Ухвала суду № 136191630, 03.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4786/26 1-кс/335/1578/2026

03 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону? ? ОСОБА_3 ,? ? за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082060000439 від 01 травня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Болотне, Болотнинського району, Новосибірського району, РФ, громадянина України, українця, маючого середню освіту, одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся? до слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила наступне.

Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082060000439, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_6 на момент? ? вчинення кримінального правопорушення перебував на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

01 травня 2026 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не є за можливими, зайшов у перший під`їзд будинку АДРЕСА_2 , після цього достовірно знаючи, що власник квартири відсутній та залишив місце проживання, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна,? діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою збагачення, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа до замків вхідної двері, проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: планшетний пристрій марки «iPad 11» в корпусі блакитного кольору, з внутрішньою пам`яттю 128 GB, серійний номер DP7L3D4Q67, вартістю 12 000 гривень; годинник «Seiko Prospex SNE573P1 Solar Divers 200m»,чорного кольору, вартістю 12 000 гривень;мобільний телефон марки «IPhone 11 Pro Max», в корпусі зеленого кольору, з внутрішньою пам`яттю 64 GB, вартістю 28 000 гривень;ланцюжок із золота 585 проби разом із хрестиком із золота? 585 проби, вагою 16 грам, вартістю 50 000 гривень;медальйон із золота 999 проби, круглої форми із вставкою? ? у вигляді лева, вагою 4 гр., вартістю 5000 гривень;медальйон із золотими вставками 585 проби, у вигляді кілець, вагою 1 грам, вартістю 6000 гривень;каблучку із золота 585 проби, із вставками у вигляді камінців сапфірів, вагою 5 грам, вартістю 30 000 гривень;каблучку із золота 585 проби, із вставками у вигляді доріжки? ? камінців, вагою приблизно 1 грам, вартістю 8000 гривень;каблучку із золота 585 проби, із вставками у вигляді камінців, вагою приблизно 5 грам, вартістю 30 000 гривень.

Після чого, ОСОБА_6 продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, покинув приміщення вказаної квартири та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, таким чином своїми умисними діями, довів свій злочинний умисел до кінця, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 181 000 гривень.

01 травня 2026 року, у період часу з 00 год. 14 хв. до 01 год. 12 хв.? ? (час фактичного затримання 20 год. 45 хв.) ОСОБА_6 ,? ? був затриманий в порядку? ? ст. 208 КПК України.

02 травня 2026 року? ? підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання за вчинений тяжкий злочин, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити докази, впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, та те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, слідчий просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив задовольнити його? ? та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Сторона захисту, адвокат ОСОБА_9 .? ? не оспорюючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 просив обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою оскільки не доведено, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним слідчим ризикам. З огляду на викладене, захисник просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний зазначив, що перешкод кримінальному провадженню він не чинить, не бажає перебувати під вартою і має намір повернутися до військової служби.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082060000439, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

01 травня 2026 року, (час фактичного затримання 20 год. 45 хв.) ОСОБА_6 , був затриманий в порядку? ? ст. 208 КПК України.

02 травня 2026 року? ?підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Аналіз відомостей, повідомлених потерпілим та свідками, відомостей, зафіксованих в протоколах огляду місця події та предметів, протоколах допиту свідків, дозволяє дійти висновку про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів дає слідчому судді підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину є вірогідною.

Стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів. Остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам на предмет їх допустимості, належності, достовірності та достатності має бути здійснена судом на стадії судового провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 29 Конституції України).

За змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, закон не вимагає від сторони обвинувачення надання слідчому судді доказів того, що підозрюваний обов`язково вчинить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет існування ризиків, слідчий суддя встановив, що заявлені ними ризики, передбачені п.п. 1,5,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно існують.

Так, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Надані стороною обвинувачення докази причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину є вагомими та достатньо переконливими. Підозрюваний, усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання.

Органом досудового розслідування встановлено, що місцезнаходження частини викраденого майна, зокрема годинника, на момент досудового розслідування не встановлена. На думку сторони обвинувачення, викрадені речі були оперативно переміщені підозрюваним, розділені та реалізовані через різних осіб. Тобто, таким чином підозрюваний, за переконанням слідчого, вже вчинив дії щодо приховування слідів злочину шляхом збуту майна третім особам.

Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого. Даний ризик згідно матеріалів кримінального провадження доводиться стороною обвинувачення таким. Так, свідок ОСОБА_10 безпосередньо взаємодіяв із підозрюваним, за версію слідства приймав від нього викрадені речі та передавав грошові кошти у сумі 31 000 грн; під час слідчої дії впізнання ОСОБА_10 прямо ідентифікував ОСОБА_6 як особу, що реалізовувала викрадене майно; свідок ОСОБА_11 перебував разом із підозрюваним у день злочину, бачив його пересування з пакетом викраденого майна, а також отримував грошові кошти, що походять від реалізації викраденого.

Таким чином, підозрюваний чітко знає коло осіб, які його викривають, має прямі попередні фінансові та побутові контакти зі свідками, розуміє зміст їхніх показань і їх значення для доведення вини.

Вказане створює реальну можливість впливу на свідків шляхом узгодження показань, психологічного тиску, спонукання до зміни або відмови від раніше наданих свідчень.

З урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, зокрема того, що він не працевлаштований, не має інших офіційних джерел доходу, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, доведеним є й ризик того, що перебуваючи на волі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не унеможливлять вчинення підозрюваним перешкод кримінальному провадженню на даній стадії досудового розслідування. Слідчим суддею також враховано, що підозрюваний непрацевлаштований, доказів наявності стабільного законного джерела доходу під час розгляду клопотання не надав.

Відомостей щодо існування обставин, що унеможливлюють тримання підозрюваного під вартою, зокрема за станом здоров`я, слідчому судді не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що тримання підозрюваного під вартою є виправданим на даній стадії досудового розслідування, пропорційним доведеним прокурором ризикам. Такий запобіжний захід сприятиме дієвості кримінального провадження і є співмірним встановленим ризикам.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, який необхідно визначити підозрюваному для досягнення мети застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, застава визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно уставленої практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підозрюваного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).

З огляду на обставини інкримінованого підозрюваному правопорушення, дані про його особу, зокрема те, що він підозрюється у вчинені тяжкого злочину, суму завданої шкоди, слідчий суддя вважає за доцільне визначити йому заставу в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання слідчого судді, перспектива втрати підозрюваним або заставодавцем застави в зазначеному розмірі буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, на підозрюваного у разі внесення ним або іншою особою застави, необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб до 29 червня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заставу у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA928201720355289002015001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_6 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-не відлучатись з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-прибувати до слідчого, прокурора або до суду за вимогою;

-утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 29.06.2026 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали проголошено? ? 04.05.2026 року о 09 год 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1