Рішення № 136181926, 30.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/919/26

2/296/2233/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «ФК «Ейс» (позивач) Поляков О.В. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №182861507 від 21.06.2023 в розмірі 116 365,50 грн. Також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначав, що 21.06.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №182861507 у формі електронного документа з використанням електронного підпису MNV98D5С. Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрала для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримала грошові кошти в сумі 25 000 грн., пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та уклала кредитний договір без зовнішнього примусу.

1.3. Первісним кредитором були виконанні зобов`язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит у сумі 25 000 грн., проте, відповідач порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 116 365,50 грн., з яких: 25 000 грн - заборгованість по тілу кредиту та 91 365,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

1.4. Зазначав, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182861507 від 21.06.2023. Вказував, що 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182861507 від 21.06.2023. Зазначав, що 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, у загальному розмірі 116 365,50 грн., з яких: 25 000 грн - заборгованість по тілу кредиту та 91 365,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 27.02.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/919/26, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання.

2.3. Судова кореспонденція адресована ОСОБА_1 вручена 21.03.2026 (а.с.82 том 2).

2.4. 09.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначала, що виникають сумніви щодо цілісності та незмінюваності укладеного договору, чи було здійснено підписання договору та чи не вносились позивачем будь-які зміни в умови договору. Договір позики та паспорт споживчого кредиту містять орієнтовну вартість кредиту на випадок, коли розмір кредиту становив 15 000 грн., інших умов, у випадку отримання більшого розміру кредиту ні договір, ні паспорт споживчого кредиту не містить. Розмір відсотків, нарахованих позивачем у сумі 91 365,50 грн є більшим ніж в 3 рази перевищує розмір тіла кредиту. Позивачем не доведено правомірності здійснюваних нарахувань, оскільки паспорт споживчого кредиту та договір підписані боржником, вказують на те, що при отриманні кредиту на зазначених умовах, вартість кредиту становите 16 755 грн. Розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 700 грн (а.с.1-10 том 2).

2.5. 09.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано клопотання про витребування оригіналів електронних доказів на носії їх створення, а саме: кредитного договору №182861507 від 21.06.2023, паспорту споживчого кредиту від 21.06.2023 (а.с.21-24 том 2).

2.6. 10.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК «Ейс» - Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, у якому зазначала, що при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Відповідач підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином вжило всіх необхідних заходів для здійснення перевірки та ідентифікації особи. Всі нарахування відсотків нараховувалися в межах погоджених умов кредитного договору. У позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії так і після спливу строку кредитування. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином (а.с.27-43 том 2).

2.7. 10.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК «Ейс» - Сахарової О.І. надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів, у яких зазначала, що підпис боржника відображено шляхом накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Наданий позивачем кредитний договір №182861507 від 21.06.2023 є оригінальним документом (а.с.48-51 том 2).

2.8. 12.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначала, що відмова у витребуванні оригіналів договору призведе до порушення принципу змагальності. Суд не має права стягувати відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України в період дії воєнного стану (а.с.57-61 том 2).

2.9. 12.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК «Ейс» - Сахарової О.І. надійшли додаткові пояснення, у яких зазначала, що позивачем до матеріалів справи долучено електронну копію кредитного договору, оригінал якого знаходиться у первісного кредитора. Сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками (а.с.65-73 том 2).

2.10. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 21.06.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 укладено договір кредитної лінії №182861507, відповідно до п.2.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит на суму 25 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с.135-153 том 1).

3.2. Сума кредитного ліміту вказана у п.2.1 договору, це максимальна сума кредиту яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника (п.2.2. договору).

3.3. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15 000 грн 21.06.2023 (п.2.3. договору).

3.4. Відповідно до п.3.1 договору сторони погодили, що на момент укладення договору строк дисконтного періоду користування складає 15 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

3.5. У п.5.1 договору сторони погодили, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної карти 4149-62хх-хххх-4197, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

3.6. Пунктом 7.1 сторони погодили, що рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 06.07.2023, а саме протягом 15 днів від дати отримання першого траншу позичальника.

3.7. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин (п. 7.2 договору): - 7.2.1 закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; - 7.2.2 дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору.

3.8. Пунктом 7.3 договору визначено, що кінцева дата повернення кредиту 21.07.2028.

3.9. Згідно пунктів 8.1, 8.3, 8.4, 8.6 договору, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Так, протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом визначаються наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 06.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 284,700% річних, що на день укладення договору становить 0,780% від суми кредиту за кожний день користування ним; у разі, якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 06.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 571,600% річних, що на день укладення договору становить 1,570% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700% річних, що на день укладення договору становить 2,980% в день від суми залишку кредиту, що знаходить у позичальника, за кожний день користування ним. Проценти в розмірі, визначеному правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.

3.10. Відповідно п.9.1.1.7 кредитного договору визначено, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користуванння кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника.

3.11. Відповідно до пункту 11.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

3.12. Договір кредитної лінії №182861507 від 21.06.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV98D5С було відправлено позичальнику 21.06.2023, о 21:21:19 год на номер мобільного телефону, вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів 0939796818, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 21.06.2023, о 21:22:21 год., після чого відповідач натиснула кнопку «Відправити/Підписати»», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій (а.с.102-103 том 1).

3.13. Також, 21.06.2023 ОСОБА_3 підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному кредитному договорі №182861507 від 21.06.2023 (а.с.132-134 том 1).

3.14. З платіжних доручень від 21.06.2023, від 23.06.2023 та від 24.06.2023 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 15 000 грн., 2500 грн та 7500 грн., а всього на загальну суму 25 000 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором №182861507 від 21.06.2023 (а.с.95-97 том 1).

3.15. Листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260311/76809-БТ від 17.03.2026, підтверджено той факт, що на ім`я ОСОБА_3 було емітовано карту НОМЕР_1 (а.с.85 том 2).

3.16. Згідно виписки по рахунку ОСОБА_3 за період з 21.06.2023 по 26.06.2023, відповідачу було зараховано кошти в загальній сумі 25 000 грн (а.с.86-89 том 2).

3.17. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с.38-44 том 1).

3.18. Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

3.19. Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

3.20. Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

3.21. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

3.22. 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.с.49 том 1).

3.23. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2021 (а.с.50-56 том 1).

3.24. 31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с.60 том 1).

3.25. 31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023 (а.с.61 том 1)

3.26. 31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024 (а.с.62 том 1).

3.27. Відповідно до реєстру прав вимоги №243 від 08.08.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 52 295,50 грн., яка складається з 25 000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 27 295,50 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.35-37 том 1).

3.28. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №27/0524-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.24-30 том 1).

3.29. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 116 365,50 грн., яка складається з 25 000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 91 365,50 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.21-23 том 1).

3.30. Відповідно до платіжної інструкції №6617 від 30.05.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 здійснило оплату на користь ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.203 том 1).

3.31. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором кредитної лінії, укладеним з відповідачем (а.с.192-199 том 1).

3.32. Відповідно до реєстру боржників від 15.07.2025 до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 та акту прийому-передачі від 15.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 116 365,50 грн., яка складається з 25 000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 91 365,50 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.188, 189-191 том 1).

3.33. Відповідно до платіжних інструкцій ТОВ «ФК «Ейс» згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 здійснило оплату на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.179-187 том 1).

3.34. Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_3 має заборгованість в сумі 116 365,50 грн., яка складається з 25 000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 91 365,50 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.173, 174-176, 177-178 том 1).

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 укладено договір кредитної лінії №182861507, відповідно до п.2.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит на суму 25 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

5.2. Також сторони погодили, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15 000 грн - 21.06.2023, на момент укладення договору строк дисконтного періоду користування складає 15 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

5.3. Крім того, сторони погодили, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної карти 4149-62хх-хххх-4197, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

5.4. Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжними дорученнями від 21.06.2023, від 23.06.2023 та від 24.06.2023, листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260311/76809-БТ від 17.03.2026 та випискою по рахунку ОСОБА_3 за період з 21.06.2023 по 26.06.2023, відповідно до яких відповідачу було зараховано кошти в загальній сумі 25 000 грн.

5.5. Суд зауважує, що виписка з банківського рахунку є належним доказом користування кредитними коштами та наявності заборгованості, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

5.6. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.

5.7. Таким чином, суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.8 За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.9. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.10. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди до нього, а також підписано реєстр прав вимоги №243 від 08.08.2023, відповідно до яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182861507 від 21.06.2023.

5.11. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №27/0524-01, а також підписано реєстр прав вимоги №1 від 27.05.2024, відповідно до умов яких до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182861507 від 21.06.2023.

5.12. В подальшому, 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, а також підписано реєстр прав боржників від 15.07.2025 та акт прийому-передачі від 15.07.2025, відповідно до яких до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №182861507 від 21.06.2023.

5.13. Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12).

5.14. Суд визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

5.15. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.16. Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_3 має заборгованість в сумі 116 365,50 грн., яка складається з 25 000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 91 365,50 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

5.17. Разом з тим, суд звертає увагу, що 10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

5.18. Відповідно до пунктів 10, 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

5.19. Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23 (провадження №61-17096св23) дійшов висновку, що споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

5.20. Пунктом 7.3 договору визначено, що кінцева дата повернення кредиту 21.07.2028.

5.21. Тобто на час звернення до суду з позовом строк дії договору не закінчився і позивач просить стягнути повністю тіло отриманих коштів за кредитним договором.

5.22. Відповідно п.9.1.1.7 кредитного договору визначено, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника.

5.23. Праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

5.24. Положеннями ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

5.25. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

5.26. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких ненастав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

5.27. Доказів направлення відповідачу та одержання нею вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» чи ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» про дострокове повернення кредитних коштів матеріали справи не містять.

5.28. Суд зауважує, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Закону України «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 16 цього Закону, не дотримавши передбачений кредитним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (позиція Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц).

5.29. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу заявлену відповідачем у відзиві в сумі 10 700 грн.

6.3. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

6.4. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.5. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.6. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.8. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію ордеру на надання правничої допомоги від 09.03.2026 (а.с.11 том 2), копію акту сплати коштів клієнтом адвокату від 09.03.2026 (а.с.12 том 2), копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №03/03/2 від 03.03.2023 (а.с.13 том 2), копію договору про надання правничої допомоги №03/03/2 від 03.03.2026 (а.с.14-17 том 2), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.01.2020 (а.с.18 том 2).

6.9. Разом з тим суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 116 365,50 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

6.10. Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

6.11. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

6.12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

6.13. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

6.14. Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.

6.15. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн., шляхом їх стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» на користь ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,

місцезнаходження за адресою:

02094, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005,

код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складене 30 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА