Рішення № 136196781, 04.05.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1095/25

Провадження № 2/349/37/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 травня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники судового провадження:

представник позивача адвокат Гурський Г.Ю.

( в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» ( далі - ТОВ «Кошельок» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01 лютого 2022 року ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 уклали за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/) електронний договір №3591210870-603065 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідно до умов договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 7 000,00 грн; початковий строк кредитування - 14 днів; дисконтна відсоткова ставка - 0,01% за початковий строк кредитування; базова відсоткова ставка - 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п.3.5. - п.3.8. договору.

В подальшому на підставі п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 15 лютого 2022 року до 15 травня 2022 року, за ставкою 2,2% на добу.

Зазначений договір укладено згідно ст.ст. 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок».

Кредитодавець взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який він вказав в особистому кабінеті.

Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим в нього утворилась заборгованість у розмірі 20 869,80 грн, що складається з заборгованості по тілу позики в розмірі 7 000,00 грн та заборгованості за відсотками за користування позикою в розмірі 13 869,80 грн .

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за договором позики та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

02 вересня 2025 року представник позивача адвокат Гурський Г.Ю. подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучив до неї сформовану візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного договору про надання кредиту №3591210870-603065 від 01 лютого 2022 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://koshelok.ua/.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Також цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ КБ "ПриватБанк" письмові докази , які становлять банківську таємницю.

23 вересня 2025 року судом зареєстровано письмові докази, які надіслані АТ КБ "ПриватБанк" на виконання ухвали суду.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 листопада 2025 року визнано потрібним, щоб представник позивача дав особисті пояснення. Зокрема в ухвалі зазначено, що суд визнає потрібним, щоб позивач дав особисті пояснення щодо видачі ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2025 року задоволену заяву представника позивача адвоката Гурського Г.Ю. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

25 листопада 2025 року адвокат Гурський Г.Ю. подав заяву про виклик свідка. В заяві зазначив, що ОСОБА_2 необхідно допитати як свідка щодо обставин укладення кредитного договору між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 , оскільки кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн зараховані на картковий рахунок, який відкритий на його ім`я .

На виклики суду свідок ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, судові повістки повернуто до суду з відміткою " адресат відсутній".

10 лютого 2026 року представник позивача подав додаткові пояснення в справі, де зазначив, що перерахування кредитних коштів на картку, що емітовано не на ім`я відповідача не може бути підставою для висновку про недоведеність отримання позики відповідачем ОСОБА_1 , оскільки цей номер картки відповідач вказав в кредитному договорі. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №671/1832/20.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2026 року поновлено судовий розгляд в справі. В ухвалі зазначено, що під час ухвалення рішення виникла необхідність повернення до судового розгляду для з`ясування обставини щодо способу підписання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №3591210870-603065 від 01 лютого 2022 року.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2026 року повторно поновлено судовий розгляд в справі. В ухвалі зазначено, що під час ухвалення рішення виникла необхідність повернення до судового розгляду для з`ясування обставин послідовності дій клієнта ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору №3591210870-603065 від 01 лютого 2022 року в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ«Кошельок».

17 березня 2026 року адвокат Гурський Г.Ю. подав клопотання про долучення доказів та долучив виправлену візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного договору про надання кредиту №3591210870-603065 від 01 лютого 2022 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://koshelok.ua/.

В клопотанні про долучення цього доказу представник позивача зазначив, що при поданні первісної версії файлу «візуальна послідовність дій « позивач вперше зіткнувся з необхідністю подання такого документу.

Окрім того, вказаний документ оформлявся в стислі терміни через наявність ухвали судді про залишення позовної заяви без руху, а також програмний модуль інформаційно-телекомунікаційної системи ( далі - ІТС) позивача для автоматичного вивантаження візуальної форми послідовності дій клієнта перебував на стадії розробки, тому вказаний документ було створено шляхом ручного пошуку даних щодо послідовності укладення спірного договору в архівній частині програмного коду ІТС товариства.

Враховуючи складність програмної мови коду ІТС товариства при копіюванні відомостей з такого коду було допущено помилку в даті укладення договору.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Гурський Г.Ю. позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, додаткових поясненнях у справі від 10 лютого 2026 року та в клопотанні від 17 березня 2026 року.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1694432 від 22 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач в судове засідання не прибув, судові повістки про його виклик у судове засідання повернуто до суду з відміткою " адресат відсутній".

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст.223,280 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

До позовної заяви позивачем додано паспорт споживчого кредиту до договору №3591210870-603065 від 01 лютого 2022 року, де в реквізитах сторін не зазначено одноразового ідентифікатора (а.с.8 -9 ).

В договорі №3591210870-603065 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 01 лютого 2022 року з графіком розрахунків також не зазначено одноразового ідентифікатора сторін (а.с.10 14 ).

З детального розрахунку заборгованості за договором №3591210870-603065 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 01 лютого 2022 року встановлено, що 01 лютого 2022 року позичальнику ОСОБА_1 було видано кредит в сумі 7 000,00 грн, нараховано відсотки в межах лояльного періоду в сумі 9,80 грн, нараховано відсотки за продовжений строк користування позикою в сумі 13 860,00 грн, залишок заборгованості згідно кредитного договору складає 20 869,80 грн . Розрахунок заборгованості не містить даних про те, що позичальник сплачував кошти (а.с.15 -17 ).

З відповіді на лист «Про підтвердження операції» керуючого ЦВ ПАТ «МТБ Банк» у м. Києві Олега Соколова, встановлено, що банком підтверджується проведення операції через систему xPAY та зарахування суми платежу 7 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 (а.с.20).

З повідомлення від 01 лютого 2022 року через платіжну систему xPAY Group LLC встановлено, що було успішно проведено зарахування на картку клієнта НОМЕР_2 суму операції 7 000,00 грн, опис замовлення: видача кредитних коштів, договір займу №3591210870-603065 (а.с.21).

Також до позовної заяви долучено Правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» від 2021 року та правовстановлюючі документи ТОВ «Кошельок» (а.с.22-35).

На виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху позивач додатково долучив до матеріалів справи документ - візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного договору про надання кредиту №3591210870-603065 від 01 лютого 2022 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайтіhttps://koshelok.ua/, яка підписана директором ТОВ «Кошельок», де дата вчинення дій товариства та клієнта в ІТС вказана 01 лютого 2021 року, що не відповідає даті спірного договору ( а.с. 51 ).

17 березня 2026 року представник позивача подав до суду виправлений документ - візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного договору про надання кредиту №3591210870-603065 від 01 лютого 2022 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://koshelok.ua/, де дата вчинення дій товариства та клієнта в ІТС вказана 01 лютого 2022 року ( а.с. 149 ).

З виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 , яка надана АТ КБ "ПриватБанк" на виконання ухвали судді про витребування доказів встановлено, що вказана карта емітована на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 та на яку 01 лютого 2022 року було зараховано перказ в сумі 7 000,00 грн ( а.с. 63-66 )

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідно до ч. 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року в справі №524/5556/19.

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Також у постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року в справі № 381/1647/21 зроблено висновок, що в справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій спрямовану на отримання позики від ТОВ «Кошельок», а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Кошельок») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.

Зокрема, в графі 10. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін спірного договору відсутній електронний підпис одноразового ідентифікатора, а також в матеріалах справи містяться два документи - візуальна форма послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного договору про надання кредиту №3591210870-603065 від 01 лютого 2022 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://koshelok.ua/, що відповідно викликає розумний сумнів щодо того, який з них є достовірним та допустимим доказом .

Також позивачем не надано належних та достовірних доказів надання кредитних коштів відповідачеві ОСОБА_1 , натомість, матеріалами справи підтверджено факт видачі кредитних коштів за цим договором іншій особі.

Оскільки договір №3591210870-603065 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 01 лютого 2022 року не підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто, позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладення з відповідачем договору позики, а також отримання грошових коштів саме відповідачем ОСОБА_1 , тому позовні вимоги про стягнення заборгованості є необґрунтованими.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати, які пов`язані з розглядом справи необхідно покласти на позивача ТОВ «Кошельок».

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №3591210870-603065 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 01 лютого 2022 року, відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: вул. Антонова,8А с.Чайки Києво-Святошинський район Київська область, код ЄДРПОУ 40842831.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Р.Г. Могила