Постанова № 136181970, 30.04.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2337/25

Провадження № 3/935/65/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділу поліції № 1 Житомирського районного управління № 2 Головного управління національної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Здоренка В. М.,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 25.09.2025 від відділу поліції № 1 Житомирського районного управління № 2 Головного управління національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 460228 від 21.09.2025, ОСОБА_1 21.09.2025 о 00:55 годині м. Коростишів по вулиці Степана Бандери, 12 керував транспортним засобом ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що 20.09.2025 допомагав знайомому ремонтувати автомобіль, близько 00:00 години повертався до свого автомобіля, побачив, що заднє колесо спущене, відремонтував його, зателефонував знайомому, щоб він забрав автомобіль, який стояв у провулку Степана Бандери, оскільки ОСОБА_1 не керує транспортним засобом, знайомий погодився. ОСОБА_1 сидів в автомобілі та чекав його приїзду, в цей час під`їхали працівники поліції, інспектор попросив його від`їхати, щоб виїхати на освітлену ділянку дороги, на що ОСОБА_1 погодився, і під час переїзду інший екіпаж працівників поліції їхав за ним, його ніхто не зупиняв. Потім працівники поліції повідомили, що у останнього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , хоч і вжив один стакан вина, проте транспортним засобом не керував, тому і відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що є знайомим ОСОБА_1 , 20.09.2025 близько 00:00 години йому зателефонував останній та попросив перегнати його автомобіль, бо в нього пробите колесо. ОСОБА_2 з дружиною приїхали до ОСОБА_1 , автомобіль мав стояти в провулку, однак стояв далі, а позаду нього працівники поліції, ОСОБА_1 перебував в автомобілі, ОСОБА_2 дочекався закінчення оформлення адміністративних матеріалів, до нього вийшов ОСОБА_1 , подробиць не розповідав, лише пояснив, що на нього склали протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він переїжджав автомобілем, оскільки його автомобіль в провулку заважав, після чого ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 сіла за кермо автомобіля останнього та всі поїхали додому.

У судовому засіданні особа, яка склала протокол інспектор сектору реагування управління патрульної поліції ВП № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області Прокопчук А. В. пояснив, що 21.09.2025 екіпажем під час відпрацювання вночі зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який виїжджав з провулку, оскільки була комендантська година. ОСОБА_3 пояснив, що здійснював оформлення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , запитував в працівника поліції, який зупинив автомобіль під керуванням останнього про причину зупинки останнього, він відповів, що причина зупинки керування автомобілем під час комендантської години.

У судовому засіданні захисник Здоренко В. М. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля, органом уповноваженим на складання протоколів про адміністративне правопорушення не доведено, матеріали справи не містять відповідних доказів. Відеозапис з автомобільного реєстратора, патрульного автомобіля на якому відображався би рух автомобіля під керуванням ОСОБА_4 відсутній. Крім того, вважає, що відеозаписи виготовлені з порушенням п. 3.5 розділу III Інструкції «Про застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписі від 11.01.2019 № 28/32999 та Наказаом МВСУ 18.12.2018 № 1026, яким передбачено, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Крім того, існує два відеозаписи, на одному з наданих суду відеозаписів, розмова між поліцейським ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розпочалася в 00:55:25 години а на другому та сама розмова розпочалася в 00:54:21 години, різниця в часі складає 1 хв. 4 с., що суперечить вимогам вищезазначеної інструкції.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 460228 від 21.09.2025, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, доданими фрагментами відеозаписів з місця події, наданих працівниками поліції, якими здійснювалось фіксування місця та обставин події. Підтвердженням того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є постанова Коростишівського районного суду Житомирської області від 31.03.2025, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, в суду було переглянуто відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції інспекторів, які причетні до складання протоколів про адміністративне правопорушення, а також відеозапис з відеореєстратора відповідної патрульної машини.

Відповідно до диспозиції частини 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі Інструкція №1452/735).

Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння а бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктами 2 Порядку № 1103 та п. 4 Розділу Х Інструкції № 1395, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції №1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Вказані ознаки алкогольного сп`яніння були названі працівниками поліції ОСОБА_1 на відеозаписі.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, суд враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису наданого працівниками поліції, з відео реєстратора автомобіля патрульної поліції о 00:55 хвилині, тобто на 00:38 секунді відеозапису, автомобіль сірого кольору виїхав з провулку та був зупинений працівниками поліції за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, що убачається з відеозапису. Надалі з відеозапису убачається д.н.з. автомобіля НОМЕР_2 , з якого виходить ОСОБА_1 .

Відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису наданого працівниками поліції, які фіксували обставини вчинення адміністративного правопорушення, після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що останній відмовився.

Таким чином, норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього ПДР не містять.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і в пасивній формі.

Стосовно твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише виконав вказівку працівника поліції про переїзд автомобілем з неосвітленого провулку на освітлену ділянку дороги, що зафіксував відео реєстратор автомобіля патрульної поліції, суд зазначає, що вказаний факт не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.

На відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу, з якого в подальшому виходить ОСОБА_1 , та його відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, висловлена на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, тобто ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Усі інші доводи сторони захисту, на переконання суду, також не спростовують зазначених висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Згідно положень статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 21.09.2025 адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами,без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40-1, 126, 130, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 21.09.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири) тисячі гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001, отримувач коштів ГУК у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37976485, стягувач: відділ поліції № 1 Житомирського районного управління № 2 Головного управління національної поліції у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко