Рішення № 136195721, 20.04.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/21731/25

Провадження № 2/175/4721/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"20" квітня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., представника позивача адвоката Демарчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-щя Слобожанське цивільну справу № 175/21731/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП, у якій позивач просить суд: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ: 22868348) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму страхового відшкодування у загальному розмірі 40461,01 грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ: 22868348) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на оплату послуг експерта у розмірі 12490 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено про те, що 22.07.2025 року в с-щі Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської область, по вул. Нижньодніпровська, буд. 17 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Volkswagen Caravelle", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Renault Scenic", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 .

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного "Renault Scenic", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна», згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № EP/230704617, який діяв на дату ДТП.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.09.2025 року у справі справа № 175/12965/25.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Volkswagen Caravelle", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , чим завдані матеріальні збитки.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня 2024 року № 3720-ІХ.

25.08.2025 року представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ "СК "Євроінс Україна" завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування та весь необхідний пакет документів.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 31 Закону № 3720-ІХ страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.

Таким чином, страховик в строк до 08.09.2025 року зобов`язаний був направити свого представника на огляд пошкодженого транспортного засобу. ПрАТ "СК "Євроінс Україна" у строк до 08.09.2025 року не направила свого представника на огляд пошкодженого транспортного засобу. 09.10.2025 року представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ "СК "Євроінс Україна" завірені електронно-цифровим підписом заяву на оплату послуг експерта, висновок експерта Дроздова Ю.В. № 4009/25 від 24.09.2025 року, квитанцію на оплату послуг експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону № 3720-ІХ граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті.

Заява на виплату страхового відшкодування отримана відповідачем 25.08.2025 року, строк виплати страхового відшкодування сплив 25.10.2025 року, але страхове відшкодування виплачено не було.

31.10.2025 року представник ОСОБА_1 направив до НБУ скаргу щодо затримання виплати страхового відшкодування.

Національний банк України листом від 26.11.2025 року повідомив, що страховик відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки представнику страховика не було надано автомобіль для огляду.

Ні позивач, ні представник позивача не отримували від ПрАТ "СК "Євроінс Україна" лист про відмову у виплаті страхового відшкодування.

У встановлений строк, а саме: до 08.09.2025 року включно, представник ПрАТ "СК "Євроінс Україна" не звертався до позивача або його представника стосовно надання на огляд пошкодженого транспортного засобу "Volkswagen Caravelle", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до абз. 4 п. 4 ст. 31 Закону № 3720-ІХ, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В. для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля.

Судовий експерт ОСОБА_4 особисто оглядав пошкоджений транспортний засіб, робив відповідні заміри та фотографії та склав висновок № 4009/25 від 24.09.2025 року з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Закону України «Про судову експертизу», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майнових прав», Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у держаних спеціалізованих експертних установах, комп`ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX, типового формуляру AUDATEX по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля, Довідника «Бюлетень авто товарознавця», даних мережі Інтернет.

Згідно з висновком експерта Дроздова Ю.В. № 4009/25 від 24.09.2025 року вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу "Volkswagen Caravelle", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП склала 40461,01 грн.

Таким чином, із ПрАТ "СК "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 40461,01 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 12490 грн., оскільки страховик не направив свого представника на огляд.

З огляду на викладену ситуацію позивач був вимушений звернутися до суду через свого представника з метою захисту прав та законних інтересів.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

14.01.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та цією ж ухвалою справу було призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін з визначенням дати судового засідання.

Представник позивача з`явився на судовий розгляд, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач на судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином час, місце та дату проведення судового засідання шляхом направлення судової кореспонденції за адресою місця знаходження, оголошенням на офіційному сайті суду, також через електронний суд, про що свідчать довідки про доставку електронного документу. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Заслухавши пояснення сторони, дослідивши зібрані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 22.07.2025 року в с-щі Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської область, по вул. Нижньодніпровська, буд. 17 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Volkswagen Caravelle", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Renault Scenic", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 .

23.09.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було винесено постанову у справі № 175/12965/25 (провадження 3/175/6572/25), якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.09.2025 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні ДТП.

На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault Scenic", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна», згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № EP/230704617, який діяв на дату ДТП.

Позивачем було подано страховику ПрАТ "СК «Євроінс Україна» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Однак, ПрАТ "СК «Євроінс Україна» не було надано жодної відповіді та ніхто з представників не з`явився, щоб забрати транспортний засіб для проведення експертизи, тому позивач звернувся до експерта.

Судовий експерт Дроздов Ю.В. склав висновок № 4009/25 від 24.09.2025 року з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Закону України «Про судову експертизу», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майнових прав», Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у держаних спеціалізованих експертних установах, комп`ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX, типового формуляру AUDATEX по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля, Довідника «Бюлетень авто товарознавця», даних мережі Інтернет.

Згідно з висновком експерта Дроздова Ю.В. № 4009/25 від 24.09.2025 року вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу "Volkswagen Caravelle", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП склала 40461,01 грн.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За положеннями п.9.1, 9.4 ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За нормами п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У цій справі, враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю забезпеченого за полісом ОСЦПВВНТЗ № EP/230704617 у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» транспортного засобу з вини водія ОСОБА_3 , обов`язок відшкодувати оцінену у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку шкоду відповідно до ліміту відповідальності покладається на страховика (відповідача).

Однак жодних дій спрямованих як на виплату регламентної виплати, так і проведення експертизи пошкодженого транспортного засобу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не було здійснено.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 31 Закону № 3720-ІХ страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлює Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі Методика), затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159).

Згідно з п.1.3 розділу І Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до п.4.1 розділу ІV Методики, оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (п.4.3 розділу ІV Методики ).

Пунктом 4.4 розділу ІV Методики передбачені вимоги до звіту (акта) або висновку експерта про оцінку КТЗ. Зокрема, у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається, серед іншого, така інформація: дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки.

Відповідно до п.5.1 розділу V Методики, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; установити пробіг за одометром; зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування (п.5.5 розділу V Методики).

Згідно з п.8.1 розділу VIII Методики, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження (п.8.5 розділу VIII Методики).

З огляду на вказані норми, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом, який складає висновок, і тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу, (залучив(ла) експерта). Крім цього, з метою дотримання вимог п.5.5 Методики оцінювач зобов`язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Так, згідно з висновком експерта Дроздова Ю.В. № 4009/25 від 24.09.2025 року вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу "Volkswagen Caravelle", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП склала 40461,01 грн.

Наданий позивачем висновок експерта № 4009/25 від 24.09.2025 року складений з дотриманням вимог ст.102, 106 ЦПК України, а також є передбаченим ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документом для визначення розміру страхового відшкодування за відсутності досягнутої згоди між страховиком та потерпілим щодо розміру такого відшкодування.

Будь-яких обґрунтувань щодо неправильності або неповноти висновку експерта № 4009/25 від 24.09.2025 представник відповідача не навів, клопотань про призначення додаткової або повторної експертиз не заявляв.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що із ПрАТ "СК "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 40461,01 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 12490 грн., оскільки страховик не направив свого представника на огляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню у повному обсязі..

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до платіжної інструкції № 9392-1480-9550-6688, вбачається, що позивачем оплачено 12490 грн. за проведення проведення експертизи на надання висновку експерта, тому дані витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст.141 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що із ПрАТ "СК "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 40461,01 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 12490 грн., сума сплаченого судового збору 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 263, 265, 267, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ: 22868348) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму страхового відшкодування у загальному розмірі 40461,01 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ: 22868348) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на оплату послуг експерта у розмірі 12490 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. С. Краснокутська