Рішення № 136189242, 30.04.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 143/908/25

РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 31 серпня 2021 року між ТОВ "Мілоан" і ОСОБА_1 було укладено договір № 3679493, відповідно до якого він отримав кредит в розмірі 5500 грн, шляхом переказу коштів на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16,50 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. 26 січня 2022 року укладено договір № 26-01/2022, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3679493 від 30 вересня 2021 року. 10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 року, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3679493 від 30 вересня 2021 року. Внаслідок невиконання зобов`язань за договором № 3679493 від 30 вересня 2021 року загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви становить: 20497 грн 01 коп., з яких: 3843 грн заборгованість за тілом кредиту, 17104 грн 01 коп. заборгованість за процентами.

З огляду на вказані обставини позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит у розмірі 20947 грн 01 коп. і відшкодувати судові витрати.

10 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; у встановлені судом строки, в тому числі додаткові строки, надані у зв`язку з неотриманням копії ухвали, відповідач відзив на позов суду не направив.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 31 серпня 2021 року між ТОВ "Мілоан" і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3679493, підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 5500 грн, строком кредитування 30 днів до 30 вересня 2021 року. Відповідно до п. 1.5.2., 1.6. договору, проценти за користування кредитом становлять 16,50 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Розділом 2 встановлено умови виконання договору, зокрема п. 2.2. 2.2.3 договори визначений порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом, а. п. 2.3. договору пролонгації строку кредитування, у тому числі в п. 2.3.1.2. договору встановлено порядок пролонгації на стандартних умовах, зокрема, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів, у такому випадку проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору (а.с. 27-31, 64-72, 73).

Згідно з відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан" вбачається, що ОСОБА_1 сплатив в рахунок погашення заборгованості грошові кошти у загальному розмірі 3349 грн 89 коп., з яких 1657 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, 35 грн 89 коп. за відсотками, 1657 грн за комісією за пролонгацію (а.с. 74-75).

26 січня 2022 року укладено договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3679493 від 31 серпня 2021 року (а.с. 32-47).

Відповідно до реєстру боржників, ТОВ "Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3679493 у розмірі 15374 грн 66 коп., з яких 3843 грн заборгованість за тілом кредиту, 11531 грн 66 коп. заборгованість за процентами (а.с. 48, 60).

10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 3679493 від 31 серпня 2021 року (а.с. 9-25).

Відповідно до реєстру боржників, ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3679493 у розмірі 20947 грн 01 коп., з яких: 3843 грн заборгованість за тілом кредиту, 17104 грн 01 коп. заборгованість за процентами (а.с. 26).

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 станом на 04 вересня 2025 року за договором № 3679493 становить 20974 грн 01 коп., з яких 3843 грн заборгованість за тілом кредиту, 11531 грн 66 коп. заборгованість за процентами (а.с. 7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору, кредит надається строком на 30 днів з 31 серпня 2021 року; термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 30 вересня 2021 року.

Нараховуючи відсотки за межами 30 денного строку кредитування, позивач вважає, що відбувся факт пролонгації договору.

При цьому позивач не врахував, що неповернення кредиту у визначений договором строк, в даному випадку після спливу 30 денного строку кредитування, свідчить не про продовження строку договору, як це зазначено в п. 2.3.1 договору, а про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань.

Як наслідок, у п. 2.3.1 договору визначено відповідні комісії, за управління та обслуговування кредиту за період, що перевищує строк користування кредитом, а саме 3% за користування коштами протягом 3 днів, 5% за користування коштами протягом 7 днів та 10% за користування коштами протягом 15 днів.

Із змісту вказаних положень договорів вбачається, що зазначені комісії договір пов`язує з неповерненням у встановлений договором строк кредитних коштів, а відтак по суті це є санкцією для нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача відсотків, нарахованих за межами строку кредитування, оскільки підставою до їх нарахування фактично є неналежне виконання позичальником умов договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений п. 1.4 договором строк, що має наслідком відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, а не право нараховувати відсотки у збільшеному розмірі на підставі ст. 1048 ЦК України.

За умовами договору про споживчий кредит № 3679493 , загальна вартість кредиту для позичальника становить 5516 грн 50 коп., що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом і включає в себе складові, визначені у п.1.5.2 договору (проценти за користування кредитом у розмірі 16 грн 50 коп.).

З огляду на викладене суд вважає, що з відповідача підлягали до стягнення відсотки у визначеному договором розмірі в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів, що становить 16 грн 50 копійок.

Таким чином відповідач мав сплатити кредитну заборгованість у розмірі 5516 грн 50 коп., з яких 5500 грн заборгованість за тілом кредиту, 16 грн 50 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими в межах погодженого строку кредитування.

З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що відповідач в рахунок погашення заборгованості за кредитом сплатив на користь ТОВ "Мілоан" заборгованість у загальному розмірі 3349 грн 89 копійок. Тому, з урахуванням викладеного суд, частково задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 2166 грн 61 копійок.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, прайс-листа АО "Лігал Ассістанс", заявку на надання юридичної допомоги № 515 від 01 серпня 2025 року, витягу з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року, згідно з якими витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, складають 13000 гривень (а.с. 57-63).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову і розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ "Коллект Центр" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність визначення таких витрат у розмірі 1500 гривень.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" підлягає частковому задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 250 грн 23 коп., виходячи з розрахунку: 2166 грн 61 коп. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) : 20974 грн 01 коп. (розмір заявлених позовних вимог).

В іншій частині в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором про споживчий кредит в розмірі 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 61 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 250 (двісті п`ятдесят) гривень 23 копійки і витрат на правничу допомогу 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 30 квітня 2026 року.

Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО