/26, провадження №1кс/405/972/26, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_6 знаходиться клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про арешт майна, яке було вилучене під час обшуку 19.03.2026 офісу, який використовується директором ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011, справа №405/1540/26, провадження №1кс/405/972/26.

13.04.2026 представником власника майна адвокатом ОСОБА_5 подано заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_6 , головуючого у справі №405/1540/26, провадження №1-кс/405/972/26.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Так, положеннями ст.75 КПК України встановлено перелік обставин, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Разом з цим, відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

В судовому засіданні адвокатом ОСОБА_3 зазначено, що заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_6 з підстави, передбаченої п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, а саме те, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Щодо твердження адвоката ОСОБА_3 як обставину упередженості судді про те, що слідчий суддя ОСОБА_6 не надав жодної правової оцінки щодо порушення правил підслідності у кримінальному проваджені №72023110100000011 від 23.10.2023 під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук, та залишення поза увагою останнього неможливості розгляду клопотання про арешт майна ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» без належного письмового підтвердження зміни підслідності за слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області, суд констатує, що доводи захисника фактично зводяться до непогодження з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді ОСОБА_6 під час розгляду клопотань в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023110100000011 від 23.10.2023. При цьому, незгода сторони у справі з постановленим суддею рішенням, іншими процесуальними діями, не можуть бути підставами для відводу судді.

Так, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Тому, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, розглянутими суддею клопотаннями сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному процесуальним законом.

Щодо твердження адвоката ОСОБА_9 як обставину упередженості судді про те, що слідчий суддя ОСОБА_6 здійснює безперервний судовий контроль за всіма ключовими процесуальними питаннями у кримінальному провадженні № 72023110100000011, концентрацію судового контролю в межах даного кримінального провадження в одного слідчого судді; відсутня належна процесуальна дистанція між окремими стадіями судового контролю, що об`єктивно може впливати на сприйняття суддею доводів сторін та формування його внутрішнього переконання, то суд вважає його безпідставним, оскільки відповідно до п.п. 2.3.39 та 2.3.39.1 Положення про автоматизовану систему документообігу, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024, 2.3.39. Передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо: 2.3.39.1. клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів, а тому, всі клопотання, подання та скарги у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011, були розподілені на слідчого суддю ОСОБА_6 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що розподіл матеріалів кримінального провадження здійснюється уповноваженими на те працівниками суду на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу, а не особисто слідчим суддею ОСОБА_6 .

Щодо твердження про те, що у межах даного кримінального провадження слідчий суддя надавав дозволи на проведення обшуків, вирішував питання щодо накладення арешту на майно, вирішував питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; один і той самий слідчий суддя здійснює судовий контроль за всіма ключовими аспектами кримінального провадження від надання дозволів на проведення слідчих (розшукових) дій до вирішення питань щодо обмеження майнових прав та особистої свободи особи, що свідчить про те, що відсутній розподіл функцій судового контролю між різними слідчими суддями, що об`єктивно може призводити до формування у слідчого судді попереднього уявлення щодо обставин кримінального провадження та впливати на оцінку доводів сторін, то суд вважає його безпідставним, не підтвердженим належними доказами, а є суб`єктивним оціночним судженням, оскільки Положенням про автоматизовану систему документообігу, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024, яким регламентований порядок розподілу матеріалів кримінального провадження, прямо встановлена така передача клопотань, які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР).

Щодо твердження про те, що всі процесуальні рішення, ухвалені слідчим суддею ОСОБА_6 у межах даного кримінального провадження, приймалися за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення та були спрямовані на їх задоволення, при цьому доводи сторони захисту, викладені під час розгляду відповідних клопотань, не отримали належної та повної правової оцінки, не були відображені у мотивувальних частинах судових рішень та фактично були залишені без розгляду, що свідчить про формальний та односторонній підхід до дослідження матеріалів, то суд вважає його неспроможним, оскільки хоча представником кілька разів наголошувалось в судовому засіданні на тому, що зазначені обставини не зводяться до незгоди сторони захисту з процесуальними рішеннями суду, а свідчать про наявність об`єктивних факторів, які можуть викликати сумнів у неупередженості слідчого судді, проте, суд їх розцінює як саме незгоду із процесуальними рішеннями слідчого судді, оскільки суду не надано на підтвердження цієї обставини жодного належного доказу.

Крім того, суд зазначає про те, що у судді, який розглядає заяву про відвід іншого судді, слідчого судді, відсутні повноваження переглядати чи надавати оцінку висновкам, до яких дійшов суд, слідчий суддя при розгляді конкретної справи.

Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше.

Згідно з п. 66 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, судді повинні мати незаперечну свободу вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства (Рекомендація № R (94) 12, Принцип I (2)(d)).

Відтак, виходячи з наведених вище мотивів про незаперечну свободу судді вирішувати справи безсторонньо, керуючись власним сумлінням та тлумаченням фактів, а також у відповідності до чинного законодавства, рішення головуючого не можуть оцінюватися як ознака упередженості.

Таким чином, за вказаних підстав, судом під час розгляду заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ОСОБА_6 не встановлено наявність фактичних, підтверджених відповідними доказами, обставин, про які зазначає адвокат ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_9 , а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви представника власника майна ТОВ «ГРАНБУД ЛІДЕР» - адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_6 , головуючого у справі №405/1540/26, провадження №1кс/405/972/26 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_10