Рішення № 136182115, 01.05.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 367/11301/25

Номер провадження 2/289/847/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 14.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №102219539, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 15000,00 грн., однак, відповідачем не виконано належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 29.10.2021 ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за цим кредитним договором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» згідно Договору факторингу №2307-24, відповідно до умов якого первісний кредитом за плату відступив, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача. Загальна сума заборгованості відповідача за цим Договором становить 71850,00 грн., з якої: заборгованість по тілу кредиту 15000,00 грн.; заборгованість по відсотках 54000,00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами 2850,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 разом із судовими витратами: 2422,40 грн. сума сплаченого судового збору та 5000,00 грн. витрати позивача на правову допомогу.

Ухвалою від 03.03.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з повідомленням сторін 03.04.2026 копію ухвали направлено сторонам.

02.04.2026 від представника відповідача адвоката Бойка В.В. надійшло клопотання про його залучення до справи та перенесення судового засідання для ознайомлення із матеріалами справи (а.с.97-98, 104-105), яке було задоволено та розгляд справи відкладено на 01.05.2026 (а.с.112), про що учасників справи повідомлено належним чином (а.с.114,115,116,117,118).

16.04.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі (а.с.119).

24.04.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи шляхом направлення позову та додатків на електронну адресу адвоката (а.с.122-123), на яке суддею повідомлено про неможливість надіслати електронною поштою зазначених документів, оскільки розмір даного файлу перевищує ліміт 15 Мб та становить 211 Мб, одночасно роз`яснено можливість ознайомитися з матеріалами справи через електронний кабінет в системі ЄСІТС (а.с.128).

Довідкою про доставку електронного документу підтверджується доставка до електронного кабінету представника відповідача адвоката Бойка В.В. позовної заяви з додатками (а.с.129).

28.04.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо позиції Верховного Суду у кредитних справах (а.с.124-126)

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в направленій до суду заяві просить розглядати справу за його відсутності. Також вказав, що у випадку неявки відповідача не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи (а.с.63,119).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не направляв.

01.05.2026 представник відповідача направив до суду клопотання про перенесення судового засідання по справі, так як ОСОБА_2 проходить лікування в Радомишльській лікарні, однак довідку не має можливості надати, оскільки його лікар на виїзді (а.с.131-132).

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача адвоката Бойка В.В. про відкладення судового розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 1 статті 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, в тому числі сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, при цьому ч. 1 ст. 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження.

Позивач до суду звернувся з даним позовом 29.09.2025, до Радомишльського районного суду Житомирської області справа надійшла за підсудністю 27.02.2026, провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 03.03.2026.

Із наданого представником відповідача ордера на надання правничої допомоги вбачається, що адвокат Бойко В.В. надає правничу допомогу ОСОБА_1 по даній справі №367/11301/25 на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 18.02.2026 (а.с.100), відтак у представника відповідача було достатньо часу для підготовки правової позиції на захист прав свого довірителя, для написання відзиву по даній цивільній справі, яка є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а частиною третьою статті 223 ЦПК України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України не вбачається.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору, в яких ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» виступає правонаступником кредитодавця, а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як правонаступника кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22.04.2023 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102219539 (а.с.17-21), який було укладено в електронній формі, про що свідчить п. 6 договору.

Згідно п. 1.1. договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів з 14.07.2021 (п. 1.3.). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 13.08.2021 (п.1.4.).

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника за кредитом, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) становить 11850,00 грн. (п. 1.5.).

Комісія за надання кредиту 2850,00 грн. (п. 1.5.1.), нараховується за ставкою 2,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом 9000,00 грн., які нараховуються а ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2.). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6.).

Згідно п. 2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом 2.3. кредитного договору передбачено порядок його пролонгації, а в Розділі 4 Договору передбачено відповідальність сторін.

Відповідно до п. 6.1. цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

У Графіку розрахунків, що є Додатком №1 до Договору вказана загальна вартість кредиту 26850,00 грн., з якої 15000,00 грн. - сума кредиту, 9000 грн. - проценти, 2850,00 грн. комісія за надання кредиту (а.с.21 на звороті).

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем кредитного договору є Анкета-Заява позичальника на кредит № 102219539 від 14.07.2021, у якій зазначені особисті дані відповідача та в якій відображено процес оформлення та розгляду товариством заяви 102219539, що зафіксовано позначками часу електронних підписів АЦСК та погоджені усі істотні умови кредитування (а.с.9).

Таким чином сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк на який його надано, термін дії кредитного договору, розмір процентної ставки, строки, порядок і розміри повернення тіла кредиту та відсотків, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору.

На підставі Платіжного доручення № 29890627 від 14.07.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 15000,00 грн. на кредит. Рах. № 516874*39, призначення платежу видача кредиту згідно договору № 102219539 (а.с.27).

На переконання суду наданими позивачем доказами підтверджується укладення між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 кредитного договору № 102219539 від 14.07.2021, на підставі якого останньому були перераховані кредитні кошти на його картковий рахунок в сумі 15000 грн.

З відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» по кредитному договору 102219539 вбачається, що ОСОБА_1 14.07.2021 надано кредит у розмірі 15000,00 грн. та одночасно нараховано комісію за оформлення кредиту в розмірі 2850,00 грн. З 15.07.2021 по 13.08.2021 нараховані проценти згідно п. 1.5.2. договору у розмірі 300,00 грн. на день, з 14.08.2021 по 12.104.2021 нарахування процентів згідно п.п. 1.6., 2.3.1.2. договору по 750,00 грн. на день, борг по тілу становить 15000,00 грн., борг по відсотках 54000,00 грн., борг по комісії 2850,00 грн., а загальний борг 71850,00 грн. (а.с.12).

Отже наведені обставини укладання договору виконання кредитором обов`язку із надання грошових коштів у кредит, та невиконання відповідачем позичальником обов`язку із їх повернення та сплати відсотків, є встановленими судом й відповідачем не спростовані.

29.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 11Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а останній зобовязується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с.14-16,37-45).

З витягу з додатку до Договору факторингу № 11Т від 29.10.2021 вбачається передача прав вимоги до ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 102219539 від 14.07.2021, сума заборгованості за тілом зазначена 15000,00 грн., борг по відсотках 54000,00 грн., борг по комісії 2850,00 грн.,, загальна сума заборгованості за яким складає 71850,00 грн. (а.с.11).

Відтак право вимоги за кредитним договором № 102219539 від 14.07.2021 були передані ТОВ «МІЛОАН» на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відтак, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», викладені Верховним Судом у постановах 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 та ін.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед кредитором за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач, уклавши договір № 102219539 від 14.07.2021 про надання споживчого кредиту, був ознайомлений з умовами кредитування, строком надання кредиту, терміном повернення кредиту, процентами за користування кредитними коштами. Тобто, підписавши договір відповідач з такими умовами кредитування погодився.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 14.07.2021 отримав кредитні кошти в розмірі 15000,00 грн., однак в порушення умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, право вимоги якої первісним кредитодавцем переуступлено позивачеві.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, враховуючи неспростування відповідачем твердження позивача про неповернення кредиту, а також відомостей, що містяться в розрахунку заборгованості, суд вважає встановленою обставину наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 102219539 від 14.07.2021.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 71850,00 грн., з якої: заборгованість по тілу кредиту 15000,00 грн.; заборгованість по відсотках 54000,00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами 2850,00 грн..

Між тим, щодо суми заборгованості, що підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 9000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

При цьому, як вбачається з договору, сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів: з 14.07.2021 по 13.08.2021 (а.с.17).

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки в п. 1.4 Договору про споживчий кредит № 102219539 від 14.07.2021 термін повернення кредиту визначено 13.08.2021, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 14.08.2021 відсутні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування відповідача за договором про споживчий кредит № 102219539 від 14.07.2021 був пролонгований відповідно до п.2.3 договору, зокрема, не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (передбачено п. 2.3.2, п. 4.2 договору), тому строк кредитування становив 30 днів, а саме по 13.08.2021.

Станом на 13.08.2021 ОСОБА_1 мав заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом за ставкою 2,00 % від суми кредиту (що становить 300,00 грн.) в розмірі 9000,00 грн. (300,00 грн.*30 днів), і саме такий розмір відсотків вказаний у п. 1.5.2 договору (а.с.17) та графіку платежів (а.с.21 на звороті). Як вже зазначалось, будь-якого іншого графіку платежів, складеного у зв`язку з пролонгацією кредитного договору, позивачем не надано.

З урахуванням викладеного з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про споживчий кредит № 102219539 від 14.07.2021 у відповідності до умов вказаного договору у розмірі 26850,00 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 15000,00 грн., за процентами 9000,00 грн. та за комісією за надання кредиту 2850,00 грн.

Вирішуючи питання судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 102219539 від 05.09.2025 (а.с.29), що підтверджує понесення позивачем судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Також позивач ТОВ «Діджи-Фінанс» просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., що підтверджуються копією договору про надання правової допомоги №42649746 від 05.05.2025 (а.с.23-25), копією додаткової угоди №102219539 від 29.07.2025 до договору про надання правової допомоги №42649746 від 05.05.2025 (а.с.26), копією детального опису робіт (наданих послуг) на суму 5000,00 грн. (а.с.13), копією акту підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом виконання робіт від 29.07.2025 (а.с.8), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.46).

Відтак, судові витрати позивача є документально підтвердженими.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню :

- судовий збір в розмірі 905,24 грн. (26850,00 /71850,00 х 2422,40);

- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1868,48 грн. (26850,00 /71850,00 х5000,00).

Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 26850,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.), судовий збір в розмірі 905,24 грн. (дев'ятсот п'ять грн. 24 коп.), та витрати на правову допомогу в розмірі 1868,48 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім грн. 48 коп.), а всього 29623,72 грн. (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять три грн. 72 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Наталія СІРЕНКО