Ухвала суду № 136190951, 30.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18509/16-ц

Провадження № 6/752/289/26

У Х В А Л А

30 квітня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання - Лісненка А.А.

у місті Києві в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу, виданого у справі № 752/18509/16-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа виданого у справі № 752/18509/16-ц за позовом ТОВ «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначив, що 27.11.2017 року Голосіївським районним судом міста Києва у справі №752/18509/16-ц ухвалено рішення про задоволення позову ТОВ «ФК Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №2009647743 від 03.11.2014 року та №2009647912 від 03.11.2014 року у розмірі 162 247, 65 гривень та судового збору у розмірі 2 433, 71 гривні.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина А.М. від 03.04.2019 року виконавчий лист №752/18509/16, виданий 08.02.2018 року Голосіївським районним судом міста Києва у виконавчому провадженні №55921860 було повернуто стягувачу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі п.7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню передбачено правилами статті 432 ЦПК України, однак не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішенн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 року в справі №227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) вказано, що:6.15. Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. 6.16. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі нее вчинений. 6.17. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично не встановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. 6.21. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений , права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відсутність волевиявлення ОСОБА_1 підтверджується висновком експерта №СЕ-19/111-23/50920-ПЧ від 27.09.2023 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12022105100001221 від 09.07.2022 року.

Просив визнати виконавчий лист №752/18509/16 виданий 08.02.2018 року Голосіївським районним судом міста Києва таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні 24.04.2026 року заявник ОСОБА_1 заяву підтримав, просив задовольнити, виконавчий лист №752/18509/16 виданий 08.02.2018 року Голосіївським районним судом міста Києва таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що у межах кримінального провадження №12022105100001221 від 09.07.2022 року є висновок експерта №СЕ-19/111-23/50920-ПЧ від 27.09.2023 року за даними якого підписи від його імені в договорі про надання споживчого кредиту №2009647743 від 03.11.2014 року та в заявах на видачу готівки №1 від 03.11.2014 року за кредитним договором №2009647743 від 03.11.2014 року та на видачу готівки №2 від 03.11.2014 року за кредитним договором №2009647912 від 03.11.2014 року вчинені не ним, а іншою особою.

Заявник також підтвердив, що наразі будь-яке процесуальне рішення у межах кримінального провадження №12022105100001221 від 09.07.2022 року не прийнято, особу, котра від його імені вчиняла підписи в кредитному договорі та заявках на встановлено.

Неявка стягувача за виконавчим листом, щодо якого заявлено вимогу про визнання таким, що не підлягає виконанню не є перешкодою для вирішення питання про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а тому суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника стягувача, що відповідає вимогам частини 3 статті 432 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали заяви та матеріли справи №752/18509/16-ц у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приписами ч.1 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, що визначено ч.2 ст.432 ЦПК України.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов, як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц.

Отже, з вказаної норми права вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов`язує лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Судом встановлено, що ухвалене 27.11.2017 року Голосіївським районним судом міста Києва у справі №752/18509/16-ц рішення про задоволення позову ТОВ «ФК Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №2009647743 від 03.11.2014 року та №2009647912 від 03.11.2014 року у розмірі 162 247, 65 гривень та судового збору у розмірі 2 433, 71 гривні набрало законної сили.

Станом на час розгляду судом заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №752/18509/16 виданого на виконання рішення суду від 27.11.2017 року у справі №752/18509/16-ц за позовом ТОВ «ФК Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №2009647743 від 03.11.2014 року та №2009647912 від 03.11.2014 року у розмірі 162 247, 65 гривень та судового збору у розмірі 2 433, 71 є чинним.

Відповідно зазначені заявником обставини, що у межах кримінального провадження №12022105100001221 від 09.07.2022 року є висновок експерта №СЕ-19/111-23/50920-ПЧ від 27.09.2023 року за даними якого підписи від його імені в договорі про надання споживчого кредиту №2009647743 від 03.11.2014 року та в заявах на видачу готівки №1 від 03.11.2014 року за кредитним договором №2009647743 від 03.11.2014 року та на видачу готівки №2 від 03.11.2014 року за кредитним договором №2009647912 від 03.11.2014 року вчинені не ним, а іншою особою не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа №752/18509/16 виданого на виконання рішення суду від 27.11.2017 року у справі №752/18509/16-ц за позовом ТОВ «ФК Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №2009647743 від 03.11.2014 року та №2009647912 від 03.11.2014 року таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 260, 261, 432 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу, виданого у справі № 752/18509/16-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею

(частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. (Стаття 354 ЦПК України).

Суддя: К.Г.Плахотнюк