Ухвала суду № 136186508, 24.02.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5322/26

Провадження № 1-кс/761/4464/2026

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024000000000838 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання за яким прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 389 376 гривень та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;

- не відлучатися за межі Київської області, в якій він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- утримуватися від поза процесуального спілкування у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування із підозрюваною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Клопотання обгрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2021 році посаду державного кадастрового реєстратора Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області обіймав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В цей же період, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2021 році обіймала посаду заступника начальника Міськрайонного управління - начальника відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

ОСОБА_7 будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, здійснила за попередньою змовою зі своїм підлеглим - державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_5 , заволодіння земельними ділянками комунальної форми власності загальною площею 0,16 га, шляхом несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, особою, яка має право доступу до неї, при наступних обставинах.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2013 ОСОБА_7 придбала у громадянки ОСОБА_8 земельну ділянку площею - 0,1121 га з кадастровим номером: 3220487201:04:012:0047, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та межує із земельною ділянкою її батька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , площею - 0,2139 га з кадастровим номером 3220487201:04:012:0008.

У невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці, але не пізніше 16.02.2021, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на привласнення чужого майна, шляхом незаконного збільшення в Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру (далі - НКС ДЗК) площі земельних ділянок із кадастровими номерами 3220487201:04:012:0047 та 3220487201:04:012:0008 шляхом зміни уточнюючих даних щодо координат поворотних точок меж зазначених земельних ділянок, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3220487201:04:012:0064 та частини несформованих суміжних земельних ділянок, розміщених на території с. Томилівка Білоцерківського району Київської області, тобто, на заволодіння земельними ділянками комунальної форми власності, шляхом зловживання службовим становищем.

16.02.2021, більш точного часу не встановлено, перебуваючи у приміщенні службового кабінету за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 3, ОСОБА_5 , сформував від імені Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області заяву № ЗВ-3222523872021 від 16.02.2021 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, а саме уточнюючих даних щодо координат поворотних точок меж земельної ділянки 3220487201:04:012:0064 та за попередньою змовою з ОСОБА_7 здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в НКС ДЗК, шляхом уточнення даних щодо координат поворотних точок меж вищевказаної земельної ділянки, сформувавши протокол виправлення помилки від 16.02.2021 № 7591843 та витяг від 16.02.2021 № НВ-3221898902021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 3220487201:04:012:0064.

В подальшому, 26.02.2021, більш точного часу не встановлено, продовжуючи реалізацію завчасно обговореного злочинного плану, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні службового кабінету за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 3, за допомогою електронного цифрового підпису особисто сформував від імені Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області заяву про суміжників земельної ділянки 3220487201:04:012:0064 від 26.02.2021 № ЗВ-3222591012021 та особисто здійснив виправлення відомостей про суміжників вказаної земельної ділянки в НКС ДЗК, сформувавши протокол виправлення помилки від 26.02.2021 № 7611504 та витяг НВ-3222027122021 від 26.02.2021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 3220487201:04:012:0064.

Також, з метою реалізації завчасно обговореного злочинного плану із привласнення земельних ділянок комунальної власності, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, 16.02.2021, більш точного часу не встановлено, перебуваючи у приміщенні службового кабінету за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 3 , ОСОБА_5 , за допомогою електронного цифрового підпису сформував від імені колишньої власниці земельної ділянки ОСОБА_8 заяви № ЗВ-3222524232021 від 16.02.2021 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, а саме уточнюючих даних щодо координат поворотних точок меж земельної ділянки 3220487201:04:012:0047, яка на час внесення цих змін вже перебувала у приватній власності ОСОБА_7 та заяву № ЗВ-3222524452021 про виправлення помилки у документації із землеустрою, оцінки земель. Надалі, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в НКС ДЗК, шляхом уточнення даних щодо координат поворотних точок меж вищевказаної земельної ділянки, сформувавши протокол виправлення помилки від 16.02.2021 № 7591861 та витяг від 16.02.2021 № НВ-3221899572021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 3220487201:04:012:0047.

Продовжуючи реалізацію завчасно обговореного злочинного плану із привласнення земельних ділянок комунальної власності, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, 16.02.2021, більш точного часу не встановлено, перебуваючи у приміщенні службового кабінету за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 3 , ОСОБА_5 за допомогою електронного цифрового підпису самостійно сформував від імені ОСОБА_9 заяву ЗВ-3222524362021 від 16.02.2021 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, а саме уточнюючих даних щодо координат поворотних точок меж земельної ділянки 3220487201:04:012:0008 та особисто здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в НКС ДЗК, шляхом уточнення даних щодо координат поворотних точок меж вищевказаної земельної ділянки, сформувавши протокол виправлення помилки від 16.02.2021 № 7591873 та витяг від 16.02.2021 № НВ-3221899342021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 3220487201:04:012:0008.

Надалі, з метою обернення незаконно збільшеної ділянки на свою корить, ОСОБА_7 отримала земельну ділянку у приватну власність від батька - ОСОБА_9 на підставі договору дарування земельної ділянки від 17.08.2023 № 2-595.

Таким чином, реалізовуючи злочинний план ОСОБА_5 , який усвідомлював злочинний характер та протиправність наслідків, переслідував злочинну мету у привласненні земельних ділянок, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , усвідомлюючи невідповідність підстав для внесення зміни координатор поворотних точок земельних ділянок, а також наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими площами земельних ділянок, вчинив незаконне збільшення площі земельної ділянки з кадастровим номером 3220487201:04:012:0047 на 1074 кв.м. від первинної, а земельної ділянки з кадастровим номером 3220487201:04:012:0008 на 361 кв.м. від первинної, чим заподіяно збитків Білоцерківській міській територіальній громаді Київської області у сумі 390 000 гривень, що понад 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Як зазначає прокурор, причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочину), підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:

1) матеріалами про виявлення кримінального правопорушення;

2) протоколами допитів свідків;

3) матеріалами проведених тимчасових доступів до документів, що перебувають у володінні ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та ДП «Центр ДЗК»;

4) висновком земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою;

5) звітом про експертну грошову оцінку;

6) висновком судової економічної експертизи;

7) іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.

Наявність ризиків прокурор обгрунтовує наступним:

- ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в учиненні кримінальних правопорушень (злочинів), які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, вчинення одного з яких передбачає основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 зможе через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк покарання, ухилятися від слідства та суду, залишивши постійне місце проживання, виїхати за межі району, області, України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання.

- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - існує реальний ризик того, що підозрюваний може вживати заходів для приховування, спотворення або знищення доказів, у тому числі шляхом впливу на збереження електронних даних або пов`язаних із ними документів.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків підтверджується тим, що підозрюваний, маючи відомості про свідків, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та подальшого судового розгляду.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - інкриміновані ОСОБА_5 дії були багатоепізодними, здійснювалися з використанням доступу до автоматизованої системи та електронного цифрового підпису, що свідчить про відсутність випадковості у його поведінці. За наявності доступу до відповідних інформаційних ресурсів або збереження професійних контактів існує ризик повторного вчинення аналогічних правопорушень, у тому числі з метою впливу на докази або мінімізації негативних наслідків для себе та співучасників.

Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчать про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Прокурор зазначає, що встановлені в ході досудового розслідування та відображені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до підозрюваного.

Також прокурор зазначає, що через злочинні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_7 фактично заволоділа земельною ділянкою площею 0,167536 га. яка оцінюється в 390 000 грн, застосування застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 266 240 грн, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, оскільки менший від розміру вартості земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, прокурор зазначає, що розмір застави у відношенні ОСОБА_5 необхідно визначити у розмірі 117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 389 376 гривень.

У разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на підозрюваного покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи, не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України, утримуватись від спілкування з особами, що працюють у Відділі № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Беручи до уваги вказані обставини, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення та встановлення фактів можливого перешкоджання досудовому розслідуванню, віку та стану здоров`я підозрюваного, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, а тому прокурор звернувся до суду з цим клопотанням.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді застави, захисник надав слідчому судді письмові заперечення на клопотання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000838 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

06 лютого 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст.362 КК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами: матеріалами про виявлення кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків; матеріалами проведених тимчасових доступів до документів, що перебувають у володінні ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та ДП «Центр ДЗК»; висновком земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою; звітом про експертну грошову оцінку; висновком судової економічної експертизи; іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри.

Крім того, положеннями ст. 368 КПК України визначено, що питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Так, у клопотанні прокурором заявлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків.

Наведені ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, доведенні прокурором та належними доказами, не спростовані стороною захисту.

Водночас, ризики, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків не знайшли свого підтвердження за результатами розгляду клопотання.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та в судовому засіданні просив визначити підозрюваному заставу у розмірі сто сімнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків та не забезпечить розмір спричинених збитків.

Зазначений розмір застави, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, є таким що не відповідає розмірам застави, які можуть бути застосовані за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також буде стимулюючим розміром для запобігання реалізації підозрюваного встановлених слідчим суддею ризиків та не є завідомо непомірним для нього на думку суду буде 45 прожиткових мінімумів що становить 149 760,00 грн..

Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду; не відлучатися за межі Київської області, в якій вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від поза процесуального спілкування у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування із підозрюваною ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає обгрунтовані підстави для задоволення клопотання частково.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 45 (сорок п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та складає 149 760 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;

- не відлучатися за межі Київської області, в якій він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- утримуватися від поза процесуального спілкування у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування із підозрюваною ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного обов`язків визначити до 31.03.2026 року включно.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_4 .

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1