Ухвала суду № 136182207, 01.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15334/25

Провадження № 2-п/357/43/26

У Х В А Л А

01 травня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Бондар Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №3 заяву про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

13.04.2026 представник заявника, адвокат Калінін Сергій Костянтинович, звернувся до суду з даною заявою, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», що зареєстрована судом 15.04.2026, у якій просить скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2026 у справі №357/15334/25 за позовом ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Заяву обґрунтовує тим, що сторона відповідача вважає, що заочне рішення суду є незаконним і необґрунтованим та таким, що прийняте за відсутності у судовому засідання відповідача та без врахування його доводів та заперечень. Зазначена обставина не дозволила відповідачу у справі реалізувати свої процесуальні права, а також порушила принцип змагальності сторін. Заявник вважає, що причина його неявки в судове засідання є поважною, оскільки відповідач не мав жодного уявлення про дану цивільну справу і про зміст ухваленого судового рішення. Поштою копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками на адресу відповідача не надходили, ним не отримані, відповідач не був присутнім у судовому засіданні 12.03.2026, про що зазначено в самому рішенні. Отже, відповідач не міг явитись у судове засідання з поважної причини, у зв`язку з тим, що судову повістку він не отримував завчасно, тобто не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, що безумовно є поважною причиною неявки у судові засідання, оскільки дати призначення судового засідання йому не було відомо. По-друге, відповідач, у зв`язку з вищевикладеними обставинами, не мав змоги подати свої доводи та заперечення, зазначена обставина не дозволила відповідачу у справі реалізувати свої процесуальні права, а також порушила принцип змагальності сторін. Таким чином, відповідач не мав змоги реалізувати своє процесуальне право щодо надання доказів та дачі пояснень в судовому засіданні, а ухвалення заочного рішення позбавило його права надати на позовну заяву свої заперечення, що полягають у наступному. Матеріалами справи не підтверджено укладення між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 договору № 3247417675-403499 про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту від 20.07.2021, погодження ними умов кредитування та надання відповідачу кредиту. ОСОБА_1 заперечує факт укладення договору та розмір заборгованості. З наданих позивачем доказів не можливо дослідити електронну складову його укладення, а саме: цілісність накладення електронних підписів у кредитному договорі, шлях та метод ідентифікації ОСОБА_1 в інформаційній телекомунікаційній системі кредитора при укладенні кредитного договору. В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в ІТС ТОВ «КОШЕЛЬОК» при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону чи електронну пошту, які б він сам зазначив. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір. На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано договір № 3247417675-403499 від 20.07.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та споживачем ОСОБА_1 та у п. 9.5. вказаного Договору зазначено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію». Водночас із пункту 10 кредитного договору «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» вбачається відсутність електронного підпису ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Графік розрахунків, що є додатком № 1 до кредитного договору № 3247417675-403499 також не містить електронного підпису ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. У даному випадку позивачем не надано жодних доказів які б підтверджували: (а) що ОСОБА_1 певним чином ідентифікувався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишив там свої контактні дані; (б) що він отримав цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишив, і вів цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) що його дії були пов`язані саме з його наміром укласти певний договір. Позивачем не надано доказів у який саме спосіб було ідентифіковано ОСОБА_1 в ІТС ТОВ «КОШЕЛЬОК». Отже, матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору № 3247417675-403499 від 20.07.2021 відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. Так само позивач не надав електронний файл з оригіналом електронного договору, щоб суд та сторона відповідача мали можливість перевірити факт накладання КЕП та зміст електронного файлу на сайті центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України https://czo.gov.ua/verify. Таким чином неможливо пересвідчитись, що договір містить електронного підпису як з боку «кредитора» так і з боку відповідача. На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами ТОВ «КОШЕЛЬОК» надало копію повідомлення платіжної системи ТОВ «ТАСК ЛІНК» та відповідь АТ «ТАСКОМБАНК» про підтвердження платежу, згідно з якими, 20.07.2021 здійснено перерахування коштів у розмірі 6 500,00 грн на картку № НОМЕР_1 . Разом з тим, вказані копії повідомлення платіжної системи і відповідь банку не відповідають критеріям належності та достовірності, яким повинні відповідати засоби доказування у цивільному процесі.Крім того, інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» спростовує переказ коштів ТОВ «КОШЕЛЬОК» на рахунок відповідача на виконання умов договору № 3247417675 403499 від 20.07.2021. У виписці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсутня інформація щодо призначення платежу, та відправника , відповідно підтвердити чи спростувати факт того, що платіж надійшов за ініціативою ТОВ «КОШЕЛЬОК» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ТАСК ЛІНК», Банк не може.Щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є предметом дослідження у даній справі, сторона відповідача зазначає, що такі самі по собі не є безспірним доказом наявності заборгованості, оскільки такі документи складаються одноособово стороною позивача, та не є первинними документами, які б підтверджували умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зміст зазначених доказів повністю залежить від волевиявлення кредитора або його правонаступника. Застосувати приписи ст. 530 ЦК України не можливо, оскільки на підставі кредитного договору № 5213 від 18.03.2018 між сторонами не виникло грошове зобов`язання в частині щодо видачі ОСОБА_1 кредиту в розмірі 6 500,00 грн, а вимоги до відповідача про стягнення безпідставно набутих коштів, з підстав встановлених актами законодавства, зокрема статтею 1212 ЦК України позивачем не пред`явлено. Незважаючи на недоведеність позовних вимог , сторона відповідача вважає за необхідне звернути суд увагу, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому Графіку розрахунку, оскільки нарахований за межами строку кредитування визначеному в договорі. Крім того, незважаючи на недоведеність позовних вимог, сторона відповідача вважає за необхідне звернути суд увагу, що визначений в наданому договорі розмір річної відсоткової ставки по процентам, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Тому вимоги щодо стягнення заборгованості не підлягають задоволенню через їх недоведеність, у зв`язку із чим у задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.

17.04.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до провадження заяву, про перегляд заочного рішення від 12.03.2026 та призначено розгляд заяви на 01.05.2026 11:30.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, водночас, представник заявника, адвокат Калінін Сергій Костянтинович, у заяві просив розгляд справи проводити без участі сторони відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оглянувши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №357/15334/25, при вирішенні заяви про перегляд заочного рішення виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено та передано до розгляду судді Рижко Г.О.

29.09.2025 суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Рижко Г.О. постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

29.10.2025 на адресу суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів.

07.11.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 16.12.2025 09:00, у зв?язку із неявкою відповідача.

21.11.2025 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесено Розпорядження № 33 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку із Наказом суду від 06.11.2025 за № 115/в/г про надання судді Рижко Г.О. відпустки тривалістю на один рік, починаючи з 21.11.2025 по 05.11.2026.

21.11.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено та передано 24.11.2025 до провадження судді Бондаренко О.В.

24.11.2025 суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В. постановлено ухвалу, якою прийнято справу до провадження та призначено судове засідання на 15.01.2026 09:00.

15.01.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 24.02.2026 09:30, у зв?язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.

24.02.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи, згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280-281 ЦПК України.

12.03.2026 заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ«КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором №3247417675-403499 від 20.07.2021 у розмірі 21970,00 грнта судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, всього 5422,40 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

П. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. визначено, що суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Поважними причинами, на думку суду, можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно перешкоджали явці відповідача до суду, і які безумовно, повинні бути документально підтверджені відповідними доказами, і в силу вимог ст. 285 ЦПК України, повинні бути подані відповідачем до його заяви про перегляд заочного рішення. Разом із цим, сама по собі поважність причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування судом заочного рішення. Для цього відповідач зобов`язаний подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, яке за своїм змістом повністю чи частково протилежне винесеному судом заочному рішенню, або може призвести до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би інше рішення.

Отже, з наведеного вбачається, що лише за наявності двох умов можливе скасування заочного рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, шляхом направлення судових документів за вказаною адресою реєстрації його місця проживання, які отримані останнім, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та відстеженнями пересилання поштових відправлень.

Крім того, у матеріалах справи наявна довідка про доставку електронних документів в електронному вигляді, з якої вбачається, що 27.09.2025 позовна заява з додатками до неї доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 .

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки згідно ч. 6, ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка може бути надіслана разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або до електронного кабінету учасника справи та днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

При цьому, відповідачем не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів у підтвердження поважності причин неявки до суду та не подання у встановлений строк з поважних причин відзиву на позовну заяву з відповідними доказами у спростування доводів позивача.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що матеріалами справи не підтверджено укладення між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 договору №3247417675-403499 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 20.07.2021, погодження ними умов кредитування та надання відповідачу кредиту, відповідач заперечує факт укладення договору та розмір заборгованості, адже з наданих позивачем доказів не можливо дослідити електронну складову його укладення, а саме: цілісність накладення електронних підписів у кредитному договорі, шлях та метод його ідентифікації ІТС кредитора при укладенні кредитного договору, в матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в ІТС ТОВ «КОШЕЛЬОК» при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону чи електронну пошту, які б він сам зазначив. У матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу йому кредитних коштів саме у тих розмірах, що зазначає позивач та наданий позивачем розрахунок заборгованості, не є первинним документом, який би підтверджував умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зміст зазначених доказів повністю залежить від волевиявлення кредитора або його правонаступника, проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому Графіку розрахунку, оскільки нарахований за межами строку кредитування визначеному в договорі. Розмір річної відсоткової ставки по процентам, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

При цьому, відповідач не надав до суду жодних доказів у підтвердження заперечень проти позову, а саме: щодо наявності на час розгляду справи та ухвалення рішення у справі істотних обставин, які мали значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 287-288, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала складена 01.05.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко