Рішення № 136191770, 04.05.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2523/26

Провадження №2/442/1385/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Какун Анна Станіславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

01.04.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 18550,00 гривень та понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн. та пов`язані з витребуванням доказів в розмірі 1664 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 17.07.2025 між ТОВ «Старфайненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір кредитний договір №37075-07/2025, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

22.12.2025 між ТОВ «Старфайненс груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №2212025, у відповідності до умов якого ТОВ «Старфайненс груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Старфайненс груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №22122025 від 22.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18550,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9275,00 грн. сума заборгованості за штрафами.

Позивач звертає увагу суду, що з моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , позивачем не здійснювалось нарахування жодний штрафних санкцій. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, позивач зазначає, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №37075-07/2025 від 17.07.2025 у розмірі 18550,00 грн., яку позивач просить стягнути.

02.04.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача,/а.с.45/.

Ухвалою від 02.04.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 04.05.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.46/.

Дана ухвала разом з позовною заявою та додатками направлялась сторонам по справі. Відповідачу була направлена засобами поштового зв`язку за адресою місця реєстрації, та отримана ним особисто 06.04.2026, /а.с.50/.

16.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який позивачем та його прдестанвиком отримано в системі "Електронний суд" 17.04.2026, у якому останній просить у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 9275,00 грн., у частині стягнення нарахованих процентів у розмірі 4275,00 грн. відмовити у повному обсязі, оскільки вважає такі необгрунтованими, надмірними та завищеними, просить врахувати майновий стан відповідача, дію воєнного стану на території України на даний час та часткове виконання ним кредитних зобов`язань за договором. Крім цього, у відзиві відповідач просить зарахувати сплачений ним платіж у розмірі 1625,00 грн. виключно у рахунок тіла кредиту та визначити розмір заборгованості, що підлягає стягненню виключно в межах залишку тіла кредиту - 3375,00 грн., судові витрати покласти на позивача,/а.с.51-93/.

Відповіді на відзив від позивача не надходило

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладення кредитного договору.

Судом встановлено, що 17.07.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №37075-07/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надає відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., строком на 120 днів, тобто до 13.11.2025, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісії за видачу кредиту в сумі 500,00 грн.,/а.с.6-10/.

Відповідно до п.1.6. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5351-29хх-хххх-3101 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

У відзив відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів,/а.с.51/.

Відповідно до додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №37075-07/2025 сторонами погоджено графік платежів, який містить інформацію про дату видачі кредиту 17.07.2025, кількість днів у розрахунковому періоді 25 днів, дата повернення кредиту (дата платежу) 13.11.2025, суму кредиту 5000,00 грн., суму нарахованих процентів за користування кредитом 5400,00 грн., загальну вартість кредиту 10900,00 грн., сума першого платежу 1625,00 грн (з яких 1125,00 - проценти, 500,00 грн. - комісія,/а.с.11/.

У матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту до Договору, який підписаний шляхом використання одноразового ідентифікатора W814, в якому відображені основні умови кредитування, інформація щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту та інші умови та заявка-анкета клієнта на отримання кредиту, яка міститься інформацію про відповідача та умови кредиту,/а.с.12-14/.

Виконання умов Договору №37075-07/2025 від 17.07.2025 позивачем підтверджена інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_260316171351 від 16.03.2026, що зокрема не заперечується відповідачем,/а.с.15/.

Отже, між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено електронний кредитний договір, за яким позикодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором №37075-07/2025.

22.12.2025 між ТОВ «Старфайненс груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №2212025, у відповідності до умов якого ТОВ «Старфайненс груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Старфайненс груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників,/а.с.19-23/.

Відповідно до Витягу із реєстру боржників до Договору факторингу №22122025 від 22.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18550,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9275,00 грн. сума заборгованості за штрафами,/а.с.26/.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №37075-07/2025 від 17.07.2025 вбачається, що станом на 22.12.2025 у відповідача наявна заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у сумі 18550,00 грн., з яких заборгованість за сумою боргу 5000,00 грн., заборгованість за відсотками 4275,00 грн., заборгованість за штрафами 9275,00 грн., сума погашень кредиту 1625,00 грн. Проценти нараховані у період з17.07.2025 по 13.11.2025, тобто у межах строку кредитування,/а.с.16-18/.

З доводів відповідача вбачається, що останній не погоджується із сумою нарахованим відсотків, вважає їх явно непропорційними, надмірними, несправедливими, нарахованими штучно задля завищення суми заборгованості.

Однак, суд вважає нараховані відсотки за користування кредитом правомірними та обгрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року.

Таким чином, розмір процентної ставки 0,90% є правомірним, нарахованим відповідно положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки такий не перевищує розмірі максимальної денної процентної ставки.

Разом з тим, суд бере до уваги той факт, що відповідач перед укладенням кредитного договору ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, у якому чітко визначено процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про що свідчить електронний підпис з одноразовим ідентифікатором W814,/а.с.12-13/.

Крім цього, відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором підписано Графік платежів за кредитом, у якому визначено чисту суму кредиту, суму тіла кредиту, проценти за користування кредитом, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту,/а.с.11/.

Відтак, укладаючи кредитний договір, відповідач діяв на власний розсуд, усвідомлюючи правові наслідки своїх дій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що нарахування процентів здійснено відповідно до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства, а доводи відповідача щодо їх непропорційності та несправедливості є необґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №37075-07/2025 відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення кредиту в сумі 1625,00 грн. (з яких 1125,00 грн. сума погашення за кредитом, 500,00 грн. сума погашення за комісією за видачу кредиту)

Разом з тим, хоч і позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача комісії, проте, суд звертає увагу, що положення договору про сплату комісії за видачу кредиту суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, виходячи з наступного.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня2017року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

З огляду на нікчемність положень кредитного договору №37075-07/2025 про сплату комісії за видачу кредиту, такі платежі не можуть вважатися належним виконанням грошових зобов`язань у частині сплати комісії, оскільки відповідний обов`язок у відповідача не виник. Відтак, грошові кошти у сумі 500,00 грн., які були зараховані позивачем у рахунок погашення нарахованих комісій, підлягають зарахуванню в рахунок погашення тіла кредиту (5000,00 грн. 500,00 грн. = 4500,00 грн., що підлягають стягненню за тілом кредиту).

Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов`язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з правовою позицією ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов`язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.

Отже, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №37075-07/2025 від 17.07.2025.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №37075-07/2025 від 17.07.2025 в розмірі 8775,00 грн., що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 4500,00 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 4275,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64 на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

При цьому, як видно із вищезазначеного розрахунку заборгованості за кредитним договором №37075-07/2025від 17.07.2025, то такий проведений за період з 17.07.2025 по 22.12.2025,/а.с.16-18/.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача штрафів за прострочення ним виконання грошового зобов`язання за кредитними договорами, оскільки на час укладення та дії кредитних договорів, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» штрафу в розмірі 9275,00 грн., суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн. підтверджено відповідним платіжним дорученням №153892 від 24.03.2026,/а.с.40/.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,51 грн., виходячи з розрахунку 8775,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 18550,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1240,51 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, суд вважає, що оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо понесення судових витрат в сумі 1664 грн., пов`язаних з витребуванням доказів, а відтак, в цій частині позові вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 11-13, 77, 81, 141-142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №37075-07/2025 від 17.07.2025 у розмірі 8775,00 гривень (вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень, 00 копійок) та 1240,51 гривень (одну тисячу двісті сорок гривень, 51 копійку) понесених судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 04 травня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження вул. Лісова, 2 м. Бровари Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуюча-суддя Курус Р.І.