Ухвала суду № 136194752, 04.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/18223/25

Номер провадження № 2-др/521/70/26

УХВАЛА

іМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 не з`явилася;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали заяви представника ОСОБА_1 адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни від 13.04.2026 року (вх.№24900) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/6, ЄДРПОУ:38915140) про визнання відсутнім права вимоги та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа 521/18223/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про визнання відсутнім права вимоги та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02.04.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про визнання відсутнім права вимоги та відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.

13.04.2026 року за вх.24900 через підсистему «Електронний суд» до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника ОСОБА_1 адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №521/18223/25, у якій представник заявниці просить суд: ухвалити додаткове рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відсутність прав нового кредитора у ТОВ Ісагіс через відсутність доказів оплати за договором купівлі-продажу майнових прав № 1163/К, укладеним 15.02.2019 року між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк і ТОВ Ісагіс.

Зокрема, обґрунтовуючи вимоги заяви, представник заявниці, посилається на те, що у позовній заяві було чітко оголошено позицію позивача про відсутність прав нового кредитора в особі відповідача через відсутність доказів оплати за договором купівлі-продажу майнових прав; також у відповіді на відзив так само було зазначено про відсутність доказів оплати за договором купівлі-продажу майнових прав; у поясненнях на заперечення відповідача на відповідь на відзив, знову таки, було зауважено на ненаданні відповідачем доказів оплати за договором купівлі-продажу майнових прав; у додаткових поясненнях у справі так само було акцентовано увагу суду, що протягом усього розгляду справи відповідачем не було надано доказів оплати за договором купівлі-продажу майнових прав на підтвердження прав нового кредитора та іпотекодержателя; у судовому засіданні при вирішенні справи та у судових дебатах було вкотре підкреслено на голослівності відповідачевої сторони та відсутності доказів оплати за договором купівлі-продажу майнових прав; в описовій частині рішення суду зазначено: ... як вважає позивач у відповідача відсутнє право вимоги в цілому, оскільки по-перше, відповідачем взагалі не надано доказів набуття права вимоги, оскільки не надано доказів оплати за договором купівлі-продажу майнових прав....

За доводами представника заявниці зауважено, що у цій частині рішення суду не ухвалено, тобто у рішенні суду по справі від 02.04.2026 року взагалі не міститься висновок щодо взаємозв`язку між відсутністю доказів оплати за договором купівлі-продажу майнових прав та наявністю прав нового кредитора, хоча стороною позивача наводилась практика Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови: від 29.06.2021р. у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021р. у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021р. у справі № 5026/886/2012, від 20.12.2021р. у справі№ 911/3185/20).

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14.04.2026 року у справі №521/18223/25 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни від 13.04.2026 року (вх.№24900) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про визнання відсутнім права вимоги та відшкодування моральної шкоди; призначено дату судового розгляду заяви про ухвалення у справі додаткового рішення в розумні строки у зв`язку із тим, що суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О. перебуватиме у відпустці з 20.04.2026 року по 03.05.2026 року включно.

В судове засідання представники учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Зокрема, 01.05.2026 року представник позивачки через підсистему «Електронний Суд» скерувала до суду заяву (вх. №30440) про розгляд заяви без її участі, що розглянуто судом та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, будь яких заяв або клопотань суд не заявила, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила.

Суд, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни про ухвалення у даній справі додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Статтею 270 ЦПК України встановлено порядок ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Тобто, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення (п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про певну позовну вимогу, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

З наведеного вбачається, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених законом, і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Зазначене відповідає роз`ясненням, які містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

Так, у даній справі судом встановлено, що у жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Дідуренко Світлана Валеріївна звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про визнання відсутнім права вимоги та відшкодування моральної шкоди, у якій просила суд:

визнати відсутнім право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс, що не підтвердив набуття прав нового кредитора до ОСОБА_1 за договором поруки № 6-87/ПК-03/07-П від 23.03.2007 року, через збільшення розміру кредитного зобов`язання без згоди поручителя та по факту припинення поруки через 11 років невиконання боржником кредитного зобов`язання;

визнати відсутнім право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс, що не підтвердив набуття прав нового кредитора до ОСОБА_1 за іпотечним договором від 23.03.2007 року, реєстр. N° 3872, через припинення іпотеки по факту звернення стягнення на іпотечне майно 06.05.2019 року;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс на користь ОСОБА_1 100 000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02.04.2026 року у справі №521/18223/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про визнання відсутнім права вимоги та відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.

При цьому, як встановлено судом із матеріалів справи № 521/18223/25, у мотивувальній частині рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02.04.2026 року (а. с. 174 176) судом було надано правову оцінку обставинам виникнення у відповідача права вимоги до позивача у зв`язку із набуттям майнових прав за спірним кредитним договором, договором іпотеки.

Тобто, у даному разі, питання щодо окреслених заявником вимог у заяві про ухвалення додаткового рішення у даній справі судом під час розгляду справи вирішено, а отже, підстав, передбачених ст. 270 ЦПК України, для винесення додаткового рішення - немає.

Суд зазначає, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (ст. 263 ЦПК України).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Приймаючи до уваги, що під час ухвалення судового рішення судом розглянуті всі вимоги позивача, зазначені в позовній заяві, дана оцінка всім доводам та доказам, які надала сторона позивача, відповідність цих вимог до норм закону та встановлених обставин у справі і на підставі цього ухвалено рішення про залишення позовних вимог позивача без задоволення із зазначенням в мотивувальній частині рішення по кожній вимозі окремо, доводи представника позивача про те, що не всі вимоги позову судом вирішені є безпідставними.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 15, 81, 260, 263, 270, 353 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни від 13.04.2026 року (вх.№24900) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/6, ЄДРПОУ:38915140) про визнання відсутнім права вимоги та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.05.2026 року.

Суддя Н.О. Шевчук