Рішення № 136181947, 01.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/896/26

2/296/2224/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «ФК «Ейс» (позивач) Поляков О.В. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №307754852 від 15.01.2020 в розмірі 44 074,55 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначав, що 15.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №307754852 у формі електронного документа з використанням електронного підпису NVRT2428. Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 20 000 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та уклав кредитний договір без зовнішнього примусу.

1.3. Первісним кредитором були виконанні зобов`язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит в сумі 20 000 грн., проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 44 074,55 грн., з яких: 19 077,19 грн - заборгованість по тілу кредиту та 24 997,36 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

1.4. Зазначав, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №307754852 від 15.01.2020. Вказував, що 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №307754852 від 15.01.2020. Зазначав, що 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, у загальному розмірі 44 074,55 грн., з яких: 19 077,19 грн - заборгованість по тілу кредиту та 24 997,36 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 29.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/896/26, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.204).

2.3. Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

2.4. У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).

2.5. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

2.6. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

2.7. Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи в порядку, передбаченому частиною 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://kl.zt.court.gov.ua/sud0609/gromadyanam/vukluk_do/1963021/) (а.с.200).

2.8. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України).

2.9. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 15.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №307754852, відповідно до п.1.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит на суму 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с.56-58).

3.2. Пунктами 1.2, 1.3 договору визначено, що кредит надається строком на 15 днів.

3.3. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 договору.

3.4. Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.

3.5. Кредитний договір №307754852 від 15.01.2020 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор NVRT2428 було направлено позичальнику 15.01.2020, о 09:12:29 год., на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0967249124, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 15.01.2020, о 09:13:09 год., після чого відповідач натиснув кнопку «Відправити/Підписати»», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій (а.с.28).

3.6. 15.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №307754852 від 15.01.2020, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 1050 грн з 15.01.2020 на строк дії договору №307754852 від 15.01.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору (а.с.62).

3.7. 18.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №307754852 від 15.01.2020, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк, на який був наданий кредит за договором №307754852 від 15.01.2020 на 18 днів зі сплатою відсотків в розмірі 1,66 в день від суми кредиту (а.с.60).

3.8. 22.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №307754852 від 15.01.2020, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 18 450 грн з 22.01.2020 на строк дії договору №307754852 від 15.01.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору (а.с.64).

3.9. 16.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №307754852 від 15.01.2020, відповідно до якої товариство надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 31 178,43 грн на 70 днів. Загальна сума заборгованості, вказана в п.1 додаткової угоди є фіксованою, а будь-які нарахування по договору призупиняються. Позичальник сплачує товариству суму заборгованості вказану у п.1 додаткової угоди, частками в розмірі не менше ніж 20% від її загальної суми за погодженим графіком (а.с.61).

3.10. З платіжних доручень від 22.01.2020 та 15.01.2020 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 18 450 грн., 500 грн та 1050 грн відповідно, а всього 20 000 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором №307754852 від 15.01.2020 (а.с.21, 22, 23).

3.11. Листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260216/56976-БТ від 22.02.2026, підтверджено той факт, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту НОМЕР_1 . Також підтверджено зарахування на карту відповідача 1050 грн., 500 грн та 18 450 грн (а.с.205).

3.12. Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 15.01.2020 по 27.01.2020, відповідачу було зараховано: 15.01.2020 500 грн.; 15.01.2020 1050 грн.; 22.01.2020 18 450 грн (а.с.206).

3.13. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с.134-140).

3.14. Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

3.15. Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

3.16. Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

3.17. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

3.18. 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.с.145).

3.19. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2021 (а.с.146-152).

3.20. 31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с.156).

3.21. 31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023 (а.с.157)

3.22. 31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024 (а.с.158).

3.23. Відповідно до реєстру прав вимоги №76 від 28.04.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 45 123,76 грн., яка складається з 19 077,19 грн заборгованості за основною сумою боргу та 26 046,57 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.131-133).

3.24. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.118-123).

3.25. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії договору закінчується 04 серпня 2021 року.

3.26. 03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с.127).

3.27. 30.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 30.12.2024 (а.с.128).

3.28. Відповідно до реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 44 074,55 грн., яка складається з 19 077,19 грн заборгованості за основною сумою боргу та 24 97,36 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.115-117).

3.29. Відповідно до платіжної інструкції №4097 від 30.05.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 здійснило оплату на користь ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.114).

3.30. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором, укладеним з відповідачем (а.с.102-109).

3.31. Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 та акту прийому-передачі від 14.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 44 074,55 грн., яка складається з 19 077,19 грн заборгованості за основною сумою боргу та 24 997,36 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.97, 98-101).

3.32. Відповідно до платіжних інструкцій «ФК «Ейс» згідно договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 здійснило оплату на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.90-96).

3.33. Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 44 074,55 грн., яка складається з 19 077,19 грн заборгованості за основною сумою боргу та 24 997,36 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.86, 87-89).

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №307754852 та додаткові угоди до нього, за умовами яких позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 20 000 грн., загальний строк позики 33 дні зі сплатою відсотків в розмірі 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

5.2. Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжними дорученнями від 15.01.2020, від 22.01.2020, листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260216/56976-БТ від 22.02.2026, випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 15.01.2020 по 27.01.2020, згідно яких відповідачу перераховано 500 грн., 1050 грн, 18 450 грн.

5.3. Суд зауважує, що виписка з банківського рахунку є належним доказом користування кредитними коштами та наявності заборгованості, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

5.4. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.

5.5. Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 зробив висновок про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

5.6. Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору №307754852 сплачено: 18.01.2020 1000 грн.; 12.03.2020 400 грн.; 14.03.2020 5000 грн та 16.03.2020 сплачено 7000 грн., а всього 13 400 грн.

5.7. Таким чином, суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.8. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.9. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.10. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.11. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.12. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди до нього, а також підписано реєстр прав вимоги №76 від 28.04.2020, відповідно до яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №307754852 від 15.01.2020.

5.13. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 та додаткові угоди до нього, а також підписано реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023, відповідно до умов яких до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №307754852 від 15.01.2020.

5.14. В подальшому, 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, підписано реєстр боржників від 14.07.2025 та акт прийому-передачі від 14.07.2025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

5.15. Суд визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

5.16. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.17. Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 44 074,55 грн., яка складається з 19 077,19 грн заборгованості за основною сумою боргу та 24 997,36 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

5.18. На виконання умов кредитного договору №307754852 від 15.01.2020 відповідачем сплачено: 18.01.2020 1000 грн., з яких на погашення тіла кредиту зараховано 922,81 грн та на погашення відсотків 77,19 грн.; 12.03.2020 400 грн., які зараховані на погашення відсотків, 14.03.2020 5000 грн., які зараховані на погашення відсотків та 16.03.2020 7000 грн., що також зараховані на погашення відсотків.

5.19. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.20. Таким чином, заборгованість по тілу кредиту в сумі 19 077,19 грн є обґрунтованою та доведеною належними доказами у справі.

5.21. Щодо стягнення відсотків.

5.22. Пунктами 1.2, 1.3 договору визначено, що кредит надається строком на 15 днів, тобто по 30.01.2020.

5.23. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 договору.

5.24. Додатковою угодою від 15.01.2020 сторонами збільшено суму кредиту на 1050 грн з 15.01.2020 на строк дії договору №307754852 від 15.01.2020, тобто сума кредиту складає 1550 грн строком до 30.01.2020.

5.25. Додатковою угодою від 18.01.2020 сторонами продовжено строк, на який був наданий кредит за договором №307754852 від 15.01.2020 на 18 днів зі сплатою відсотків в розмірі 1,66 в день від суми кредиту.

5.26. Додатковою угодою від 22.01.2020 сторонами збільшено суму кредиту на 18 450 грн з 22.01.2020 на строк дії договору №307754852 від 15.01.2020, тобто сума кредиту складає 19 077 грн строком до 17.02.2020.

5.27. Отже, відсотки необхідно обраховувати наступним чином:

- за період з 15.01.2020 по 18.01.2020 відсотки складають 77,19 грн (з розрахунку 1550 грн х 3 дні х 1,66%);

- за період з 19.01.2020 по 21.01.2020 відсотки складають 31,23 грн (з розрахунку 627,19 грн х 3 дні х 1,66%);

- за період з 22.01.2020 по 17.02.2020 відсотки складають 8 550,40 грн (з розрахунку 19 077,19 грн х 27 днів х 1,66%).

5.28. Відтак, загальний розмір відсотків за користування кредитом складає 8 658,82 грн., на погашення відсотків відповідачем сплачено 12 477,19 грн.

5.29. Таким чином, у відповідач відсутня заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

5.30. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №307754852 від 15.01.2020 в розмірі 19 077,19 грн., що являє собою заборгованість за тілом кредиту, а в решті позову слід відмовити.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (43,28%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 1152,28 грн за подання позовної заяви до суду.

6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

6.3. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

6.4. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.5. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.6. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.8. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію довіреності від 11.08.2025 (а.с.77), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10 від 19.10.2018 (а.с.78), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (а.с.79), згідно якого загальна вартість витрат на правову допомогу складає 7000 грн., копію додаткової угоди №25770907133 від 01.09.2025 (а.с.80), копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.81-83), копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.84).

6.9. Разом з тим суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 44 074,55 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

6.10. Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

6.11. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

6.12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

6.13. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

6.14. Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.

6.15. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн., шляхом їх стягнення з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

АУ Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №307754852 від 15.01.2020 в розмірі 19 077 (дев`ятнадцять тисяч сімдесят сім) гривень 19 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 28 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

3. В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,

місцезнаходження за адресою:

02094, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005,

код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА