Ухвала суду № 136184009, 01.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа 643/2421/26

Провадження 2-с/643/161/26

УХВАЛА

01.05.2026 суддя Салтівського районного суду міста Харкова Астапович О.В. розглянувши

заяву ОСОБА_1

про скасування судового наказу, виданого Салтівським районним судом міста Харкова 16.02.2026 у справі № 643/2421/26 за заявою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 Салтівським районним судом міста Харкова видано судовий наказ у справі № 643/2421/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 3989,90 грн. за період з 01.03.2023 по 31.12.2025.

Також вищевказаним судовим наказом стягнуто з боржника понесені Комунальним підприємством «Комплекс з вивозу побутових відходів» витрати по сплаті судового збору.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу від 16.02.2026 у справі № 643/2421/26, в якій зазначила, що з 07.03.2022 по теперішній час перебуває за межами України, житлом не користується, тому не є фактичним споживачем послуг з вивезення побутових відходів за зазначеною адресою, вважає, нарахування заборгованості безпідставним.

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу, виданого Салтівським районним судом міста Харкова 16.02.2026 у справі № 643/2421/26, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК) боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту статті 127 ЦПК вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він відновленню.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу заявник посилається на те, що копію судового наказу вона не отримувала, про його існування дізналася лише через мобільний застосунок Дія.

З матеріалів справи вбачається, що копія оспорюваного судового наказу була направлена судом на адресу боржників 16.02.2026 року, проте матеріали справи не містять поштового підтвердження щодо отримання або не отримання позивачем копії судового наказу.

Матеріали справи також не містять будь-яких інших доказів отримання боржником копії судового наказу.

30.03.2026 року боржник звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу.

Ухвалою від 13.04.2026 року Салтівський районний суд міста Харкова вищезазначену заяву повернув боржнику без розгляду.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №500/1912/22 від 29 вересня 2022 року).

За таких обставин, оцінивши наведені боржником причини, внаслідок яких ним було пропущено встановлений законом процесуальний строк на подання заяви про скасування судового наказу, суд вважає їх поважними, у зв`язку з чим поновлює боржнику пропущений процесуальний строк.

Відповідно до частини 3 статті 171 Цивільного процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

При цьому, положення Цивільного процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (пункт 5 частини 3 статті 170 ЦПК).

Зважаючи на те, що заява боржника про скасування судового наказу відповідає вимогам до форми і змісту заяви про скасування судового наказу, встановленим частинами 3-5 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України, суд, керуючись приписами частини 3 статті 171 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про скасування судового наказу, виданого Салтівським районним судом міста Харкова від 16.02.2026 за заявою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 3989,90 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 127, 171, 172, 259-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання заяви про скасування судового наказу, виданого Салтівським районним судом міста Харкова 16.02.2026 року у справі № 643/2421/26.

3. Скасувати судовий наказ № 643/2421/26 (н/п № 2-н/643/439/26) від 16.02.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 3989,90 грн. за період з 01.03.2023 року по 31.12.2025 року, а також судовий збір у розмірі 332,80 грн.

4. Роз`яснити Комунальному підприємству «Комплекс з вивозу побутових відходів» право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Астапович О.В.