Ухвала суду № 136197257, 04.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2218/26

провадження № 1-кс/405/1143/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання слідчого у кримінальному провадженні ст. слідчого ВРЗЗС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010013161 від 06 листопада 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 407 КК України про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

слідчий звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з вказаним вище клопотанням, яке посилаючись на обставини кримінального провадження просив задовольнити.

Прокурор з`явився в судове засідання, надав пояснення, відповідно до якого клопотання підтримав.

Представник власника майна з`явився, надав пояснення, відповідно до якого в задоволені клопотання заперечував.

Власник майна заперечував в задоволені клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши сторін, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчий суддя встановив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010013161 від 06.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.3 ст.146, ч.2 ст.127 КК України, відповідно до якого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №175 від 21.06.2024 солдата ОСОБА_4 з 21.06.2024 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 постановлено на всі види забезпечення, а також визнано таким, що прийняв справи та посаду механіка-водія 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, з моменту зарахування 21.06.2024 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 21.06.2024 приступив до виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Відповідно до п. п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проходячи військову службу на посаді механіка-водія 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець відповідно до ст. ст. 11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов`язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов`язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно зі ст. ст. 2, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 , також був зобов`язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов`язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено по теперішній час, відповідно до указу Президента України ОСОБА_7 № 271/2024 від 06.05.2024.

Зважаючи на викладене, 16.07.2024 солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді механіка-водія 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася в населеному пункту АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану та ухиляється від проходження військової служби по теперішній час, перебуваючи різних в місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Крім того встановлено, що починаючи з липня 2024 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, до 23.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно позбавив волі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виявилося у незаконному утриманні в приміщенні господарської споруди, яка розміщена на території домоволодіння АДРЕСА_1 , а також у забороні на вільне пересування та забороні покидати територію зазначеного вище домоволодіння. Під час утримання ОСОБА_4 , постійно здійснював психологічний тиск на гр. ОСОБА_8 , наносив тілесні ушкодження останньому, завдавав сильного фізичного болю та страждань.

23.03.2026 потерпілий ОСОБА_8 , користуючись відсутністю нагляду з боку ОСОБА_4 , покинув місце свого утримання, за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Дібрівка, вул. Комарова, 21, та звернувся за медичною допомогою до КНП «Бобринецька лікарня Бобринецької міської ради», де перебував на стаціонарному лікуванні з 23.03.2026 по 27.03.2026. Відповідно до виписки з КНП «Бобринецька лікарня БМР» №530 діагноз потерпілого ОСОБА_8 : обширна інфікована рана правої гомілки, з переломом 5 пальця лівої кисті. Множинні забійні рани та синців верхніх та нижніх кінцівок, тулуба. Гепатоспленомегалія.

31.03.2026 потерпілий ОСОБА_8 перебуває на стаціонарному лікуванні в кістково-гнійному відділенні КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» з попереднім діагнозом: помірно гранулююча відкрита рана правої комірки, періостит, ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом лобної кістки зліва з переходом на лобну пазуху без гімісинусу, перелом стінки лівої орбіти.

Також було встановлено, що влітку 2025 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свою фізичну перевагу над потерпілими, керуючись хибним почуттям безкарності за вчинені діяння, безпричинно, діючи з єдиним умислом на заподіяння потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фізичного та морального страждання шляхом вчинення насильницьких дій, що полягали у систематичному заподіянні тілесних ушкоджень, нелюдському, тобто таким, що принижує його гідність, поводженні, з метою залякування потерпілого, а також отримання від нього зізнання у вчиненні інших дій, для подальшого використання як привід до покарання, а також, керуючись умислом на заподіяння потерпілому ОСОБА_8 морального страждання шляхом вчинення насильницьких дій, що полягали в ураженні електричним струмом, нанесенні тілесних ушкоджень та примушування до вчинення дій, що суперечили волі потерпілого, з метою залякування та попередження його зверненню до правоохоронних органів зі скаргами на протиправні діяння ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , бажаючи викликати у потерпілого стан моральної пригніченості та почуття безпорадності, посягаючи на здоров`я ОСОБА_8 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честі і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню, демонструючи фізичну перевагу, діючи за попередньою змовою групою осіб, у липні 2025 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, використовуючи нашийник з електрошокером, який призначений для тварин, який надягли на шию потерпілого, за допомогою дистанційного пульту активували дію електричного струму різної напруги, чим заподіяли ОСОБА_8 фізичних страждань.

Окрім зазначених протиправних дій, влітку 2025 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи оголений провід від електропастуха, закріпивши його на обох рука потерпілого, за допомогою під`єднаного блоку живлення активували дію електричного струму, чим заподіяли ОСОБА_8 болю та фізичних страждань.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шляхове Бобринецький р-н. Кіровоградська обл., українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді механіка-водія 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий.

02.04.2026 в період часу з 13:30 год. по 15:33 год., під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:

- предмет, зовні схожий на штик-ніж із ножками;

- змив з поверхні підлоги із господарського приміщення №3;

- фрагмент картону зі слідами РБК;

- фрагмент поліетиленової плівки зі слідами РБК;

- змив із поверхні дискової борони, що розміщена на подвір`ї домоволодіння;

- дерев`яну палицю із пошкодженою корою;

- чотири металеві балони зі слідами монтажної піни;

- мотузку, яка приєднана до дерев`яного стовпа господарської споруди.

02.04.2026 о 17 год. 55 хв. було затримано в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході проведення особистого обшуку якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Samsung Galaxy A53», у чохлі-книжці, чорного кольору, з сім-карткою НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 .

Таким чином, слідчий суддя встановив, що вищеперераховане являється речовими доказами в даному кримінальному провадженні, з метою запобігання на даний час його відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном, а також для унеможливлення знищення майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити провадженню та згідно чинного законодавства, необхідно накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також майно, вилучене під час проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вилучені 02.04.2026 вищевказані речі під час обшуку за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню, оскільки вони могли бути як знаряддям так і предметом вчинення злочину, а отже всі вищевказані вилучені речі мають значення для кримінального провадження.

Постановою слідчого від 03.04.2026 вилучені в ході проведення обшуку речі та документи визнано речовими доказами.

Отже, слідчий суддя встановив, що 02.04.2026 було проведено обшук за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено без ухвали слідчого судді, як у невідкладному випадку, після чого слідчим 03.04.2026 року було направлено до суду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку у невідкладному випадку, яке ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 03.04.2026 року задоволене.

Таким чином, зазначене вище клопотання слідчий подав з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя також звертає увагу й на той факт, що завданням арешту майна є саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а тому після повернення вказаних речей підозрюваний або його близькі родичі з метою приховування злочинних дій останнього можуть знищити їх чи вчинити інші дії з метою недопущення використання вилученого як доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Отже, слідчим суддею заслухавши пояснення сторін не встановлено негативних наслідків арешту майна та зазначається, що такі обмеження є пропорційними меті, заради досягнення якої застосовується такий арешт, оскільки він пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Більш того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії кримінальним правопорушенням.

Беручи до уваги зазначене, враховуючи, що майно, яке просить слідчий арештувати постановою слідчого від 03.04.2026 визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 309, 376 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на: - предмет, зовні схожий на штик-ніж із ножками; змив з поверхні підлоги із господарського приміщення №3; фрагмент картону зі слідами РБК; фрагмент поліетиленової плівки зі слідами РБК; змив із поверхні дискової борони, що розміщена на подвір`ї домоволодіння; дерев`яну палицю із пошкодженою корою; чотири металеві балони зі слідами монтажної піни; мотузку, яка приєднана до дерев`яного стовпа господарської споруди, які вилучені в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого забезпечення збереження речових доказів, які могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні;

- мобільний телефон «Samsung Galaxy A53», у чохлі-книжці, чорного кольору, з сім-карткою НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вилучений в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого забезпечення збереження речових доказів, які могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні.

Заборонити користуватися та розпоряджатися вказаним майно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10