Рішення № 136182058, 30.04.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

(Справа № 285/313/26, провадження у справі № 2/0285/916/26)

розглянув у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес позика (далі - ПОЗИВАЧ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

У січні 2026 року Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 17.03.2025 року ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №529831-КС-001 про надання кредиту, яку відповідачка 17.03.2025 року прийняла. ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направило відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2753, котрий боржником було введено/відправлено, у зв`язку із чим 17.03.2025 року між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 , був укладений Договір №529831-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. За умовами договору відповідачка отримала від позичальника ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" грошові кошти у розмірі 50 000 грн., зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 1% за кожен день користування кредитом. ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав відповідачці грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_1 , номер якої позичальниця вказала в особистому кабінеті. Відповідачка свої зобов`язання виконала частково, а саме на погашення заборгованості сплатила загальну суму 30 000 грн, у зв`язку з чим станом на 07.01.2026 року утворилася заборгованість в сумі 128 587,50 грн., яка складається з: 43 125 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 54 337,50 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 7 000 грн. сума прострочених платежів за комісією; 24 125 грн. - заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що через особистий кабінет на сайті кредитодавця 17.03.2025 року ОСОБА_1 уклала з Позивачем договір №529831-КС-001 про надання кредиту у розмірі 50000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.

Строк кредиту 24 тижнів, процентна ставка в день - 1%, фіксована комісія за надання кредиту 10000 грн., строк дії договору до 01.09.2025 року, орієнтована загальна вартість наданого кредиту 123 660,68 грн.

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону: заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, шо підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону: вчинення дій, шо вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Можливість укладення договору вищевказаним способом також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі N0 404/502/18 провадження N0 61-8449св19 від 23 березня 2020 року (Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на вебсайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, лише електронний договір).

Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-УІІІ договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», № 851-ІУ а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» № 675-УІІІ.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-УШ зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІУ).

Встановлено, що Договір був укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" шляхом пропозиції укласти Договір (оферти) кредитодавцем та прийняття (акцептування) позичальником, та підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2753, що є однією із форм укладення кредитного договору

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50000 грн. шляхом перерахування грошових коштів 17.04.2025 року на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .

Відповідно до листа, наданого АТ «ПРИВАТБАНК» від 27.03.2026 року,, на ім`я ОСОБА_1 емітовано банком платіжну картку НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 128 587,50 грн., яка складається з: 43 125 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 54 337,50 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 7 000 грн. сума прострочених платежів за комісією; 24 125 грн. - заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов`язань по договору відсутні, тобто відповідачка в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання виконала частково, кредит та платежі відповідно до договору повернула частково, а саме в сумі 30 000 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов`язання відповідачки повернути грошові кошти відповідно до умов договору.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України за Договором №529831-КС-001, судом застосовуються положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких відповідачка під час воєнного та надзивичайного стану звільнена від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, в зв`язку чим така заборгованість у розмірі 24 125 грн. підлягає списанню кредитодавцем, а отже вимоги позивача про її стягнення задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним Договором №529831-КС-001 від 17.03.2025 року, в сумі 104 462,50 грн., яка складається з: 43 125 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 54 337,50 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 7 000 грн. сума прострочених платежів за комісією.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес позика (далі - ПОЗИВАЧ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес позика (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411 код ЄДРПОУ 41084239 ) заборгованість в сумі 104 462 (сто чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес позика документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 162 (дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 93 копійки.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес позика заборгованості в сумі 24 125 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2026 року.

Головуючий