Рішення № 136194223, 01.05.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1692/26

Єдиний унікальний № 742/1787/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

30.03.2026 р. представник ТОВ "Факторинг Партнерс" звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5225160 від 04.01.2025 р. укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем у розмірі 20 512,16 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» посилалось на те, що 04.01.2025 р. між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5225160 та в подальшому додатковий договір від 05.01.2025 р. за якими відповідачу було надано кошти в загальному розмірі 5 000,00 грн, які було перераховано на електронний платіжний засіб відповідача, строк кредитування 360 днів зі сплатою відповідних платежів. Проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 20 512,16 грн.

28.11.2025 р. між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір про відступлення права вимоги №28-11/25, за умовами якого позивачу було передано право вимоги за кредитним договором №5225160.

Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору факторингу позивач прийняв належні права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5225160 та додаткового договору від 05.01.2025 р. у розмірі 20 512,16 грн., а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість непогашена, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Ухвалою судді від 31.03.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи шляхом надіслання матеріалів позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення на останню відому зареєстровану адресу місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

04.01.2025 р. між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5225160, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 360 днів, тобто до 29.12.2025 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом 0,95% в день та комісії, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта на платіжну карту НОМЕР_1 .

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля) 77800, про що свідчить п. 10 договору - реквізити сторін. Також 04.01.2025 р. ОСОБА_1 за допомогою вказаного одноразового ідентифікатора підписав таблицю загальної вартості кредиту. Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 81132.

Крім того, 05.01.2025 р. між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до договору №5225160 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.01.2025 р., відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 000,00 грн., що в загальному розмірі становить 5 000,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом 0,9767% в день та комісії, який також було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 62924, разом з таблицею загальної вартості кредиту 77800 та Паспортом споживчого кредиту - 81132.

Згідно інформації наданої ТОВ "Лінеура Україна" від 05.12.2025 вбачається, що 04.01.2025 о 17:30:07 та 05.01.2025 о 10:15:08 за кредитним договором 5225160 на карту ОСОБА_1 за ID транзакціями НОМЕР_2 та НОМЕР_3 були перераховані кошти у розмірі 4 000,00 грн та 1 000,00 грн. Дані відомості також підтверджуються листими ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Пейтек» - із зазначенням карти 5168745614950894та зарахуванням на неї грошових коштів у розмірі 4 000,00 грн та 1 000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ "Лінеура Україна" станом на 28.11.2025 р. за кредитним договором №5225160 від 04.01.2025р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту за ОСОБА_1 значиться заборгованість у розмірі 19039,76 грн, яка складається з: тіла кредиту - 4999,69 грн, процентів 11 540,07 грн, штрафні санкції 2 500,00 грн.

28.11.2025 р. між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір про відступлення права вимоги №28-11/25, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5225160 від 04.01.2025 р.

Відповідно до Реєстру Боржників до договору фікторингу ТОВ "Факторинг Партнерс" набув права грошової вимоги до Відповідача - ОСОБА_1 (224) в сумі 19 039,76 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ "Факторинг Партнерс" станом на 12.03.2026 р. за кредитним договором №5225160 від 04.01.2025р. за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 20 512,16 грн, яка складається з тіла кредиту - 4999,69 грн, процентів 11 540,07 грн нарахованих первинним кредитором та відсотків нарахованих ТОВ "Факторинг Партнерс" за період з 29.11.2025 по 29.12.2025 у розмірі 1 472,40 грн, штрафні санкції 2 500,00 грн.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.626,629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом установлено, що 04.01.2025 та 05.01.2025 відповідачем із застосуванням електронного підпису було укладено в електронній формі договір №5225160 та додатковий договір до нього про надання коштів на умовах споживчого кредиту у загальному розмірі 5 000,00 грн, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Тобто, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримав кошти за договорами про надання коштів на умовах споживчого кредиту, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договорами, отримані в кредит кошти не повернув, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, нарахованими в межах строку кредитування на загальну суму в розмірі 18 012,16 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею/штрафом у розмірі 2 500,00 грн суд приходить до наступних висновків.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі кредитного договору №5225160 від 04.01.2025 р. та додаткового договору до нього від 05.01.2025 р. пеню нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказана сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про її стягнення є неправомірною.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (87,8%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 337,59 грн.

Відповідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 гривень, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 20.07.20224 р., заявку на надання юридичної допомоги №137 від 02.02.2026 р., витяг з Акту № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 р. та прайс лист АО «Лігал Ассістанс».

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, пропорційність задоволених позовних вимог, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5225160 від 04.01.2025 р. та додаткового договору до нього від 05.01.2025 р., у розмірі 18 012 (вісімнадцять тисяч дванадцять) грн 16 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у розмірі 2 337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн. 59 коп. судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн. витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г.Павлов